|
27.04.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз"яснення щодо визначення предмета закупівлі.
Селищна рада планує здійснити закупівлю за назвою "Виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель" в 17 населених пунктах громади.
Питання:
1. Як правильно визначити предмет такої закупівлі - це послуга чи робота?
2. Чи можна здійснити закупівлю за кожним окремим населеним пунктом громади і чи не буде це вважатися, як поділ предмета закупівлі на частини, з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів?
3. Який код ДК:2015 застосувати в даному випадку, а саме:71350000-6 чи 71340000-3?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги – будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Таким чином, якщо супровідні роботам послуги по об’єкту будівництва, включені до кошторисного розрахунку, та водночас вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (будівництва), такий предмет закупівлі відноситься до визначення “роботи” у розумінні Закону.
В іншому випадку закупівля має здійснюватись за відповідним визначенням предмета згідно з терміном “послуги” на підставі пункту 21 частини першої статті 1 Закону.
Разом з тим оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Поряд з цим інформуємо, що питання визначення предмету закупівлі послуг з виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель розглянуто у запиті № 353/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b07b1be6-95a2-420c-b42d-2208eee8d84b&lang=uk-UA
У свою чергу, відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Отже, при здійсненні закупівель замовники керуються вартісними межами, встановленими в пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону з дотриманням положень частини 10 статті 3 Закону.
|
|
24.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
З початку 2020 року було заключино 4 договори на 190.0 тис по коду ДК-роботи - (Розробка проектно-кошторисної документації). В даний моменнам потрібно розробити 2 проектно-кошторисноі документаці на різні об'єкти, сума по кожному договорі складає 45.00 тис. грн.
Підскажіть чи можна опубліковувати звіти про укладені договори якщо, сума таких звіту не перевищує 49 тисяч за одним ДК роботами: Роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Так, статтею 3 Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Відповідно до пункту 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Разом з тим оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Згідно з розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону (до введення в дію Закону № 114-IX ) за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Водночас об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163 (далі - ДБН А.2.2-3-2014).
Поряд з цим згідно з ДБН А.2.2-3-2014 проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
Ураховуючи викладене, у разі здійснення закупівлі робіт, зокрема проектної документації, замовник керується вартісними межами, встановленими статтею 3 Закону для робіт по окремим об'єктам будівництва.
|
|
14.04.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Мене інтересує процедура отримання грошей по договору про закупівлю, у разі якщо Замовник відмовляється від будь яких коментарів та прострочив строки виплати по договору. Що у такому разі мені робити? Дякую. Очікую на відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті № 114/2016 за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?id=d4549f09-f75a-42ca-a223-1ed935217509&lang=uk-UA
Довідково інформуємо, що учасники закупівель можуть залишати скарги та відгуки на створеному ГО “Трансперенсі Інтернешнл Україна” порталі dozorro.org, який має на меті об'єднати зусилля всіх зацікавлених сторін у закупівлях заради поліпшення якості їх проведення і дати всім охочим інструмент ефективного моніторингу.
|
|
08.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Поясніть, будь ласка, методику проведення закупівель послуг з теплопостачання, у тому числі: закупівлю послуг з постачання теплової енергії та закупівлю послуг з транспортування теплової енергії.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись межами, встановленими в статті 2 Закону.
Варто також зазначити, що відповідно до частини третьої статті 16 Закону у разі закупівлі нафти централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення замовник не встановлює кваліфікаційні критерії та не визначає перелік документів, що підтверджують подану учасниками інформацію про відповідність їх таким критеріям.
Поряд з цим, виходячи зі змісту частини третьої статті 35 Закону у разі закупівлі централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення за переговорною процедурою закупівлі замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами такої процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 5 днів.
Інформація щодо застосування переговорної процедури міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06
У свою чергу, питання закупівлі теплової енергії зокрема розглянуто у запитах 22/2016, 263/2017, 221/2018, 384/2018, 108/2019, 1069/2019 та 276/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f09ff703-8f9c-4061-bef0-b8abbcb8ecfd&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3b36d873-f6e8-4677-a0e1-726d7754071e&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=457cc629-58e4-4f4e-b00e-8089f16be4a6&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0db18ba1-3edf-447e-a7ae-bc46cc377adb&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9764e553-f6c4-444a-9df5-71d3e07669a7&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4b363afa-ac67-4207-9f20-cc36f123f8fe&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=183f33ea-ea70-43ab-9093-bb6604f471c0&lang=uk-UA.
|
|
07.04.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 12.09.2018 р. у справі № 912/1833/18 повністю задовольнив позовні вимоги прокурора та визнав недійсним договір поставки товару № 17 від 24.01.2018 р., укладений між відділом освіти та постачальником на загальну суму 100 тис. грн. Зазначений договір визнаний недійсним, у тому числі і за те, що в звіті про укладені договори предмет закупівлі був вказаний без зазначення в дужках конкретної назви товару, що на думку суду, є порушенням вимог п. 1 розд. ІІ Порядку № 454.
Враховуючи вищезазначене та враховуючи те, що відповідно до абз.4 ч.1 ст.2 Закону використання електронної системи закупівель не є обов’язковим для здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, просимо надати відповідь на питання: «Що відповідно до законодавства є предметом закупівлі для допорогових закупівель без використання електронної системи закупівель (наприклад: звіт про укладені договори) і як його визначати?»
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3816 розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, в якому розглянуто питання визначення предмету закупівлі.
Поряд з цим питання визначення предмету закупівлі у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону з використанням електронної системи закупівель розглянуто в запиті 406/2020 (питання 2), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4e9b60c2-4c1f-47d0-86a1-843c8fe8f170&lang=uk-UA
|