|
|
10.02.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником у 2019 році було здійснено допорогову закупівлю природного газу з використанням електронної системи закупівель (відповідно до обсягів закупівлі). Наприкінці 2019 року з метою забезпечення потреб підприємства було прийнято рішення скористатись нормою частини п’ятої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII: дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Додаткову угоду на пролонгацію договору було укладено та зареєстровано у казначействі наприкінці 2019 року.
Проте, у січні 2020 року, при зверненні до органу казначейської служби для реєстрації суми пролонгованої угоди, Замовник отримав відмову у її реєстрації. Причиною відмови стало те, що у 2019 році Замовник не проводив процедуру закупівлі у розумінні Закону, а проводив допорогову закупівлю, а отже до допорогової закупівлі норми Закону не застосовуються.
Просимо надати відповідь, чи мав право Замовник укласти додаткову угоду відповідно до частини п’ятої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, на пролонгацію договору, що був укладений за результатами допорогової закупівлі.
Заздалегідь вдячні за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1038/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=614b1e6e-4412-4e18-b0b9-17faf410da57&lang=uk-UA
|
|
|
13.01.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (далі-Замовник) при проведенні закупівель товарів, робіт та послуг виступає замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) (з урахуванням змін, внесених Законом України від 19.09.2019 № 114-IX) та керується його положеннями.
Відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (зі змінами) від 17.02.2011 № 3038-VI та ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", процедура проведення експертизи проєктної документації на будівництво є невід'ємною складовою будівельного процесу та є завершальним етапом розроблення проєктної документації на будівництво, а кошти на проведення експертизи безпосередньо включаються до зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта при розробці інвесторської документації.
Експертиза проєктної документації проводиться відповідно до ДСТУ 8907:2019 "Настанова щодо організації проведення експертизи проєктної документації на будівництво" (далі - Настанова). У практиці Замовника виникають випадки коли проєктна документація, яка попередньо проходила експертизу потребує коригування та подальшого отримання експертного звіту.
Пунктом 8.10 Розділу 8 Настанови "Вимоги до проведення експертизи за напрямами та розділами проєктної документації на будівництво" передбачено, що експертизу відкоригованої проєктної документації за рішенням Замовника може виконувати експертна організація, яка виконувала експертизу до її коригування, у встановленому порядку.
Виходячи з вищезазначеного, просимо надати роз’яснення, чи може Замовник прийняти таке рішення та керуватися частиною 7 Статті 3 Закону, а саме здійснювати придбання робіт з проведення експертизи, вартість якої дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема обґрунтовуючи даний факт керуючись ДСТУ 8907:2019 та випадком установленим пунктом 2 частини 7 статті 3 Закону "відсутності конкуренції з технічних причин"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Поряд з цим аналогічна відповідь міститься у запиті 609/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
|
|
|
30.11.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
ПП «Дніпротехноплюс» планує взяти участь у допорогової закупівлі № UA-2020-11-25-005238-c «Спеціальні тканини (Тканина азбестова АТ-4), Код ДК 021:2015 19240000-0» (прийом пропозицій по 08.12.2020 09:00)
Замовник: Публічне акціонерне Товариство "Центренерго" Трипільська ТЕС.
Зазначаємо, що на сьогоднішній день на території України зазначений товар не виготовляється, тому що не існує природної сировини. Єдиним виробником даної продукції, технічні та якісні характеристики якої відповідають технічним вимогам Замовника є: АО «Барнаульський завод АТИ» м. Барнаул, РФ (мовою оригіналу).
У тендерній документації Замовника присутня вимога: у разі якщо Учасником запропоновано товари, роботи або послуги походженням з Російської Федерації: документ, виданий Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з підтвердженням, що заміщення запропонованих Учасником товарів, робіт або послуг походженням з Російської Федерації іншими неможливе (надалі Підтвердження).
У разі відмови Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в наданні Підтвердження Учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати відповідний лист-відповідь Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Просимо надати роз’яснення з цього питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e9850a89-1ef2-4146-88a9-8aa98cd24047&lang=uk-UA у запиті № 852/2017.
Крім цього, відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
04.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні колеги!
Вимогами ч2 ст23 Закону зазначено, що у разі якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами, технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю або проектувальних вимог для врахування потреб усіх категорій користувачів.
Просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1) Що мається на увазі «якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами»? Наприклад, це може бути товар – продовольчі товари (масло, м’ясо, риба тощо), спортивні товари (тренажери, інше спортивне спорядження) тощо.
Також це можуть бути послуги – наприклад, медичні послуги, страхування фізичних осіб тощо. Предметом закупівлі можуть бути роботи, результат яких може бути використаний фізичними особами – наприклад, будівництво будівель, споруд тощо.
Тобто, в зазначених випадках товари, роботи або послуги будуть безпосередньо після придбання використовуватись фізичними особами.
З іншого боку існують товари, наприклад, комплектуючі для протезно-ортопедичних виробів, які будуть придбані замовником за процедурою відкритих торгів, після цього шляхом виробничого процесу буде створений товар – ортопедично-протезний виріб за заявкою фізичної особи-інваліда. Тобто сам придбаний замовником товар не є таким, що одразу після придбання буде використовуватись фізичною особою.
Ще один приклад товару, який безпосередньо не використовується фізичними особами – бензин та дизельне паливо, мастила та шини до автомобілів (наприклад, такі товари можуть бути придбані замовником для власного транспорту, який обслуговує підприємство, транспорт використовують посадові особи замовника -фактично фізичні особи).
До яких саме предметів закупівлі використовувати дану вимогу – до тих, що в результаті придбання будуть безпосередньо використовувати фізичні особи, або й до таких, що наведені в прикладі та є комплектуючими, запасними частинами товарів тощо, які в подальшому (через переробку, через використання в машинах, механізмах, що можуть бути використані фіз.особами для власних цілей, у тому числі й фізичними особами, що є посадовими особами замовника.
2) Яким чином технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю у випадку коли, наприклад, товар – продукти харчування тощо використовуються у тому числі й особами з інвалідністю, а також й іншими фіз.особами без зазначених властивостей? Як саме забезпечити замовнику виконання вимог ч2 ст23 Закону при складанні тендерної документації – це може бути посилання на норми законодавства – ДСТУ, ТУ тощо, у разі якщо такі норми містять застереження для осіб з інвалідністю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону у разі якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами, технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю або проектувальних вимог для врахування потреб усіх категорій користувачів.
При цьому Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Так, згідно зі статтею 2 Закону № 875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Отже, такі вимоги стосуються будь-яких предметів закупівлі, які будуть безпосередньо використовуватися фізичними особами і тому мають ураховувати потреби осіб з інвалідністю та усіх категорій користувачів.
Поряд з цим технічні вимоги до предмета закупівлі визначаються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням відповідних технічних регламентів, національних стандартів та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
|
08.11.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п.3 постанови КМУ від 27.12.2018 року
"органами місцевого самоврядування (міською та обласною радами, якщо чисельність населення міста або області становить чи перевищує 1 млн. осіб) - для проведення тендерів в інтересах органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб (підприємств, установ та організацій) та їх об’єднань, які є замовниками відповідно до Закону:"
Чи можливо створити дану організацію в місті з населенням в 26 тисяч.
Та чи має право дана організація надавати послуги для інших регіонів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій (далі – ЦЗО) затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 “Про Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій”.
Виходячи зі змісту пункту 3 Постанови ЦЗО визначаються органами місцевого самоврядування міською та обласною радами, якщо чисельність населення міста або області становить чи перевищує 1 млн. осіб зокрема для проведення тендерів в інтересах органів місцевого самоврядування.
Таким чином, міська або обласна рада можуть визначити ЦЗО виключно у разі, якщо чисельність населення такого міста або такої області становить чи перевищує 1 млн. осіб.
При цьому, ініціатором звернення до такої ради може виступати будь-який зацікавлений у створенні ЦЗО на місцевому рівні суб’єкт місцевого самоврядування, який може звернутись з ініціативою щодо створення ЦЗО до відповідної обласної ради, за умови, якщо область відповідає такому критерію, як чисельність населення що становить чи перевищує 1 млн. осіб.
Разом з тим, відповідно до пункту 20 Постанови замовник має право самостійно обирати централізовану закупівельну організацію з числа тих, що визначені Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, крім випадків, коли замовники зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію.
|