|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня,
Наше підприємство приймало участь у публічній закупівлі щодо послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги. За результатами проведеного аукціону ми були визнані переможцем. Проте, умовами тендерної документації (надалі - ТД) передбачено погодження договірної ціни, а саме:
- Переможець торгів у строк, що не перевищує 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір надає Замовнику на погодження договірну ціну сформовану відповідно до вимог п.6.3.4 цієї тендерної документації.
- Ненадання договірної ціни Переможцем у строки передбачені п.6.3.5.4 цієї тендерної документації, а також ненадання договірної ціни сформованої у відповідності до вимог п.6.3.4 цієї тендерної документації є відмовою Переможця від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації.
- Договірна ціна повинна бути узгоджена не пізніше ніж через двадцять днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Наше підприємство надало договірну ціну у строк, передбачений ТД, а саме не пізніше 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Проте замовник, у свою чергу, навмисно затягував час для надання своєї відповіді стосовно погодження договірної ціни та надіслав лист із зауваженнями в останній день, передбачений Законом та умовами ТД, а саме на 20 день. Звертаємо Вашу увагу також на такі умови ТД, а саме:
Відповідно до ДСТУ та СОУ 42.1-37641918-085:2018 (далі – СОУ) для погодження договірної ціни Переможець надає наступні розрахунки:
- Локальний кошторис Форма №1 (додаток А ДСТУ).
- Відомість ресурсів до локальних кошторисів Форма №1а (додаток Д ДСТУ).
- Розрахунок вартості експлуатації машин та механізмів з наданням підтверджуючих вихідних даних для власних машин і механізмів, які формуються у вигляді бухгалтерської довідки.
Вартісні показники складових витрат у вартості машино-години експлуатації машин та механізмів визначаються відповідно до СОУ.
- Розрахунки загальновиробничих та адміністративних витрат відповідно до СОУ на підставі обґрунтованої їх величини і структури, що склалися на підприємстві Учасника за попередній звітний період (рік). Обґрунтовуючи дані та розрахунки додаються.
- Розрахунок прибутку (в межах усереднених показників згідно з СОУ).
- Розрахунки інших витрат.
- При залученні субпідрядних організацій, вищевказані розрахунки є обов’язковими додатками при формуванні вартості послуг субпідрядних організацій у складі договірної ціни.
Також, Переможець в обов’язкому порядку, з врахуванням вимог п.6.3 СОУ, надає до договірної ціни Протокол узгодження цін на матеріальні ресурси (додаток Д СОУ), з додаванням відповідних обґрунтувань цін (накладні, комерційні пропозиції, рахунки, калькуляції, тощо) та транспортної схеми на перевезення матеріалів.
При складанні договірної ціни Генпідрядник визначає середньомісячну заробітну плату згідно вимог п.6.1.1 СОУ.
Внесення усіх необхідних змін у документацію у той же день (останній), коли їх надіслав Замовник - фізично неможливо. Як наслідок, Замовник відхилив нашу пропозицію з аргументацією "відмова переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладання договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим законом".
Слід взяти до уваги також той факт, що на етапі предкваліфікації Замовником було відхилено нашу пропозицію, проте наше підприємство її вдало оскаржило в АМКУ, в наслідок чого ми були допущені до аукціону, де здобули перемогу. Надавши найнижчу ціну, Замовник мав можливість економії державних коштів.
Проте усі вищезгадані дії Замовника свідчать про грубе маніпулювання своїм становищем, нормами Закону, а також упередженим та дискримінаційним ставленням до нас, як до Учасника.
Саме тому ми звертаємося до Вас із питанням, які можливі заходи ми можемо здійснити у даному випадку, щоб наша позиція була почута?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Поряд з цим частиною сьомою статті 33 Закону передбачено, що у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею.
Отже, у разі неукладення договору про закупівлю у строк, визначений частиною шостою статті 33 Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника, який визначений переможцем процедури закупівлі, та визначає переможця процедури закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.
Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Так, абзацом другим частини восьмої статті 18 Закону визначено, що скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
Таким чином, учасник, який визначений переможцем процедури закупівлі, та право чи законні інтереси якого було порушено внаслідок прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, може подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Поряд з цим питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
|
|
|
27.07.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник зазначає наступну інформацію:Відповідно до Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 р. №1644-VII та інших нормативно-правових актів щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), закупівля товарів не буде здійснюватися у юридичних осіб-резидентів Російської Федерації державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності Російської Федерації, а також в інших суб′єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів походженням з Російської Федерації, крім випадків, коли заміщення таких предметів закупівлі неможливе, що підтверджено Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.
Товар який ми пропонуємо до пстачання Українські виробники не виробляють, товар походженням з Російської Федерації, виробник товару не підпадає під дію Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 р. №1644-VII та інших нормативно-правових актів щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Замовник вимагає підтвердження Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Яким чином ми можемо надати таке підтвердження. Товар - шестгранники сталеві гарячекатані.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37580794-81f3-4dce-8379-b27e6b4fae2f&lang=uk-UA у запиті № 303/2019.
Крім цього, відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
23.07.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
замовником було виявлено факт зазначення у тендерній пропозиції недостовірної інформації, а саме у Відомостях з Державного реєстру патентів України на промислові зразки значиться, що дію патенту за № 34222 припинено, але може бути відновлено за умови сплати річного збору. Даний факт вказує на надання учасником у тендерній пропозиції недостовірної інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з ч. 15 ст. 29 Закону. Даний факт вказує на надання учасником у тендерній пропозиції недостовірної інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з ч. 15 ст. 29 Закону.
Схоже, що учасник пропонує для поставки годинники із запатентованим корпусом іншого виробника, а саме патент за № 32230, що є порушенням його прав інтелектуальної власності. Для Замовника існує великий ризик вилучення таких поставлених годинників, що унеможливить їх вручення та матиме наслідком тендер, що не відбувся.
Звертаюсь до Вас, як до уповноваженого органу, щодо надання підтвердження інформації.
Прошу надати актуальну інформацію, щодо дії патентів № 34222 та
№ 32230 у триденний строк, з метою проведення якісної оцінки тендерних пропозицій.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки Інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономрозвитку (http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian), для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки в компетенції якого знаходиться Ваше питання.
|
|
|
22.07.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наше підприємство здійснює закупівлю товарів і послуг у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» та просить надати роз’яснення на наступне питання, а саме:
- Чи правомірними будуть дії Замовника при проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі застосовувати вимогу до Учасника прописану в Тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі: «Перевага надається платникам ПДВ ставка 20%». Оскільки при одночасній участі у закупівлі платників ПДВ та не платників ПДВ пропозиція не платників по результатам аукціону, як правило, нижче платників ПДВ. Водночас фактично Замовник в майбутньому бере на себе Податковий кредит і вартість товарів або послуг зростає на 20%, що перевищує очікувану вартість закупівлі.
- Якщо дана вимога суперечить чинному законодавству то яким чином забезпечити рівну участь у закупівлі платників ПДВ та не платників ПДВ для того, щоб запропонована ціна за результатами аукціону була дійсно економічно вигідною для підприємства.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1408/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e28931c0-14f2-4a10-b90a-c24fd761e23d&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
21.07.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. До нас як до Замовника надходять звернення та вимоги від потенційних учасників процедури закупівлі з проханням внесення змін до тендерної документації в частині поділу закупівлі на лоти. Дана ситуація унеможливлює вносити зміни до тендерної документації, оскільки перед тим, як внести зміни до тендерної документації шляхом поділу закупівлі на два і більше окремих лота, необхідно внести зміни у назву предмета закупівлі не тільки в оголошенні про проведення відкритих торгів, але й у відповідній позиції РПЗ. В даному випадку внесення змін до тендерної документації шляхом поділу на лоти можливо, проте буде спостерігатися розбіжність у назві предмета закупівлі, вказаній в річному плані та в оголошенні про проведення процедури закупівлі. Що робити Замовнику в даному випадку, якщо є прохання поділу на лоти для досягнення більшої ефективності та підвищення конкуренції, але відміняти торги кожного разу при надходженні такої вимоги не доцільно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 39 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Згідно з пунктом 3 розділу І "Загальні положення" Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Відповідно до пункту 5 розділу І "Загальні положення" Порядку замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Отже, визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону, зокрема принципами, встановленими статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного обмеження кола потенційних учасників, відповідно до Порядку та є правом, а не обов'язком замовника.
|