|
08.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
При оприлюдненні оголошення про закупівлю в умовах оплати не було прописано аванс, так як в договорі написано "може здійснити....". Відповідно в звіті відсутня інформація про аванс. Казна требует виключити пункт договору в якому прописана можливість авансу. Чи правильно це?
На теперішній час підрядник хоче замовити аванс. Як правильно поступити в даному випадку. Будь ласка,надайте відповіть. Спасибо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання укладення договору про закупівлю розглянуто в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06
|
|
08.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відкриті торги на закупівлю товару було оголошено у січні 2020 року, строк поставки товару згідно оголошення, тендерної документації та проекту договору до 15.04.2020 року, у зв'язку з чисельними оскарженнями учасників до Антимонопольного комітету процедура затягнулась, наразі станом на 08.05.2020 року акцептовано учасника згідно рішення Антимонопольного комітету, перший день укладання договору припадає на 12.05.2020 року. Питання: чи можемо ми укладати договір, якщо строк поставки товару вже минув.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 103/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=867fc3b9-3889-4f84-9dc4-39f512952d84
Крім цього, питання укладення договору про закупівлю розглянуто в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06
|
|
08.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Підскажіть, будь-ласка,після набрання чинності нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі" на майданчиках неможливо відмінити відкриті торги відразу (без наявної скарги до органу оскарження), а лише по завершенню періоду оскаржень. На наше звернення до ДП «Прозоро» нам повідомили, що Інформаційно-телекомунікаційна система «Ргоzorro» розроблена та функціонує відповідно до Технічного завдання (далі - ТЗ), погодженого Міністерством розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України (далі – Уповноваженим органом), та відповідає вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (зі змінами). На підставі яких положень Закону замовник немає права відмінити відкриті торги в період оскаржень, адже відповідно до частини 17 статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" "Після подання суб’єктом оскарження скарги до органу оскарження електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі"? Дякуємо за відповідь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
При цьому частиною восьмою статті 18 Закону визначено період подання скарги в залежності від підстав її подання.
У свою чергу, підстави залишення скарги без розгляду визначені частиною дванадцятою статті 18 Закону.
Так, зокрема відповідно до пункту 4 частини дванадцятої статті 18 Закону орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі якщо до дня подання скарги замовником прийнято рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, крім випадку оскарження будь-якого з цих рішень.
Крім того, частиною тринадцятою статті 18 Закону визначено перелік підстав прийняття органом оскарження рішення про припинення розгляду.
Таким чином, перелік підстав залишення скарги без розгляду/припинення розгляду скарги органом оскарження визначений частинами дванадцятою та тринадцятою статті 18 Закону та є вичерпним.
Разом з тим Закон не містить норм щодо залишення скарги без розгляду/припинення розгляду скарги органом оскарження у разі прийняття замовником рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі після дня подання скарги.
Отже, з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника замовник не може прийняти рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі в період оскарження процедури закупівлі, визначений частиною восьмою статті 18 Закону.
|
|
08.05.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Підскажить які зміни до проведення переговорної процедури закупівлі відповідно до ЗУ Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони. Хто має право проводити таку закупівлю тендерний комітет або уповноважена особа?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини дев’ятої статті 3 Закону особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану встановлюються окремим законом.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” закупівля товарів, робіт і послуг замовниками, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Водночас частиною першою статті 11 Законом встановлено, що відповідальною за організацію та проведення, зокрема процедури закупівлі є уповноважена особа.
Поряд з цим пунктом 4 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону установлено, що замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель до 1 січня 2022 року.
Отже, для відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель, у тому числі для гарантованого забезпечення потреб оборони, може бути тендерний комітет або уповноважена особа.
|
|
08.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, підскажіть будь ласка чи підпадає під дію Закону України "Про публічні закупівлі" виготовлення документів про загальну середню освіту (атестатів, свідоцтв). Збір інформації (тобто послуги, необхідні для виготовлення документів) здійснюється Регіональним центром (комунальна установа), яка передає цю інформацію на Інфоресурс (державна установа), яка безпосередньо здійснює виготовлення документів. При цьому договір ми укладаємо лише з Регіональним центром.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|