|
02.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Прошу надати роз'яснення з приводу питання реалізації грантів бюджетними установами, що отримані ними від міжнародних організацій, але які не є Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком та іншими міжнародними валютно кредитними організаціями.
Наразі українські державні установи та організації отримують багато грантів від Європейського Союзу, USAID, Державного Департаменту США тощо для реалізації конкретних заходів у сфері освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення. Отримання гранту передбачає оплату товарів, робіт та послуг, наданих за грантом, а також оплату послуг експертів та менеджерів гранту, що визначені Грантовою угодою. Реалізація кожного грантового заходу передбачає свої граничні суми, які виділяються грантовим донором та відповідно до яких не передбачено дотримання принципів максимальної економії, оскільки по факту такі кошти надані іноземним донором для спеціального використання та задля використання в повному обсязі наданих сум
Крім того, оскільки у більшості випадків гранти надаються у валюті, то під час конвертації цих валют у гривні, виходить, що суми значно перевищують 100 тисяч грн. як граничні межі для здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель, однак наявність конкретної мети використання коштів, строків проведення заходів (та придбання товарів) та конкретних суб'єктів реалізації гранту, що визначені вже укладеною Грантовою угодою між донором та бенефіціаром, унеможливлює застосування конкурентних процедур закупівель.
Прошу надати роз'яснення:
1) Чи поширює свою дію ЗУ "Про публічні закупівлі" на використання коштів отриманих за Грантовою Угодою.
2) Які механізми реалізації грантових коштів з урахуванням положень ЗУ "Про публічні закупівлі", особливого принципів добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, оскільки в більшості випадків, у грантах, застосування цих принципів є або неможливим, або недоцільним.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості). Відповідно до частини першої статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону. При цьому відповідно до Закону України “Про міжнародні договори України” надання Верховною Радою України згоди на обов’язковість міжнародного договору України відбувається шляхом ратифікації міжнародного договору. Статтею 9 Закону України “Про міжнародні договори України” визначено чіткий перелік міжнародних договорів України, які підлягають ратифікації, зокрема, загальноекономічні (про економічне та науково-технічне співробітництво), з загальних фінансових питань, з питань надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України та інші. Таким чином, якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж порядок, визначений Законом та Особливостями, застосовуються положення міжнародного договору України.
|
|
29.09.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
21.09.2023 постанова щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану № 10071 від 19.09.2023 була прийнята Верховною Радою України, постановою зокрема передбачено:
1. Кабінету Міністрів України гарантувати виконавцям державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із їх виконанням, а також суми прибутку (постачальницької винагороди) у складі вартості (ціни) товарів, робіт і послуг оборонного призначення, відповідно до умов державних контрактів (договорів).
2. Рівень прибутку у складі вартості (ціни) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель визначається рішеннями Кабінету Міністрів України, які були чинними станом на 24 лютого 2022 року, із урахуванням особливостей, передбачених пунктом 3 цієї Постанови, та не може бути зменшений державними замовниками.
3. Рівень прибутку у складі вартості (ціни) державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку безпілотних систем (безпілотних авіаційних комплексів, безпілотних літальних апаратів, безпілотних наземних (роботизованих) комплексів, безпілотних водних (плаваючих) комплексів) вітчизняних виконавців визначається окремими рішеннями Кабінету Міністрів України.
У зв’язку х цим виникає ряд питань:
Як замовнику вірно розтлумачити норми цієї постанови № 10071 від 19.09.2023?
У постанові № 10071 від 19.09.2023 йдеться що рівень прибутку визначається рішеннями уряду які були чинними станом на 24.02.2022. Мається на увазі Постанова Уряду №309 про від 17.03.2021? Чи йдеться про Постанову Уряду 363? Можливо це відсилка на інші постанови?
Що означає формулюваггя "та не може бути зменшений державними замовниками"?
Чи потрібно замовнику який закуповував по калькуляції ВИТРАТ без прибутку зробити ревізію раніше заключених договорів? Можливо передбачені ще якісь дії замовника? Чи можна донараховувати прибуток по старим договорам якщо були договори по собівартості? На які нормативно- правові акти спиратись?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! З питань застосування положень постанови Верховної Ради України від 21.09.2023 № 3388-IX "Щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану" рекомендуємо звернутися до головного органу у сфері здійснення оборонних закупівель, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 «Питання оборонних закупівель» - Міністерства оборони України, та головного органу у сфері планування оборонних закупівель – Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості. Принагідно зазначимо, що до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках та повідомляємо, що листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|
|
28.09.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, просимо надати роз'яснення.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 3 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (зі змінами) дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Чи вважаються послуги з надавання нерухомості у спільне користування в режимі розподілу часу відповідно до коду національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник - 70340000-6 «Послуги з надавання нерухомості у спільне користування в режимі розподілу часу» - орендою?
Чи підпадають ці послуги з надавання нерухомості у спільне користування в режимі розподілу часу за ДК 021:2015 - 70340000-6 «Послуги з надавання нерухомості у спільне користування в режимі розподілу часу» під дію пункту 4 частини 5 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»?
Чи потрібно проводити відкриті торги з особливостями за ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник - 70340000-6 «Послуги з надавання нерухомості у спільне користування в режимі розподілу часу», якщо сума закупівлі буде перевищувати 100000 грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано у запиті № № 2180/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=c9808b86-c671-4d51-905c-37498f7bbc1f
|
|
28.09.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Рішенням Сумської обласної ради визначено централізовану закупівельну організацію (далі – ЦЗО) та встановлено обов’язок проводити тендери для комунальних підприємств області.
З початку року для потреб КНП СОР «СОЦЕМД та МК» ЦЗО декілька разів проводила тендери для ремонту санітарних автомобілів, проте з різних причин вони або відмінені, або не відбулись. Наразі процедура з очікуваною вартістю 5 814 280,00 гривень з ПДВ по ремонту авто перебуває в статусі оскарження через АМКУ.
Автомобілі Центру екстреної медичної допомоги виходять з ладу постійно, резервні вже також, але договір по їх ремонту в цьому році станом на вересень ще не укладено.
Виникає питання яким чином та у який спосіб, визначений законодавством, в такому випадку можна укласти договір по ремонту авто, щоб не зупинити роботу служби?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 96/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваеного органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=edc0ffca-2578-4b1c-a299-9a7ae73af2c5&lang=uk-UA
|
|
28.09.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!
Наша компанія є офіційним дистриб'ютором на території України турецької компанії виробника генераторів. Більша частина виробництва генераторів відбувається в Туреччині. В Україні ми заправляємо генератор рідинами та монтуємо деякі комплектуючі (контролери). Наше питання полягає в наступному: Як нам правильно локалізувати зараз товар, оскільки вкінці процедури ми маємо підписати все кеп. Турецька компанія має відповідні сертифікати ДСТУ ISO, однак немає кеп і тут виникають технічні складнощі. Чи можемо ми як офіційний дистриб'ютор та їх представник зробити локалізацію товару від своєї компанії? Як нам правильно все оформити? Будемо дуже вдячні за відповідь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі та, зважаючи на те, що питання Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), належить до компетенції Департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, пропонуємо з цих питань звертатися листом за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки. Водночас зазначаємо, що за довідковою інформацією можна звернутись до Департаменту розвитку реального сектору економіки за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.
|