|
16.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
У випадку закупівлі товарів відповідно до вимог пункту 6¹ Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» необхідно надати підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів. Просимо надати роз’яснення:
як здійснювати розрахунок ступеню локалізації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 946/2022, № 1160/2022, № 664/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=30551fc2-1117-4ca5-9e7e-33d3359312e4&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=46c0507d-c82a-4419-8698-8c62a5519a1c&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8034a823-9126-4e73-98f2-0d0dc9096a8a&lang=uk-UA Також інформація щодо локалізації міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”, від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06 “Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях”, від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації”, від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 “Щодо інтерактивного інструменту “Локалізація-tool””, від 14.11.2022 № 3311-05/74721-06 “Щодо здійснення закупівель товарів з визначеним ступенем локалізації”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3311-05%2F74721-06 Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
11.12.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до абз. 14 п. 47 Особливостей, Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його ДОСТРОКОВОГО РОЗІРВАННЯ, і було ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.
Разом з тим, в пп. 2 п. 45 Особливсотей зазначено, що Замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до ЗАСТОСУВАННЯ САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ протягом трьох років з дати їх застосування, з наданням документального підтвердження застосування до такого учасника санкції (рішення суду або факт добровільної сплати штрафу, або відшкодування збитків).
Таким чином, два пукти Особливостей мають різні умови для застосування Замовником права на відхилення тендерної пропозиції, а саме: абз. 14 п. 47 – дострокове розірвання плюс штраф та/або відшкодування збитків, пп. 2 п. 45 - лише штраф та/або відшкодування збитків.
У зв’язку з цим, просимо надати роз’яснення яким пунктом керуватися замовнику при настанні зазначених обставин, а саме учасник не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником. У якому випадку Замовник має застосовувати своє право на відхилення - коли договір ДОСТРОКОВО РОЗІРВАННИЙ і було ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ чи коли просто ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ (без дострокового розірвання договору)? Просимо надати відповідь протягом трьох днів у зв’язку з терміновістю. Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 74/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=11ed44bf-c3c6-428b-878d-b545f34729e3&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Згідно з абзацом другим підпункту 1 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі: підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 цих особливостей. Відповідно до пункту 47 Особливостей замовник може прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у цьому абзаці, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у відкритих торгах. Для цього учасник (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику процедури закупівлі не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі. Отже, відмова в участі можлива саме у випадку, якщо відносно учасника за раніше укладеним з ним договором наявні факти одночасно невиконання зобов"язання, дострокового розірвання такого договору, накладення санкцій у вигляді штрафу та/або відшкодування збитків, незалежно від способу розірвання такого договору, накладення санкцій у вигляді штрафу та/або відшкодування збитків у судовому або добровільному порядку. Водночас зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та найкращих практик закупівель, зокрема здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення законодавства. В рамках цієї роботи питання, порушене у вашому запиті, розглянуте під час напрацювання наступних змін до Особливостей.
|
|
07.12.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Яким чином вийти з ситуації комунальному некомерційному підприємству, коли на етапі аукціону, не можливо знизити цінову пропозицію, оскільки не маємо права відступати від затвердженою калькуляції. Чи має право підприємство працювати з закладами по різній вартості послуг, оскільки відбувся аукціон.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2.Щодо переліку виключень), від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"(5.Щодо переговорної процедури закупівлі), від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі. Виходячи з статей 13 і 40 Закону, як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі, відповідно до якої замовник укладається договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Особливостями встановлено перелік випадків, придбання замовником товарів, робіт і послуг може здійснюватися без застосування електронної системи закупівель, шляхом укладання прямих договорів у відповіжності до пункту 13 Особливостей, у тому числі це стосується випадків, передбачених Законом для застосування переговорної процедури закупівлі.Відповідно до пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі коли товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання по причині відсутності конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпунктів 15, 17, 18 цього пункту замовник може не публікувати договір про закупівлю та/або додатки до нього. При цьому будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Інформуємо також, що Господарський кодекс України (далі – ГК України) встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності. Статтею 65 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Згідно з статтею 192 ГК України політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами. Так, Закон України “Про ціни і ціноутворення” (далі - Закон про ціни і ціноутворення) визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Згідно з статтею 10 Закону про ціни і ціноутворення суб’єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Відповідно до статті 11 Закону про ціни і ціноутворення вільні ціни встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Згідно з статтею 13 Закону про ціни і ціноутворення державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом: 1) установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); 2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни. У разі необхідності з питань формування цінової політики на послуги що надаються підприємством пропонуємо звертатися до органів виконавчої влади, державних колегіальних органів та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
|
|
09.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
У відповідності до п. 9 Постанови Кабінету міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 передбачено, що державні замовники у сфері оборони можуть закуповавати товари і послуги для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень без застосування конкурентних процедур закупівель за умови надання гарантійного листа про те, що сукупний прибуток усіх субєктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару.
1. З вищезазначеного трактування не зрозуміло, що мається на увазі під поняттям "сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання" та "первинна собівартість товару".
Чи коректно буде здійснювати розрахунок прибутку та собівартості товару сформованих на митнійтній території України, якщо товар є імпортованим?
2. Які саме складові в себе включає первинна собівартість товару та прибуток?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (далі – Положення), Мінекономіки є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Згідно з підпунктом 5 та 6 пункту 1 статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначено, що головний орган у сфері планування оборонних закупівель - визначений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військовопромислову політику та головний орган у сфері здійснення оборонних закупівель - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та в особливий період. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості) , які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Відповідно до пункту 9 Особливостей придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), без застосування конкурентних процедур закупівель, передбачених особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, прибутку (постачальницької винагороди) на рівні не більше 25 відсотків від собівартості, допускається за однієї із таких умов: розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт; якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару. При цьому собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг. З огляду на вищезазначені положення законодавства собівартість товарів, робіт і послуг визначається на підставі стандартів бухгалтерського обліку, при цьому національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в Україні розробляються та затверджуються Міністерством фінансів України. Отже, до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, не належить визначення правил формування та підтвердження собівартостей товарів, робіт і послуг. Окрім цього, зазначаємо, що замовники здійснюють процедури закупівель/спрощені закупівлі товарів, робіт і послуг шляхом використання електронної системи закупівель “Прозорро”. При цьому саме завдяки функціонуванню електронної системи закупівель забезпечується ефективність та прозорість здійснення процесу закупівель товарів, робіт і послуг. Підсумовуючи, звертаємо увагу, що замовник приймає рішення стосовно закупівлі товарів, робіт і послуг самостійно та на власний розсуд із дотриманням вимог законодавства. Окрім цього, зазначаємо, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер.
|
|
24.10.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Я закінчила технікум у 1988 році. Працюю на посаді фахівця з публічних закупівель. Чи можу я і надалі обіймати цю посаду у зв’язку із прийняттям із 25.09. стандарту фахівця з публічних закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 Принагідно пропонуємо переглянути вебінар, що проведений 12.10.2023 представниками Міністерства економіки України та проєктом ЄС «Підтримка реформи публічних закупівель України», в якому розглянуто тему: “Роль системи професіоналізації в подальшому розвитку сфери публічних закупівель України”, що доступний за посиланням: https://www.facebook.com/prozorro.gov.ua/videos/1033754854324566/ або у Youtube: https://www.youtube.com/watch?v=yRsN0app33k, де висвітлені питання щодо основних змін, пов’язаних з розвитком професіоналізації сфери публічних закупівель в Україні, зокрема з розробленням професійного стандарту для професії “Фахівець з публічних закупівель” за кодом 2419.2 у Національному класифікаторі України ДК 003-2010 “Класифікатор професій”, що затверджено наказом Мінекономіки від 14.09.2023 № 13580.
|