|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в листі Мінекономіки від 08.12.2023 № 3321-04/67571-06, що додається та у запиті № 784/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37af139c-f359-4feb-8db5-6e8a9a67a547&lang=uk-UA. Мінекономіки як Уповноважений орган у сфері публічних закупівель за результатами засідань робочої групи з опрацювання питання щодо укладення договорів про постачання електричної енергії споживачу та бюджетним установам, утвореної наказом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 23.11.2022 № 39-од, додаткових обговорень за участю уповноважених представників Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, Міністерства енергетики України, НКРЕКП, постачальників та замовників електричної енергії розробляє проект методології щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, який включає примірну тендерну документацію на закупівлю електричної енергії та примірний проект договору про закупівлю (договір про постачання електричної енергії споживачу).
Проект методології містить рекомендацію щодо порядку перегляду умов договору в частині розрахунку ціни за одиницю електричної енергії за розрахунковий період відповідно до середньозваженої ціни на ринку “на добу наперед”, тарифу на передачу електричної енергії та/або обсягів закупівлі.
Примірним проектом договору про закупівлю (договір про постачання електричної енергії споживачу) передбачається щомісячне підписання сторонами і оприлюднення в електронній системі закупівель (з метою повідомлення про зміну ціни) акту приймання-передачі товару, що включає порядок зміни ціни, зокрема механізм розрахунку ціни за одиницю електричної енергії за відповідний розрахунковий період. Акт приймання-передачі товару визначається письмовою формою внесення змін до договору. Підписанням акту приймання-передачі товару уповноважені представники сторін договору погоджують розрахунок (зміну) ціни за одиницю електричної енергії за відповідний розрахунковий період.
Крім того, варто зазначити, що відповідно до ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Статтею 184 ГК України зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документу, підписаного сторонами. В той же час допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
Згідно статті 654 Цивільного кодексу України, зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. При цьому ч. 2 ст. 207 ЦК України визначає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, зокрема, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Цією ж нормою не встановлюється жорстких обмежень щодо форми укладання, а навпаки надає сторонам правочину більше прав та можливостей при виборі письмової форми договору, а саме, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного зв’язку.
Більш того, статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами, або ж можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
З огляду на викладене, сторони Договору можуть узгодити порядок зміни ціни за одиницю товару за відповідний розрахунковий період шляхом складання та підписання акту приймання-приймання передачі товару, тобто в письмовій формі.
Водночас зазначаємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом.
Так, відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Таким чином, у разі якщо відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей передбачено порядок зміни істотних умов, такий підпункт не передбачає обмеження зміни загальної ціни договору про закупівлю.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
Наразі, публічні закупівлі регулюються Законом України «Про публічні закупівлі» ( далі – Закон)з урахуванням Особливостей, які затверджені, Постановою Уряду № 1178 від 12.10.2022 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”( далі - Особливості).
Підпунктом 6 пункту 13 Особливостей передбачено, що придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару зокрема у разі, коли відмінено відкриті торги через відсутність учасника процедури закупівлі (учасників процедури закупівлі), у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі).
У замовників публічних закупівель виникають питання, щодо підтвердження відсутності підстав, визначених статтею 17 Закону, при укладенні договору про закупівлю згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей.
1. Чи замовник не повинен вимагати жодних документів, визначених статтею 17 Закону, , виходячи з скажімо з таких міркувань: Закупівля без використання електронної системи закупівель не є процедурою закупівлі. У статті 17 Закону наведений перелік підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі. Крім того, відповідно до пункту 44 Особливостей замовник вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу четвертого пункту 44. Абзац 3 пункту 44 Особливостей визначає, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 частини першої та частиною другою статті 17 Закону.
Враховуючи, що при укладанні договору про закупівлю згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей з постачальником, він не є учасником процедури закупівлі, не подає тендерну пропозицію в електронній системі закупівель, не є переможцем процедури закупівель, підстав вимагати будь-які документи по статті 17 у замовника немає.
2. Чи можна якщо документи постачальника / виконавця / підрядника на підтвердження відповідності вимогам, що передбачені статтями 16, 17 Закону, вже публікувались в електронній системі закупівель наприклад, в іншій процедурі закупівлі вважати їх такими, що є в публічному доступі та чи може замовник використовувати такі документи на підставі частини 5 статті 17 Закону та пункту 44 Особливостей?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1223/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2b2de654-89d2-44a8-993b-4a37e152beec&lang=uk-UAОкремо зазначаємо, ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону та пункту 28 Особливостей, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Разом з тим тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону). Тендерна документація не повинна містити вимог, зокрема щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. У свою чергу, оскільки згідно з Законом України “Про доступ до публічної інформації” та постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”, створення та забезпечення функціонування єдиного державного веб-порталу відкритих даних здійснюється Державним агентством з питань електронного урядування (далі – Агенство), яке є його держателем та при цьому відповідно до Положення про Державне агентство з питань електронного урядування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 492, Агентство є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства, стосовно віднесення інформації до публічної інформації, що оприлюднюється у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" слід звертатися до відповідного органу виконавчої влади, до сфери відповідальності якого належить функціонування Єдиного державного веб-порталу відкритих даних. |