|
24.08.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальне підприємство "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Дніпропетровської обласної ради" звертається до Вас з проханням надати розʼяснення стосовно оприлюднення звіту про закупівлю без використання електронної системи, вартість якої є меншою ніж 50 тис. гривень.
Лист № 3323-04_50213-06 від 19.07.2022.pdf закріплює, що така закупівля згідно постанови No 169 не потребує оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю. Однак, наше підприємство фінансується за рахунок коштів НСЗУ та здійснює оплату за договорами через КБ АТ "Приватбанк", який в свою чергу, наполягає на обовʼязковому зазначенню індентифікатору закупівлі в платіжному доручені.
Чи не є порушенням Постанови №169 публікація закупівлі, вартість якої не перевищує 50 тисяч гривень, у звʼязку з неможливістю оплати без індефікатора закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
При цьому зазначаємо, що повноваження банків під час оплати за договорами про закупівлю перевіряти наявність звіту про результати проведення закупівлі шляхом його перегляду в електронній системі закупівель, встановлене частиною третьою статті 7 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII “Про публічні закупівлі” (далі -- Закон), розповсюджується на договори про закупівлю, що укладені за результатом проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі з дотриманням вимог Закону. Водночас такі повноваження банків не передбачені для договорів, які укладені замовниками відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану”.
|
|
23.08.2022
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Центр здійснює оплату послуг адвокатів ДК 021:2015 - 79110000-"Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва" з оприлюдненням звіту про укладений договір. Чи правомірне застосування постанови КМУ № 169 для оплати послуг адвокатів у період воєнного стану?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50213-06%20
|
|
23.08.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
На підприємстві сталися два випадки:
1. Керівником підприємства було підписано договір, що відрізняється від проекту договору, а УО опублікувала договір згідно Закону. Про зміни УО не знала. Яка відповідальність за це передбачена і кому УО чи керівнику?
2. Керівник підприємства підписав дод. угоду до тендерного договору, яка змінює істотні умови договору. Що в такому випадку робити УО? Чи потрібно публікувати дод. угоду? Якщо це зробити, чи буде УО нести якусь відповідальність?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі; внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п’ятсот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Додатково пропонуємо ознайомитись із матеріалами, розміщеними на ресурсі ДП "Прозорро", за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/shtrafi-v-prozorro-vidpovidno-do-novoji-redakciji-zakonuЗгідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, питання адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі належать до компетенції Держаудитслужби.
|
|
23.08.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Із учасником було укладено договір щодо Послуг харчування стаціонарних хворих (ДК 021:2015: 55523000-2 Кейтерингові послуги для інших підприємств або установ). Учасником згодом було надано довідку з Головного обласного управління статистики про підвищення індексу споживчих цін на продукти харчування більше ніж на 20%. Оскільки це послуги, ми не можемо змінити устотні умови договору відповідно до п.2 ч.5 ст 41. Відповідно до п.7 ч.5 ст 41 ЗУ Про публічні закупівлі:Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Чи маємо ми право збільшити ціну за одиницю товару на більше ніж 20% , не змінюючи загальну суму договору, зменшивши кількість послуг посилаючись на п.7. ч.5 ст 41? Чи можна збільшити суму договору на цей відсоток?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Водночас, пропонуємо ознайомитись з темою “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
22.08.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
З метою недопущення порушення чинного законодавства України, КП «САНСЕРВІС» КМР, просить Вас надати роз’яснення з наступних питань, а саме:
1. Чи буде вважатися порушенням законодавства укладення двох окремих договорів на основі Типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення для закупівлі : -договір на закупівлю послуг з централізованого водопостачання (згідно з Національним класифікатором України // Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015:65110000-7) та договору про надання централізованого водовідведення (згідно з Національним класифікатором України // Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015:90430000-0) з різними кодами відповідно до послуг, які зазначені у предметі договору.
2. Чи буде вважатися порушенням законодавства укладення одного договору про надання послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за типовим зразком, якщо при цьому буде вказаний єдиний код ДК за третьою цифрою показників Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015, наприклад код 65100000-4: Послуги з розподілу води та супутні послуги, який не відповідає четвертому знаку для закупівлі водопостачання та водовідведення
3. Які можуть бути рекомендації для врегулювання в правовому полі можливості укладання двох окремих договорів за різними предметами закупівлі враховуючи, те що є єдина форма Типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та у запиті № 1448/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Разом з тим, оскільки розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про житлово-комунальні послуги" та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами), з питань, зазначених у зверненні щодо укладання Типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.
|