|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій встановлені у статті 31 Закону. Інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.
Виходячи зі статті 11 та частини четвертої розділу Х Розділ X “ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” Закону до обов’язків уповноваженої особи або тендерного комітету належить, зокрема, об'єктивний та чесний вибір переможця.
Крім цього, замовникам слід ураховувати, що закупівлі здійснюються за принципами, установленими статтею 5 Закону, зокрема: відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі.
При цьому, виходячи зі змісту частини другої статті 44 Закону, відповідальність за порушення вимог цього Закону несуть службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників згідно із законами України.
Отже, тендерний комітет (уповноважена особа) замовника самостійно приймає рішення, у тому числі щодо повторного відхилення тендерної пропозиції, керуючись принципами здійснення закупівель, установленими статтею 5 Закону, та з дотриманням вимог Закону.
|
|
Доброго дня, підкажіть будь ласка, як діяти в такій ситуації: Замовник оголосив тендер на закупівлю робіт з твердою договірною ціною, яка поділялась на такі статті витрат: будівельні роботи, обладнання та інші витрати, крім того, було розміщено технічне рішення, виконання робіт передбачалось в термін менше одного року.
Після перемоги на торгах, Підрядником поетапно здійснювалось закриття виконаних робіт актами (форми КБ-2) та довідками про вартість виконання робіт (форми КБ-3), а також надавались підтверджувальні документи на обладнання, однак суми які вказані в акті та в накладних частково були менші, хоча незважаючи на це Замовник розрахувався в повному обсязі згідно наданих актів.
У зв’язку із затриманням фінансування виконання робіт затягнулось на термін більше одного року.
В ході закриття Підрядником перед Замовником чергового етапу виконаних робіт Замовник повідомив, що Підрядник «заліз» в інфляцію та ризики. Хоча під час закриття кожного з етапів робіт Підрядник не вийшов за суму з якою виграв тендер, а навпаки частково їх зменшив.
Як наслідок Замовник почав вимагати в Підрядника повернення частково сплачених раніше коштів за виконані роботи та схиляти до підписання акту «мінусовки», як пояснив Замовник для повернення коштів які передбачались на інфляцію та ризики.
Враховуючи вище викладеного прошу повідомити наступне:
1. чи правомірно Замовник вимагає в Підрядника повернення коштів за ризики та інфляцію, оскільки, Підряднику не було відомо про них, та в актах які надавались за виконані роботи в них не згадувались та раніше будь-яких зауважень Замовник не озвучував?
2. які наслідки для Підрядника, якщо в договорі вказано тверду договірну ціну, а також те, що при закритті/оплаті актів, Підрядник зобов’язаний підтвердити фактичні витрати, а вказані суми в наданих ним документах про підтвердження фактичних витрат не співпадають з сумами вказаних в актах, при умові, що акти вже закриті та по ним здійснено оплату Замовником.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо зміни істотних умов договорів про закупівлю, укладених до набрання чинності Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|