|
|
11.06.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Звертаємось з проханням роз'яснити наступне питання:
чи можна додаткової угодою при отриманні додаткових коштів збільшувати суму прямого договору? та на підставі яких документів (нормативно-правових актів, роз'яснень і т.ін.)?
1 ДПРЗ укладено договір про закупівлю послуг з водопостачання та водовідведення на суму 33000,00грн. У червні отримано додаткові кошти у сумі 10000,00 грн.. Чи можна укласти додаткову угоду до договору у звязку зі збільшенням кошторисних призначень на суму додаткових коштів?
Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель".
При цьому питання щодо виділення додаткових коштів міститься у запиті 657/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору щодо закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині першій статті 3 Закону, не є предметом регулювання цього Закону. У свою чергу, договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави та порядок зміни договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України. Таким чином, сторони можуть вносити зміни до договору з дотриманням вимог законодавства.
|
|
|
16.01.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Допоможіть будь ласка розібратися. На 2021 рік на по кошторису виділили 36200,00 грн. на закупівлю природного газу, до потреби 285000,00 грн. Чи можемо ми заключити прямий договір без використання системи з публікацієє звіту про укладний договір на суму 36200,00?
Чи можемо ми при додатковому виділенні коштів (при внесеннях змін до нашого бюджету) укласти до договору заключеного на 36200,00 грн. додаткову угоду на збульшення суми договору на суму 150000,00 грн. (задля забезпечення газом до кінця опалювального сезону) а в квітні-травні оголосити тендер на закупівлю природного газу до кінця року.
Чи в праві ми публікувати звіт про укладений договір зазначаючи що він діє з 01 січяня 2021 року хоча він укладений 16.01.2021 року? Допоможіть будь ласка.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені листи від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
|
|
|
29.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» якщо учасник не має відповідних маркувань, протоколів випробувань чи сертифікатів і не має можливості отримати їх до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій із причин, від нього не залежних, він може подати технічний паспорт на підтвердження відповідності тим же об’єктивним критеріям. Замовник зобов’язаний розглянути технічний паспорт і визначити, чи справді він підтверджує відповідність установленим вимогам, із обґрунтуванням свого рішення.
Враховуючи вищезазначене виникає питання, у разі якщо учасник не має відповідних маркувань, протоколів випробувань чи сертифікатів та не має можливості отримати їх до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій із причин, від нього не залежних, він надає у складі пропозиції пояснення, що не має технічний паспорт з законодавчо обґрунтованих підстав (наприклад – на даний вид товару не виготовляються або не застосовуються технічні паспорти) за даних підстав замовник зобов’язаний відхилити пропозицію учасника або прийняти обидва роз’яснення як обґрунтовані підстави ненадання документів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.04.2020) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені статтею 22 Закону.
При цьому замовник самостійно встановлює вимоги до учасника та предмета закупівлі, а також спосіб їх документального підтвердження, у тому числі щодо вимог, установлених у частинах пятій та шостій статті 23 Закону, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
Водночас підстави для відхилення встановлені у статті 31 Закону.
|
|
|
22.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Якщо працівник прийнятий на посаду з випробувальним терміном на 3 місяці. Чи можна його призначати уповноваженою особою.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06
|
|
|
21.10.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Щорічно за результатами проведення переговорних процедур закупівель наша установа укладає договори про надання комунальних послуг, зокрема про надання послуг з розподілу природного газу.
Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015, доступ доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об’єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498.
Згідно з п. 1.3 Типового договору, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статтей 633, 634, 641,642 Цивільного кодексу України та на невизначений строк. Зазвичай Типовий договір не містить умов щодо ціни послуг, обсягів і є безстроковим.
Як правило, за результатами проведення перерговорної процедури закупівлі наша установа підписує заяву-приєднання до Типового договору та відповідні додатки до нього.
Разом з тим, до нашої установи звертаються підприємства-монополісти з повідомленнями щодо недоцільності переукладання Типових договорів на 2021 рік та в подальшому, враховуючи те, що вони укладені на невизначений строк та пропонують за результатами проведення відповідних переговорних процедур закупівель в наступному році укладати додаткові угоди до укладених типових договорів, в яких передбачити обсяг замовленої потужності, суму договору та інші істотні умови на відповідний рік.
Зважаючи на вищенаведенне, просимо надати роз’яснення чи відповідатиме законодавству України у сфері публічних закупівель укладення за результатами проведення переговорної процедури закупівлі з компанією-монополістом додаткової угоди до укладеного Типового договору, в якій будуть визначені визначити усі істотні умови відповідно до проведеної процедури. Чи необхідно укладати окремий договір, який фактично дублюватиме умови Типового договору минулого року?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону).
Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
При цьому істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватись виключно у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 41 Закону.
|