|
|
17.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У тендерній документації зазначено строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними-не менше 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій.
Чи може переможець торгів змінити ціну (електроенергія) після підписання договору, однак до закінчення строку дії тендерних пропозицій (90 днів)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 26 частини першої статті 1 Закону визначено, що строк дії тендерної пропозиції – установлений замовником у тендерній документації строк, після закінчення якого тендерна пропозиція втрачає чинність.
Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 22 Закону тендерна документація зокрема повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій.
Поряд з цим відповідно до частини четвертої статті 25 Закону до закінчення строку, протягом якого тендерні пропозиції залишаються дійсними, зазначеного в тендерній документації, замовник має право вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій.
При цьому, виходячи зі змісту статті 32 Закону, замовник визначає переможця процедури строк дії тендерної пропозиції якого не минув.
Варто також зазначити, що відповідно до частини п’ятої статті 25 Закону, учасник має право вносити зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених у цій статті Закону.
Питання зміни істотних умов договору та його виконання розглянуто в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560
|
|
|
04.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до пункту 7 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради.
Чи може бути призначеної уповноваженою особою з питань публічних закупівель депутат міської об’єднаної територіальної громади в державній установі, яка знаходиться в іншій об’єднаній територіальній громаді. Адже будь-яких обмежень для депутатів об’єднаної територіальної громади в Законі України «Про публічні закупівлі» не має.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті № 1222/2020:
https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?id=95f033b7-9aa6-4c95-87b6-125a4b75f741&lang=uk-UA
Принагідно пропонуємо ознайомитись з темою “Організація закупівельної діяльності: уповноважена особа/тендерний комітет, централізовані закупівельні організації” за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
19.11.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи має право Замовник скористатись Вимогою про усунення невідповідностей в тендерній пропозиції учасника (протягом 24 годин),якщо невідповідність стосується технічної та якісної характеристики ,а не кваліфікаційних критерій зг. ст.16 Закону .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах 800/2020 та 1332/2020 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA
|
|
|
15.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Держказначейська служба вимушує наш заклад публікувати протоколи засідання членів ТК (або уп.особи) щодо внесення змін до неістотних умов договору або уточнення інформації у "Повідомленні про намір укласти договір" (а саме у Повідомленні "місце поставки - відповідно документації", а у самому договорі прописано декілька адрес). Чи законні дії співробітника ДКСУ? Чи дозволено публікувати зміни до неістотних умов договору у вигляді протоколів ТК (УО), підписаних лише зі сторони Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Інформацію, яку має містити повідомлення про намір укласти договір про закупівлю визначено частиною другою статті 33 Закону.
Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом (пункт 8 частини першої статті 10 Закону).
Своєю чергою, згідно з частиною другою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення процедури закупівлі, що підтверджують проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону, є вичерпним.
Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
|
|
|
28.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Поясніть, будь-ласка, алгоритм дій відповідно до чинного законодавства про публічні закупівлі у наступній ситуації.
В організації є службовий автотранспортний засіб. Він зламався. Його треба відремонтувати. Що там зламалася і скільки це буде коштувати (1000 грн чи 100 000 грн. умовно кажучи), організація (замовник) навіть приблизно не знає.
Аналогічна ситуація виникає і з поломкою, наприклад, комп'ютерної техніки.
Як діяти в такому випадку? Яку процедуру закупівлі застосовувати, коли Замовник навіть приблизно не знає вартість. Предмет закупівлі як ремонт авто, ні про що не говорить. Які вимоги може вказати Замовник, коли він геть не розуміє в автомобілі або комп'ютері.
Застосувати конкурентний діалог, але Замовник крім того, що авто не їде, а комп'ютер не працює, нічого не може пояснити.
Підскажіть, будь-ласка, як правильно діяти не порушуючи норми чинного законодавства про публічні закупівлі.
Заздалегідь вдячні за допомогу!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 цього Закону. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб’єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації.
Разом з тим, у відповіді на запит 349/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=761d8676-6ba8-45fe-b434-d5cd7af01264&lang=uk-UA міститься інформація щодо затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.
При цьому зігдно з частиною одинадцятою статті 11 Закону для підготовки тендерної документації та/або оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі за рішенням замовника уповноважена особа може залучати інших працівників замовника. Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону за рішенням замовника може утворюватися робоча група у складі працівників замовника для розгляду тендерних пропозицій/пропозицій. У разі утворення робочої групи уповноважена особа є її головою та організовує її роботу. До складу робочої групи застосовуються вимоги абзацу другого частини сьомої цієї статті. Робоча група бере участь у розгляді тендерних пропозицій/пропозицій, у проведенні переговорів у разі здійснення переговорної процедури, а рішення робочої групи має дорадчий характер.
|