|
01.03.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Скажіть, будь ласка, виготовлення ПКД на поточний ремонт сумується по коду ДК чи вартісні межі визначаються за об"єктами? Це роботи чи послуги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 19/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6b63458-3918-45df-a124-a4aefffefc17&lang=uk-UA
|
|
29.02.2024
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Прошу надати роз'яснення щодо застосування маркетингово дослідження без застосування електронних торгів при виборі найкращої пропозиції на прикладі:
"Державне підприємство 1" має у постійному користуванні земельну ділянку державної власності ( не обороного призначення)
Так, "ДП 1" організовує так зване маркетингове дослідження шляхом надсилання листів до 5 "СГД" (які вибрав на власний розсуд) з проханння забудувати його земельну ділянку та надати комерційну пропозицію щодо долі "ДП 1". При цьому експертна оцінка вартості землі не робилась.
Далі, "ДП 1" створює закриту робочу групу із власних співробітників різного напрямку, які обирають найкращу (на їх розсуд) комерційну пропозицію від "СГД" та укладають договір про право забудови земельної ділянки.
вказані дії відбувалися у 2017 році.
Питання:
Чи зобов'язане Державне підприємство в обов'язковому порядку проводити тендер на вказані роботи ?
Якими нормативно-правовими актами передбачено використовувати маркетингове дослідження для визначення найкращих пропозицій (крім для цілей оборони) ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон). Відповідно пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до статті 2 Закону цей Закон застосовувався до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнювала або перевищувала 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснювали діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнювала або перевищувала 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Визначення поняття “замовники” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону. Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Водночас повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F31462-06, https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3301-04%2F34980-06 розміщено листи від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “ Щодо здійснення закупівель замовниками”, від 30.09.2016 № 3302-06/29640-06 " Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", від 20.08.2019 № 3301-04/34980-06 " Щодо розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі". Таким чином, якщо підприємство є замовником у розумінні Закону, такий суб’єкт повинен дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 2 Закону. При цьому перелік випадків, на які не поширювалась дія Закону для замовників, був визначений частинами третьою та четвертою статті 2 Закону, та є вичерпним. В інших випадках замовник здійснював закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в частині першій статті 2 Закону. У свою чергу, публічні закупівлі здійснювались за принципами, визначеними статтею 3 Закону, зокрема такими як відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій. Дотримання принципів закупівель забезпечується, зокрема через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до Закону. При цьому інші правовідносини не є предметом регулювання цього Закону. Крім того, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
29.02.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня
Уповноважена особа довгий час знаходиться на лікарняному та не відомо, чи вийде вона працювати.
Заклад своїм наказом визначає іншу уповноважену особу, яка має досвід у закупівлях та свого часу була головою тендерного комітету.
Суть питання: Закладу необхідно терміново опубліковати річний план на закупівлі.
Тому питання - чи необхідно новій уповноваженій особі проходити безкоштовне тестування на веб-порталі Уповноваженого органу. Чи їй у період дії воєнного стану можна одразу приступати до виконання обов'язків.
Обов'язки уповноваженої особи ідуть як додаткові, це не окрема посада.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" (Хто може виконувати обов’язки уповноваженої особи у разі її тимчасової відсутності?), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
|
|
29.02.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи поширюється Закон України "Про публічні закупівлі" на випадки укладання договору комісії між суб'єктом, визначеним статтею 2 Закону, з однієї сторони як Комісіонером, та фізичною особою-підприємцем як Комітентом, з іншої сторони, якщо предметом договору є продаж через торгівельну мережу Комісіонера відповідних товарів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 879/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=4315ea30-e8f4-4390-a42a-7e19be3ca10a При цьому Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.
|
|
28.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до двадцятих змін до Постанови №1175, починаючи з 13.02.2024 замовникам заборонено здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Ісламської Республіки Іран , здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Ісламської Республіки Іран, а також замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник є громадянином Республіки Іран
Як бути замовнику, який проводить запит пропозиції постачальників і йому пропонують товар з Ірану? Постановою 822 передбачено відхилення за товар який є походження з рф\рб. Що робити якщо товар з Ірану?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі - Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог. Виходячи з пункту 23 Порядку, оголошення про проведення кваліфікації до електронного каталогу повинно містити обов’язкову інформацію, яка передбачана підпунками 1-8 пункту 23 Порядку, а також може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку адміністратор вважає за необхідне включити до оголошення про проведення кваліфікації до електронного каталогу. Так, відповідно до абзацу другого пункту 2 постанови № 1178 замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів ( АРМА). Згідно з абзацом третім пункту 2 постанови № 1178 замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, за винятком товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою. Відповідно до підпункту 14 пункту 40 Порядку адміністратор відхиляє заявку учасника у разі, коли вона не відповідає іншим вимогам, установленим в оголошенні про проведення кваліфікації до електронного каталогу. Адміністратором електронного каталогу згідно з Законом та Порядком є централізовані закупівельні організації (далі – ЦЗО), що забезпечують формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель на підставі укладеного договору з адміністратором електронної системи закупівель. Наразі адміністрування електронних каталогів здійснюють три ЦЗО, а саме: для медичних виробів та лікарських засобів - ДП “Медичні закупівлі України”, що визначено ЦЗО відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1093; для товарів широкого вжитку, у тому числі щодо продуктів харчування - ДУ “Професійні закупівлі”, що визначено ЦЗО відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р (зі змінами); для комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення - ДП “Українські спеціальні системи”, що визначено ЦЗО відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233-р. Отже, з питань встановлення вимог в оголошенні про проведення кваліфікації до електронного каталогу щодо заборони закупівлі у вищезазначених суб'єктів та заборони закупівлі товарів в електроному каталозі, в залежності від предмета закупівлі, необхідно звертатися до зазначених ЦЗО. Крім того зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота з вдосконалення законодавства сфери публічних закупівель. Питання зазначене у запиті буде додатково опрацьовано в рамках цієї роботи.
|