|
26.04.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
З метою дотримання принципів здійснення публічних закупівель відповідно до ст. 5 Закону, зокрема «недискримінація учасників та рівне ставлення до них» та з метою приведення ціни тендерної пропозиції учасників до рівних умов з іншими учасниками, Замовником були застосовані певні правила для розрахунку ціни їх тендерної пропозиції, а саме: для учасників - неплатників ПДВ - додавання до ціни 20% ПДВ (1); для учасників-нерезидентів - розрахунок приведеної вартості з додавання до ціни 20% ПДВ, мита, акцизу, вартість перевезення, витрат на митне оформлення, тощо (2).
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 р. №382 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178» пункт 28 Особливостей доповнено абзацом такого змісту: «Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують нижню межу ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі».
Отже, враховуючи зазначення, просимо роз’яснити чи є порушення встановлення в тендерній документації зазначених додаткових умов для формування ціни тендерної пропозиції учасників - неплатників ПДВ (додавання до ціни 20% ПДВ) (1) та учасників-нерезидентів (розрахунок приведеної вартості з додавання до ціни 20% ПДВ, мита, акцизу, вартість перевезення, витрат на митне оформлення, тощо) (2) вимог абзацу 11 п. 28 Особливостей (Детально у вкладенні)
|
|
Відповідь
|
|
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd2e8eee-3c53-406e-b058-bc921c6a2795&lang=uk-UA Крім цього, зазначаємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, питання встановлення порушень законодавства у сфері публічних закупівель під час здійснення контролю належать до компетенції Держаудитслужби. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
26.04.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Підскажіть, чи потрібно при розробці, проектно- кошторисної документації (РП) на систему відео-нагляду, проводити експертизу всього робочого проекту з кошторисом із отриманням позитивного експертного висновку? Чи достатньо провести експертизу кошторису?
Яким нормативним документом це регламентовано?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель" (Щодо змін, внесених до порядку визначення предмета закупівлі), а також у запитах №№ 256/2024, 656/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fa31ccc6-1c93-4c6a-8537-e21788bf5fe9&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b947a583-ce0a-4ad8-98c7-6d7f140b5020&lang=uk-UAПоряд з цим, оскільки відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, тому з питань експертизи проектної документації та нормативно-правових актів щодо проведення такої експертизи слід звертатися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
25.04.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
20.03.2024 скасовано Наказом Міністерства економіки України Національний класифікатор ДК 015-97 "Класифікація видів науково-технічної діяльності", але до Порядку визначення предмета закупівлі (наказ 708) зміни не внесені. Постачальники послуг скаржаться. Як правильно визначити предмет закупівлі, якщо один наказ суперечить іншому?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 221/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7e5fe0f4-54db-4be7-b189-468431fecbb4&lang=uk-UA
|
|
25.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можна стверджувати, що військові частини Збройних Сил України та Національної гвардії України при укладанні договорів (від імені окремої юридичної особи, на яку є призначення бюджетних коштів) на закупівлю товарiв, робiт i послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки i оборони за державні (бюджетні) кошти, укладають державні контракти?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон) державний контракт (договір) (далі - державний контракт (договір)) - угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Згідно із пунктом 10 частини першої статті 2 Закону державні замовники у сфері оборони (далі - державні замовники) - визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України. Згідно із пунктом 21 частини першої статті 2 Закону оборонні закупівлі - здійснення державним замовником закупівель товарів, робіт і послуг, призначених для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. Крім цього, відповідно до пункту 26 частини першої статті 2 Закону служба державного замовника - суб’єкт господарювання, що належить до сфери управління державного замовника, або структурний підрозділ державного замовника, що уповноважується ним на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. Разом з тим, відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначені Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану. З огляду на це постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі Особливості – № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Крім цього, звертаємо увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2024 року № 122 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275” внесено зміни до Постанови № 1275. Також інформуємо, що роз`яснення для державних замовників у сфері оборони та служб державних замовників щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану розміщені на офіційному сайті Міністерства економіки України за посиланням https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=dd05262d-3644-48f9-aaae-27e7481ec00b&tag=ZakupivliDliaDerzhavnikhZamovnikivVSferiOboroni Отже, закупівлі державними замовниками у сфері оборони, службами державного замовника, а також військовими частинами, організаціями (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони, здійснюються відповідно до положень чинного законодавства. При цьому звертаємо увагу, що замовник приймає рішення щодо закупівлі товарів, робіт і послуг самостійно, на власний розсуд із дотриманням вимог законодавства. Разом з тим, листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
24.04.2024
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Якщо підприємство має діючий договір на ВИКОНАННЯ РОБІТ з реконструкції споруди, заключений за процедурою Відкритих торгів з особливостями, в якому одна з робіт це перевезення 10 тон піску на відстань 50 км (так було визначено замовником в технічному завдані), але виявилось, що перевозити потрібно на 80 км, то чи має замовник право укласти договір на ПОСЛУГИ з перевезення на 30 км з тим самим підприємством, керуючись п.п.8) п.13 Особливостей?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 1156/2022, розміщеному на сайті Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c36aaf90-ebbb-4fee-84b7-374bdb158b16&lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|