Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
10.07.2018 Запитання      Тема: Допорогові закупівлі Розширений перегляд
7410 / 7419
Доброї пори, доби. Хочемо провести допорогову процедуру закупівлі щодо закупівлі товару, щодо якого вартість предмета закупівлі не перевищує 200 тис.грн. З метою правильного застосування законодавства про публічні закупівлі у даному випадку, просимо надати роз'яснення щодо наступних питань: 1.В ЗУ "Про публічні закупівлі,зокрема ст.2, вказано,що замовники можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. Також у вашому роз'яснені зазначеється, що у разі проведення відбору учасника, у даному випадку, застосовується наказ ДП "ПРОЗОРО" (порядок здійснення допорогових закупівель. Тобто замовнику необхідно прийняти рішення про застосування даного наказу, чи необхідно затвердити подібний в себе?? 2. Відповідно до ст. 2 ЗУ"Про публічні закупівлі" замовник застосовує саме електронну систему для відбору постачальника, тобто в який спосіб, окрім здійснення допорогової закупівлі, якщо в установі не застосовується положення про допорогові закупівлі, замовник може застосовувати електронну систему закупівель??? 3. Також цікавить питання про те, хто приймає рішення щодо застосування допорогової закупівлі, якщо повноваження щодо застосування електронної системи закупівель, у разі якщо вартість предмета закупівлі не перевищує 200 тис.грн., надані тендерному комітету, безповередньо замовник, чи під час планування закупівель тендерний комітет?? 4. Якщо застосовуємо процедуру "допорогові закупівлі", чи необхідно при закупівлі всіх товарів і послуг, щодо яких вартість предмета закупівлі не перевищує 200 тис.грн. замовнику застосовувати дану процедуру, чи замовник має право на власний вибір застосовувати допороги (наприклад щодо одного предмета заупівлі - звіт про укладений договір, а щодо іншого - допорогова закупівля), якщо таке заначити в розпорядчому документі? Зарря дякужмо за надання консультації.
Відповідь
10.07.2018 Запитання      Тема: Предмет закупівлі Розширений перегляд
4973 / 5193
Навчально-курсовий комбінат ХФ ДП «АМПУ» (Адміністрації Херсонського МП) є навчальним закладом системи професійно-технічної освіти І атестаційного рівня, здійснює професійно-технічне навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовку за професіями відповідно до ліцензії Міністерства освіти і науки України (серія АЕ № 527094 від 08.09.14р.). Погодинна оплата праці викладачів визначається відповідно до вимог чинного законодавства України. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (додаток № 5), статтею 10 Закону України «Про професійний розвиток працівників» від 12 січня 2012 року визначено, що розмір оплати праці осіб, які залучаються до здійснення професійного навчання працівників, визначається у договорі про надання освітніх послуг і не може бути меншим, ніж розмір ставок погодинної оплати праці працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять. У 2017 році для організації навчання 295 посадових осіб та працівників підприємств, підпорядкованих Міністерству інфраструктури України, за договорами щодо проведення навчання було залучено 11 фізичних осіб, а саме: начальники служб охорони праці, фахівці та кваліфіковані робітники галузі. Погодинна оплата праці викладачів склала 23,6 тис. грн. Відповідно до абзацу сьомого пункту 4 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), ДП «АМПУ» є замовником, який провадять діяльність в окремих сферах господарювання. Згідно з пунктом п’ятим частини 4 статті 2 Закону, дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах. Враховуючи вищенаведене, просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1. Чи можна вважати погодинну оплату праці викладачів, яка встановлена додатком 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» ціною (тарифом), який затверджено органом державної влади у розумінні пункту п’ятого частини 4 статті 2 Закону? 2. Чи є можливим застосування пункту п’ятого частини 4 статті 2 Закону для укладання цивільно-правових договорів на надання освітянських послуг з короткотривалого навчання на виробництві з фізичними особами – викладачами без проведення процедури закупівлі, передбаченою Законом.
Відповідь
11.06.2018 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
7529 / 6981
Добрий день! Відділ капітального будівництва міськвиконкому фінансується за рахунок відрахувань 2,5% за проведення технагляду на будівництві об'єктів (капітальний ремонт, реконструція та інш.) ВКБ міськвиконкому також виступає Замовником на будівництві (кап.ремонт, реконструкція та інш.) бюджетних об'єктів, на закупівлю яких нашим тендерним комітетом проводятся тендерні процедури. В зведених кошторисних розрахунках закладені витрати Замовника у розмірі 0,2% від загальної вартості будівництва на проведення тендерних процедур. Для супроводу відкритих торгів Замовником була залучена стороння організація, яка провела та закінчила проведуру торгів. Питання: 1. Чи має право Замовник перерахувати ці кошти сторонньому об'екту господарювання згідно Договору надання полуг? 2. Чи має право Замовник використати ці кошті на придбання канцелярських товарі та інше для проведення тендера, чи на заробітну плату (преміювання)членам тендерного комітету ? 3. Чи для чого предбачені ці кошті в кошторисному розрахунку,, якщо їх Замовник не може використати?
Відповідь
05.06.2018 Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю Розширений перегляд
4765 / 4701
Доброго дня. Військова частина здійснює закупівлю товарів, робіт та послуг в яких міститься інформація з обмеженим доступом (таємна). Загальна сума закупівлі становитиме більше 200 000 грн. Згідно Закону в системі оприлюднюється звіт про укладення договору. Чи можливо не висвітлювати звіт про укладення договору, оскільки відкривається інформація про постачальника та предмет закупівлі.
Відповідь
01.06.2018 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
6473 / 6427
Законом України «Про відкритість використання публічних коштів» визначено, що публічні кошти це – кошти державного бюджету, бюджету автономної республіки Крим та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти Національного банку України, державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів державного соціального страхування, а також кошти суб’єктів господарювання державної та комунальної власності отримані ними від їхньої господарської діяльності. Законом України «Про публічні закупівлі» визначено, що замовники закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади це - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: - юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; - органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; - у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. До замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: - органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб'єкта господарювання; - наявність спеціальних або ексклюзивних прав. Водночас вказаними та іншими нормативними актами не визначено сфера застосування та зміст наступних визначень: промислова, комерційна діяльність, діяльність із забезпечення потреб держави або територіальної громади. Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення щодо окремих положень Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: застосування, розмежування та змісту визначень: «промислова основа діяльності замовника», «комерційна основа діяльності замовника», «діяльність замовника із забезпечення потреб держави або територіальної громади»; межі поширення дії Закону на кошти суб’єктів господарювання державної та комунальної власності отримані ними від їхньої господарської діяльності; порядку закупівлі товарів, робіт, послуг суб’єктами господарювання державної та комунальної власності за рахунок коштів (публічних коштів) отриманих ними від їхньої господарської діяльності, що здійснюється на промисловій чи комерційній основі.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2