|
03.03.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Ст. 27, абзац 4, згідно Закону України “Про архітектурну діяльність”.
обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону;
Ст. 8, абзац 2, згідно Закону України “Про архітектурну діяльність”.
Робоча документація для будівництва або авторський нагляд за її розробкою виконуються за участю архітектора - автора затвердженого проекту відповідно до укладеного договору на розроблення проекту цього об'єкта архітектури.
Питання:
1. Як співвідноситься вимога Закону України “Про архітектурну діяльність” в частині розробки робочої документації до існуючого проекту з вимогою Закону № 922 про закупівлі через процедуру відкритих торгів?
Не факт,що переможцем закупівлі буде Організація – розробник Проекту.
2. Чи відноситься виконання робочої документації по проекту ліквідації вугільного підприємства до предмету закупівлі “Роботи” чи необхідно відносити до предмету закупівлі “Послуги” ?
3. На підприємстві знаходяться на ліквідації 15 вугільних підприємств, на кожне підприємство розроблена проектно – кошторисна документація на проведення робіт, причому різними проектними організаціями. При визначенні процедури закупівлі розробки робочої документації по існуючим проектам, ми повинні розглядати дані закупки як один предмет чи дивитись по кожному об’єкту окремо?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись межами, встановленими в статті 2 Закону.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі.
Таким чином, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
Щодо питань 2 та 3
Повідомляємо, що питання визначення предмету закупівлі робіт та віднесення супровідних послуг до робіт розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
|
|
02.03.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
На транспортні послуги (пасажирські перевезення в межах України, закордонні пасажирські перевезення) заплановано 400 тис.грн в рамках реалізації 10 різних заходів протягом року (різні дати, кілометраж, кількість учасників). Необхідно проводити процедуру відкритих торгів з 10 лотами чи допорогові закупівлі на кожну транспортну послугу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3816 розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”.
Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
|
|
27.02.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами процедури закупівлі (допорогової) між Учасником і Замовником був укладений договір підряду на розробку проектно-кошторисної документації (ПКД) по обєкту будівництва.
Роботи виконані своєчасно,проведено експертизу, роботи Замовником за актом прийняті. Тобто, всі істотні умови договору виконано і Замовник здійснив оплату Учаснику.
В процесі здійснення будівництва виникла необхідність у проведенні коригування ПКД.
При цьому, Замовник наполягає на тому, що вартість договору на коригування ПКД в сумі не повинна разом з "першим" договором на розробку ПКД перевищувати суми допорогової закупівлі, тобто сумарно не більше 1500000,00 грн.
В звязку з цим запитання, щодо правомірності вимог Замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання здійснення закупівель, які замовник об’єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі, та питання виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та в від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216-06
Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.
|
|
25.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
В річному плані закупівель підприємства є декілько предметів закупівлі за одним кодом ДК 021:2015. Предмети закупівлі між собою крім кодів ДК 021:2015 не повязані (потенційні виконавці різні). Орієнтовна вартість кожного з предметів закупівлі меньш 50 тис. грн. Як визначается необхідність застосування Закону про публічні закупівлі, на кожен предмет закупівлі окремо чи на всю групу за кодом ДК загалом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Водночас інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F3816-06
У свою чергу, питання планування закупівель розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844-06
|
|
21.02.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи застосовуються норми Закону України “Про публічні закупівлі" до замовників якщо предметом закупівлі є забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, відповідь на аналогічне звернення міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1edc19f9-63ab-49ae-b076-aa376a237c8e&lang=uk-UA у запиті № 1167/2017.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10639-06 розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, в якому розглянуто питання видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат.
|