|
Доброго дня!
Наказ Мінекономіки від 14.12.2020 №2628 «Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції» (далі – Наказ) визначає обов'язкові вимоги до гарантії, яка надається як забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції банками, іншими фінансовими установами та страховими організаціями. Замовник використовує як вид забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції саме банківську гарантію.
Відповідно до Наказу гарантія може надаватися, як на паперовому носії (підписується уповноваженою(ими) особою(ами) гаранта та скріплюється печатками (у разі наявності), так і в електронній формі (підписується шляхом накладання кваліфікованого(их) електронного(их) підпису(ів) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності), що прирівняні до власноручного підпису(ів) уповноваженої(их) особи(іб) гаранта та його печатки відповідно).
Згідно з пунктом 25 розділу ІІІ Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 639 «оригінал гарантії в паперовому вигляді передається (через принципала або через авізуючий банк, або безпосередньо) бенефіціару».
Наразі усі документи тендерної пропозиції/пропозиції надаються в електронному вигляді через електронну систему закупівель і замовник не отримує оригінал банківської гарантії на паперовому носії.
Також відповідно до цього Наказу відносини за гарантією регулюються законодавством України. Водночас, у закупівлях беруть участь учасники-нерезиденти, які відповідно надають забезпечення від іноземних банків. Іноземні банки не можуть надавати гарантії, відносини за якими регулюються правом іншої країни. Загальносвітовою практикою є підпорядкування гарантій, що надаються іноземними банками, Уніфікованим правилам для гарантій за вимогою Міжнародної торговельної палати у редакції 2010 року, публікація №758 (ICC Uniform Rules for Demand Guarantees, Publication No. 758) (далі – Уніфіковані правила).
Виходячи з викладеного вище, виникають такі питання:
1. Чи можна вважати, що вимога Замовника щодо надання тільки електронної форми банківської гарантії відповідає вимогам Наказу?
2. Чи відповідає вимогам Наказу зазначення в тендерній документації додатково вимоги щодо оформлення банківської гарантії саме іноземними банками відповідно до Уніфікованих правил для гарантій?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 17.01.2018 № 3304-06/1900-06 “Щодо учасників нерезидентів” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F1900-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06
Водночас, оскільки наказ Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 "Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції" погоджувався Національним банком України, то з питань надання гарантії іноземним банком слід звертатися до Національного банку України.
Своєю чергою, у зв’язку з виникненням питань, що стосуються наказу від 14.12.2020 No 2628 “Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції” в частині учасників-нерезидентів та реквізитів банківської гарантії, Мінекономіки листом від 16.04.2021 № 3304-04/23072-03 звернулося до Національного банку України за відповідною інформацією в межах компетенції. Після отримання відповіді суб'єкти сфери публічних закупівель будуть поінформовані додатково.
|
|
Добрий день!
Відповідно до частини першої статті 75 Господарського кодексу України державні підприємства у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України «Про публічні закупівлі», звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього.
Згідно з відповіддю Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на запит 794/2020, яка оприлюднена на сайті, «юридичні особи, які зазначені у статті 75 ГК України та не є замовниками у розумінні Закону оприлюднюють звіт про договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, зазначені у пункті 1 та 2 частини першої статті 3 Закону».
Водночас, відповідно до п.12 ч.1 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі» звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель оприлюднюється протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
З огляду на викладене вище, прошу надати роз’яснення у який строк (3 робочих чи 7 календарних)та в якому порядку оприлюднювати звіт про укладений договір про закупівлю на виконання вимог ст.75 Господарського кодексу України.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
Так, пункт 13 частини першої статті 10 Закону застосовується до замовників у розумінні Закону.
Водночас юридичні особи, які зазначені у частині першій статті 75 ГК України та не є замовниками у розумінні Закону, оприлюднюють звіт про договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень у строки та відповідно до умов, визначених статтею 75 Господарського кодексу України.
При цьому з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому частиною десятою статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.
Водночас поняття зобов'язання, підстави його виникнення та підстави виникнення господарських зобов'язань визначені у Главі 47 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Главі 19 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).
Так, статтею 509 ЦКУ встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Крім того, статтею 174 ГКУ встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Поряд з цим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 розміщений лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”.
При цьому згідно з статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
|