|
07.09.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з частиною 7 статті 17 Закону у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій цієї статті.
Питання стосовно застосування положень вищезазначеної статті Закону:
1) Чи вірно Мін’юст розуміє, що у зазначеному положенні Закону йде мова лише про тих субпідрядників/співвиконавців, вартість робіт/послуг кожного з яких становить не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю?
По-перше, такий висновок зроблено з положень пункту 15 частини першої статті 19 Закону: «У звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов’язково зазначаються повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
У зазначеній вище статті чітко зрозуміло, що критерій «не менше ніж 20%» від вартості договору про закупівлю має визначатися щодо кожного с субпідрядників/співвиконавців окремо.
По-друге, зазначене тлумачення логічно випливає з того, що у випадку, наприклад, коли залучається 10 субпідрядників, і у 9 з них вартість послуг становить менше ніж 20% від вартості договору про закупівлю, а лише у одного – 35%, то перевірка, про яку, йдеться, стосується тільки останнього.
2) Серед іншого, на підставі пункту 7 частини другої Закону, Мін’юст є замовником, який застосовує переговорну процедуру закупівлі як виняток у разі закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України під час врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України
Оскільки розгляд таких справ відбувається за кордоном і ведеться майже виключно на англійській мові, то у комерційних пропозиціях учасників переговорної процедури закупівлі майже завжди присутні суми запланованих витрат на субпідрядників/співвиконавців – локальних (українських або іноземних) юридичних радники компаній, на оплату наданих ними юридичних послуг.
Питання ж стосується тих сум запланованих витрат на послуги, які зазначаються у комерційних пропозиціях учасників процедур закупівлі окремим підрозділом, як технічні витрати (відшкодування витрат на відрядження, авіа перельоти, готелі, таксі, переклади, послуги з міжнародних поштових пересилань, оплату доступу до онлайн правових баз, експертизи, тощо).
Всі роботи та послуги, які перелічуються як технічні, не є юридичними послугами, які надаються з метою захисту і представництва інтересів держави Україна в судовому або арбітражному провадженні, але технічно необхідні для належного і своєчасного надання учасником процедури закупівлі та його субпідрядниками/співвиконавцями юридичних послуг замовникові (включаючи експертів, бо вони не представляють у судових/арбітражних провадженнях будь-яку сторону, а надають незалежні експертні висновки з того чи іншого питання, і такий висновок може як посилювати позицію України, так і послаблювати її). Чи правильно розуміється Мін’юстом, що відшкодування таких технічних витрат не вважається залученням субпідрядників/співвиконавців, адже вказані витрати не є юридичними послугами?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 2002/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aaf1c283-6b9e-4e38-bc5c-bae9b4edb23a&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Щодо питання 2
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених в дію в порядку, визначеному законом, а також закупівлі товарів, робіт і послуг у разі участі замовника на підставі рішення Кабінету Міністрів України в міжнародних виставкових заходах.
Таким чином, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі закупівлі саме юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, зокрема на підставі рішення Кабінету Міністрів України.
У свою чергу, публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі необхідності здійснення придбання замовником інших товарів, робіт чи послуг, визначених згідно Закону та Поорядку, замовнику слід дотримуватись вимог Закону та здійснювати таку закупівлю, керуючись відповідними вартісними межами.
|
|
07.09.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Рішенням Корсунь-Шевченківської райради № 4Р-16/VII від 26.06.2020 року здійснено перерозподіл коштів для придбання наркозно-дихальної станції. Для функіонування наркозно- дихальної станції потрібно закупити наркозні засоби, закупівлю яких не було передбачено під час проведення відкритих торгів на лікарські засоби різні (процедуру розпочато 27.04.2020 р.;Договір від 23.06.2020р).
Запитання: Чи закупівля наркозних засобів повинна проводитися за процедурою відкритих торгів, якщо сума закупівлі не перевищує межу 200 тисяч гривень? Чи це буде новий предмет закупівлі (як не пербачувана закупівля) І чи можна закупити дані засоби за вивільнені кошти (під час проведення відкритих торгів та невикористання коштів по договору), щоб це вважалося додатковими коштами?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель".
Водночас аналогічна відповідь міститься у запитах 366/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
07.09.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальне підприємство має намір укласти договір, предметом якого є надання фінансовою компанією фінансових послуг з приймання та переказу коштів, сплачених платниками за послуги підприємств, що надають транспортні послуги. Вартість цих фінансових послуг включено до тарифів на перевезення та фактично оплачується пасажирами при придбанні квитка.
Чи необхідно Комунальному підприємству в даному випадку проводити публічну закупівлю з урахуванням положень ч. 5 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 13 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F10639-06%20, розміщено лист в від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, який містить розгорнуту відповідь з порушеного питання. Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась наразі не змінилася.
В інших випадках закупівля здійснюється з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами.
|
|
07.09.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
У зв’язку з проведенням тендеру виникло питання щодо строку для розміщення повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель відповідно до ч. 16 ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до ч.16 ст.29 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Питання: який день (третій або четвертий ) до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій є останнім днем для розміщення повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель?
Заздалегідь дякуємо за вичерпні відповіді!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні питання надано відповіді у запитах 283/2016, 226/2016 та 22/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d6c6d6ed-bbd8-4463-a583-32b0a49d88a9&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=011d5df6-768e-46e9-9f66-86a71737584d&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=174933e1-b12c-4948-a33f-2f2034d28ec5&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
07.09.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Наше підприємство закуповує запчастини до ТЗ протягом року по мірі необхідності. Сума коштів на рік становить приблизно 190 000 грн. Раніше ми укладали прямі договори і оприлюднювали звіти. На 2021 рік за новим Законом необхідно проводити спрощену закупівлю. Проте, які саме запчастини будуть необхідні наперед ми не знаємо. Закуповувати кожну окрему запчастину по спрощеній процедурі немає часу, оскільки техніка виїзжає кожен день. як бути в даній ситуації? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
|