|
|
30.09.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Все частіше Замовниками вимагаються документи (гарантійні листи від 3-х осіб), а саме: «З метою попередження поставки фальсифікатів та не якісного товару Учасник повинен надати гарантійний лист від виробника або офіційного представника виробника на території України (надати авторизаційний лист про повноваження), яким підтверджується можливість поставки товару, який є предметом закупівлі цих торгів та пропонується Учасником, в належній якості, у кількості, зі строками придатності та в терміни, визначені тендерною документацією та пропозицією Учасника торгів»
Як приклад торги № UA-2019-09-20-001199-b, UA-2019-09-09-001104-a, UA-2019-09-05-001196-b та інші по всіх областях.
Само собою що виробники або самі приймають участь у закупівлях або їх представники. Да й взагалі 3-тя особа вирішує дати лист або не дати, або в менеджера нема часу його готувати, або хтось вже попросив нікому не давати та інше. Вимога цього документу суттєво обмежує конкуренцію та дає важіль Замовнику - відхиляти Учасників без цих листів за те що «пропозиція не відповідає вимогам замовника».
МЕРТ та МОЗ вже рекомендували Замовникам не використовувати такі листи, але ці рекомендації ніхто не виконує. Приклад ігнорування рекомендацій : UA-2019-07-17-000463-b.
Чому після 3-ї років роботи системи Прозоро такі дискримінаційні вимоги стають нормою закупівель та ніяк не обмежуються в обов’язковому (наказному) порядку регуляторними відомствами.
Прошу дати роз’яснення що до позиції МЕРТ в цьому питанні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 635/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=63220414-1148-44a4-b091-dbbc80b1239b&lang=uk-UA
|
|
|
26.09.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Потрібні ссилки на відкриті реєстрі для перевірки Учасника переможця по ст.17 Закону про публічні закупівлі
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 17.01.2019 № 3304-04/1983-06 "Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним" та від 12.02.2019 № 3304-04/6186-06 "Щодо інформації про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F6186-06%20%09 та http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F1983-06 та на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-pereviryati-informaciyu-v-yedinih-derzhavnih-reyestrah-dostup-do-yakih-ye-vilnim та https://infobox.prozorro.org/articles/perelik-vidkritih-reyestriv-ta-baz-danih-ukrajini
|
|
|
26.09.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
В процесі казначейського обслуговування клієнтів виникають спірні питання в частині внесення до договору про закупівлі змін відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, але в супереч встановлених спеціальних норм, згідно з якими зміна істотних умов договору про закупівлю може змінюватися виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).
У зв'язку з цим просимо надати роз'яснення.
Згідно з нормами частини 4 статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, встановлених частиною 4 статті 36 Закону.
Відтак, якщо спеціальною нормою права (частиною 4 статті 36 Закону) заборонено укладання договору про публічні закупівлі з умовами договору, які відрізняються від умов тендерної пропозиції, та заборонено вносити зміни до договору, окрім певного переліку таких змін, то внесення змін до такого договору поза межами переліку, визначеного частиною 4 статті 36 Закону, означатиме нікчемність такого договору та таких змін до договору відповідно до частини 1 статті 37 Закону?
Наприклад (на етапі укладання та/або після укладання): внесення змін в розділи договору про закупівлю «Предмет договору» (без зміни назви предмету відповідно до процедури), «Вимоги щодо якості» (без зміни встановленої якості у тендерній документації) та в інші розділи, згідно з якими змінюється деякий текст, який не суперечить істотним вимогам всієї процедури та закупівлі в цілому.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та подібний запит 405/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA щодо внесення змін до договору про закупівлю.
|
|
|
25.09.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Верховна Рада 19 вересня ухвалила в цілому законопроєкт №1076 "Про внесення змін до закону України "Про публічні закупівлі"
Питання: чи обовязково проводити відкриті торги на закупівлі в сумі 50 тис. грн., чи можна проводити допорогову закупівлю? Не зрозуміло? Коли вступає в силу законопроект? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас Верховною Радою України 19.09.2019 прийнято Законопроект № 1076.
Разом з тим, відповідно до статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Так, відповідно до частини першої Розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Законопроекту № 1076 цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через шість місяців після дня його опублікування, крім розділу VI, який вводиться в дію через 12 місяців після дня його опублікування.
З огляду на викладене, після набрання чинності та введення в дію Законопроекту № 1076, Уповноважений орган буде виконувати відповідні функції, зокрема надавати консультації та узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування норм цього законопроекту.
|
|
|
25.09.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
просимо надати роз’яснення, щодо порядку проведення допорогової закупівля у разі двічі відміненого тендеру через відсутність учасників.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті №125/2019 (питання 1) за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a5b0599a-655f-4750-83c1-9d82495b9e62&lang=uk-UA
Таким чином, Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У свою чергу, у разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, застосовується “Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону", яка затверджена наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.
|