|
24.05.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Замовник під час проведення переговорної процедури закупівлі після повідомлення про намір укласти договір вимагає внесення забезпечення виконання договору, оскільки така вимога містилась у тендерній документації процедур закупівлі, що двічі не відбулися. В запрошенні на переговори ця вимога відсутня. Проект договору на сторінці закупівлі відсутній. Чи правомірна вимога замовника торгів?
Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у листі 224/2017 від 09.02.2017 http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
Крім того, відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Поряд з цим, відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
При цьому проект договору повинен обов"язково міститись у тендерній документації згідно статті 22 Закону.
Отже, оскільки у разі застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 під час проведення переговорів можуть запрошуватись учасники, які не подавали тендерні пропозиції під час проведення відкритих торгів, замовнику під час проведення переговорів слід керуватись вимогами до предмета закупівлі та учасника, передбачаючи такі вимоги для проведення переговорів.
При цьому зазначаємо, що до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель, оскільки Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Водночас центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
|
|
24.05.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Пройшов аукціон,визначено системою переможця, після чого було виявлено, що в інформації про процедуру на сайті Прозорро зазначено: очікувана вартість закупівлі БЕЗ ПДВ, тобото при оголошені процедури на майданчику технічно не було натиснуто кнопку "РАЗОМ ІЗ ПДВ", при цьому в ТД чітко визначено вартість закупівлі РАЗОМ ІЗ ПДВ.
Всього було 2 учасника, обидва, відпвідно до наданих документів платники ПДВ, але другий учасник (не переможець) скаржиться, що якщо б на Прозорро було зазначено "З ПДВ" , то він би більше знизив ціну. Як у такому випадку діяти? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання надано у запиті 960/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3cbc692f-6ac1-4c28-bbcf-bede0559a15f&lang=uk-UA
|
|
22.05.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
В тендерній документації Замовник визначає строк надання послуг "З дати підписання Договору про фізичну охорону об’єкта до 31.12.2019 року." (закупівля UA-2019-05-17-001497-b). Закупівля оголошена 17.05.2019, аукціон буде проводитись 03.06.2019 р. Як правильно визначати період надання послуг - з дати оголошення процедури закупівлі? Чи з 13.06.19 - найраніше імовірна дата укладання договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. При цьому згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Водночас відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - це пропозиція щодо предмету закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника закупівлі.
|
|
17.05.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Можна ли вважати наявність ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ) у Учасника повним доказом підтвердження наявності у Учасника відповідної кваліфікації, матеріально-технічної бази що встановлюються Замовником згідно ст. 16 ЗУ «Про публічні закупівлі» 922-VIII. Згідно ЗУ ліцензія ДАБІ надається тільки при наявності кваліфікованих працівників, наявності відповідного обладнання. Але відсутність відповідних робіт не дає змогу отримати відповідний досвід виконання робіт. У противному випадку сама ліцензія втрачає свою актуальність та вагу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації" та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3812 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825
При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=
|
|
14.05.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Процедура відкритих торгів. Переможець надав у своїй пропозиції висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи виробника товару з логотипом іншої компанії, з якою не укладений Договір про співпрацю. Ми маємо право визначити їх переможцем? Як що ні, то на підставі яких нормативних документів ми відхиляємо? У ТД не вимогали подавати лист - авторизацію або Договір про співпрацю. Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Враховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Водночас тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
Перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним.
У свою чергу, виходячи зі змісту статей 11 і 38 Закону та Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557, прийняття рішень здійснює тендерний комітет, члени якого несуть відповідальність за порушення вимог згідно із законами.
Поряд з цим згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа замовника забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця.
З огляду на викладене, рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 30 Закону.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб’єктів у конкретних випадках.
|