Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.

Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.

У свою чергу, згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

При цьому пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та  вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.

Так, статтею 35 нової редакції Закону передбачається, що під час проведення конкурентного діалогу, на першому етапі, у тендерній документації зазначаються, зокрема мінімальні вимоги до предмета закупівлі, що не підлягатимуть переговорам. Водночас замовник проводить переговори з кожним учасником процедури закупівлі окремо, а також додатково можуть проводитися спільні зустрічі з усіма учасниками. Під час переговорів можуть бути обговорені всі аспекти закупівлі з метою визначення засобів та рішення щодо робіт або послуг, що планується закупити. Замовник під час переговорів не має права застосовувати дискримінаційний підхід до різних учасників процедури закупівлі та розкривати іншим учасникам запропоновані рішення або іншу конфіденційну інформацію, отриману від учасника процедури закупівлі, який бере участь у переговорах, без його згоди. При цьому не підлягають обговоренню мінімальні вимоги до предмета закупівлі та критерії оцінки.

Ураховуючи, що перелік мінімальних вимог законодавством не визначений та не обмежений, такі вимоги до предмета закупівлі визначаються самостійно замовником та встановлюються у тендерній документації. 

Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування закупівель розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844-06

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Водночас наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 затверджені форма і вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції (далі – форма, вимоги).

Так,  зокрема, пункт 1 форми передбачає зазначення відомостей про договір, відповідно до якого видається гарантія банком, страховою організацією, фінансовою установою (у разі наявності). Водночас пунктом 11 розділу 4 вимог  передбачено, що у разі якщо надавачем гарантії є страхова організація, то зазначається: назва договору, відповідно до якого надається гарантія, його номер та інші реквізити договору в разі їх наявності.

Отже, відомості про договір, відповідно до якого видається гарантія, яка надається як забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, обов'язково зазначаються у разі якщо надавачем гарантії є страхова організація. У разі якщо гарантія, яка надається як забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, надається банком чи фінансовою установою, то відомості про договір, відповідно до якого видається гарантія, зазначаються у разі наявності такого договору.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: 

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

Водночас пропонуємо до перегляду  відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянуто  тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням: 

https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli