|
01.07.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Ми бюджетна установа, яка фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету та являється замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». В січні 2019 року нами проведено переговорну процедуру на закупівлю природного газу, за результатами яких визначено переможця з яким укладено договір про закупівлю на суму 311 029,92 грн з ПДВ. Відповідно до умов договору про закупівлю, ціна природного газу не включає вартість його транспортування магістральними трубопроводами ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» та газорозподільними підприємствами України. Крім того, договором передбачено, що в разі внесення змін до законодавчих/нормативно-правових актів України складові частини загальної вартості за 1000 куб. м. природного газу можуть змінюватись з дня набрання чинності відповідних змін в законодавстві. Також, на початку цього року нами підписано договір про надання послуг з транспортування природного газу. Після чого замовником окремо за кожним з договорів, на підставі актів приймання-передачі природного газу та послуг з його транспортування, здійснювалася оплата вартості, як спожитого природного газу, так і послуг з транспортування. В червні ми отримали від постачальника природного газу повідомлення, що з травня 2019 року постановою НКРЕКП від 22.04.2019 №580 внесено зміни до Кодексу газотранспортної системи України та типового договору транспортування природного газу. Це означає, що починаючи з 01.05.2019 року, постачальник природного газу при визначенні ціни за 1 тис. куб. м. природного газу має враховувати також вартість послуг транспортування природного газу магістральними трубопроводами за єдиним тарифом, що складає 157,19 грн (без ПДВ) (постанова НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001). Таким чином, фактично з 01.05.2019 року ціна 1 тис. куб. м. природного газу збільшена за рахунок включення до неї вартості транспортування природного газу.
Питання: 1.Яким чином замовнику оплатити вартість природного газу спожитого в травні 2019 року, адже його ціна була збільшена у зв’язку з прийняттям постанови НКРЕКП від 22.04.2019 №580, що згідно з ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» не є підставою для перегляду такої істотної умови договору про закупівлю, як ціна одиниці товару?
2. Які подальші дії замовника в такій ситуації, ми повинні розірвати договори на постачання природного газу, надання послуг з транспортування природного газу та провести нові відкриті торги з закупівлі газу, передбачивши в проекті договору новий порядок формування ціни 1 тис. куб метрів, або можливо шляхом укладення додаткової угоди внести зміни до діючого договору про закупівлю газу?
3.Чи можливо укласти з постачальником газу два окремих договори, один з яких на поставку газу, а інший на його транспортування?
Заздалегідь дякуємо за вичерпні відповіді!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у листі 461/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a2a7b0e-d9c1-41d3-ac4a-9e82654f0594&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06, розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
27.06.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Державне підприємство «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» (надалі – Кіностудія) просить надати роз’яснення щодо наступної ситуації.
З 16.05.2019 р. при опублікуванні звітів про укладені договори в електронній формі майданчику e-tender з’явилось нове поле «Класифікація суб'єктів господарювання», яке є обов’язковим для заповнення. В системі є можливість обрати лише одне з таких значень:
• Суб'єкт мікропідприємництва;
• Суб'єкт малого підприємництва;
• Суб'єкт середнього підприємництва;
• Суб'єкт великого підприємництва.
При незаповненні поля опублікувати звіт про укладений договір неможливо.
Кіностудія при замовленні послуг у фізичних осіб, які є необхідними по специфіці діяльності підприємства, опубліковувала звіти про укладені договори. Так як, відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України фізичні особи не відносяться до суб'єктів господарювання, опублікування звітів про укладені договори по закупівлі послуг у фізичних осіб в електронній формі майданчику e-tender тепер не є технічно можливим.
Кіностудія з цього питання зверталася до консультаційної лінії майданчику
e-tender. На що отримано відповідь, що за дане оновлення інтерфейсу програми відповідає ДП «Прозорро».
При зверненні за роз’ясненнями до консультаційної лінії ДП «Прозорро» отримано відповідь, що дане оновлення інтерфейсів програми було введене
ДП «Прозорро» на підставі Розпорядження КМУ від 10.05.2018р. №292-р. і тому було рекомендовано Кіностудії звернутися до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за письмовим роз’ясненням яким чином опубліковувати закупівлі, зокрема звіти про укладені договори, у фізичних осіб.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 435/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=161eebeb-fb47-4ce8-ba06-e7b20de9076f&lang=uk-UA
Поряд з цим повідомляємо, що Мінекономрозвитку звернулось до державного підприємства “ПРОЗОРРО”, як адміністратора електронної системи закупівель, стосовно питання наявної реалізації зазначення категорії суб’єкта господарювання та термінів доопрацювань, які стосуються негосподарюючих суб’єктів. Про результати розгляду звернення вас буде проінформовано додатково.
|
|
27.06.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч.2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг регулюються виключно цим Законом та/або Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", крім випадків, передбачених цим Законом, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно норми щодо внесення змін до цього Закону та/або до Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".
Частиною 2 ст.21 ч.2 Закону № 922-VIII встнаовлено перелік інформації, що обов'язково повинна бути зазначена в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів.
Оскільки Закон № 922-VIII має вищу юридичну силу ніж підзаконні нормативно-правові акти, а ч.2 ст.21 Закону не містить посилань на можливість розширення цього переліку Уповноваженим органом, питання: Чи буде порушенням Закону № 922-VIII не зазначення інформації в оголошенні крім інформації визначеної ч.2 ст.21 Закону № 922-VIII?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною другою статті 21 Закону встановлено перелік інформації, яка повинна бути зазначена в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів.
При цьому відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону основними функціями Уповноваженого органу є розроблення та затвердження форм, зокрема оголошення про проведення процедури закупівлі (оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення конкурентного діалогу).
Разом з тим, відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ), зокрема форма оголошення про проведення відкритих торгів.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22177-06, розміщено лист від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490”.
|
|
27.06.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!Згідно з п. 2.5 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) формою роботи комітету є засідання, яке є правомочним за присутності на ньому не менше двох третин членів комітету. Якщо у тендерному комітеті є 5 членів, то воно буде правомочне за присутності на ньому 3 членів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0964886a-bd70-4cfb-b9f4-c5c3417a0cf2&lang=uk-UA у запиті № 115/2017.
|
|
26.06.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
В ході проведення моніторингу мою увагу привернула діяльність у Львівському регіоні так званих юридичних консультантів у закупівлях, що проводять медзамовники міста Львова та Львівської області.
Так, більшістю замовників Львівського регіону включається до тендерної документації вимога про оплату учасниками процедур закупівель даних замовників (переможцями) юридично-консультаційних послуг, що надаються замовникам.
Крім того, мною встановлено, що в системі публічних закупівель відсутня інформація про проведені процедури торгів на закупівлю згаданими замовниками юридично-консультаційних послуг, оплатити які мають учасники (переможці).
Тобто, в даному випадку маємо уникнення замовниками проведення процедур закупівель.
Надайте будь ласка відповідь, чи можуть замовники при купівлі одного предемету закупівлі (фармацевтична продукція) включати до умов документації інший предмет закупівлі (юридично-консультаційні послуги).
Надайте будь ласка відповідь, якщо в замовника існує потреба в закупівлі юридично-консультаційних послуг, чи повинен він проводити закупівлю таких послуг у відповідності до Закону України "Про публічні закупівлі".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 571/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a2badb65-f166-480f-ab33-2d6594b07329&lang=uk-UA
Разом з тим, відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Так, у залежності від предмета закупівлі, визначеного замовником відповідно до Порядку, придбання здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону для товарів і послуг окремо.
Поряд з цим згідно статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому відповідно до частини третьої статті 5 Закону замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (стаття 22 Закону).
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання консультаційних послуг, така закупівля має здійснюватись відповідно до річного плану (додатку до нього) відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
При цьому статтею 38 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
|