|
|
24.05.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Замовник під час проведення переговорної процедури закупівлі після повідомлення про намір укласти договір вимагає внесення забезпечення виконання договору, оскільки така вимога містилась у тендерній документації процедур закупівлі, що двічі не відбулися. В запрошенні на переговори ця вимога відсутня. Проект договору на сторінці закупівлі відсутній. Чи правомірна вимога замовника торгів?
Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у листі 224/2017 від 09.02.2017 http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
Крім того, відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Поряд з цим, відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
При цьому проект договору повинен обов"язково міститись у тендерній документації згідно статті 22 Закону.
Отже, оскільки у разі застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 під час проведення переговорів можуть запрошуватись учасники, які не подавали тендерні пропозиції під час проведення відкритих торгів, замовнику під час проведення переговорів слід керуватись вимогами до предмета закупівлі та учасника, передбачаючи такі вимоги для проведення переговорів.
При цьому зазначаємо, що до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель, оскільки Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Водночас центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
|
|
|
26.04.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відділ освіти Обухівської районної державної адміністрації з метою уникнення порушення в проведенні державних закупівель просить надати відповідне роз’яснення.
Нам, як розпоряднику бюджетних коштів, в 2019 р. виділено кошти на виготовлення проектно-кошторисної документації системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуювання людей, охороно-тривожної сигналізації, у вісімнадцяти будівлях закладів освіти Обухівського району, Київської області, в загальній сумі 315 000,00 грн. (в середньому по 15 000,00 грн. на один об’єкт) по коду економічної класифікації видатків 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» відповідно до визначення наказу Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333.
Просимо роз’яснити, як доцільно проводити закупівлі: відкритими торгами, чи окремо по кожному об’єкту, заключаючи прямі угоди відповідно до ст. 1 п.22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VII, що проектування відноситься до робіт.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06
|
|
|
20.02.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Щодо збільшення очікуваної вартості Оголошена у січні 2019 р багатолотова закупівля медичних матеріалів за процедурою відкриті торги по двох лотах не відбулася, у зв’язку з неподанням жодної пропозиції.
Очікувана вартість визначалася за рекомендаціями Мінекономрозвитку та МОЗ України від 19.12.2018 № 3301-04/55905-03/01.7/33810 з розрахунку тендерної ціни закупівлі аналогічних виробів у минулому році збільшеної на індекс інфляції.
За інформацією можливих постачальників, яким через електронну систему були надіслані запрошення та які брали участь у торгах в минулі роки, участь в наших торгах для них не є економічно вигідною.
Надайте будь ласка, роз’яснення: Чи може тендерний комітет при оголошенні повторної закупівлі збільшити очікувану вартість закупівлі по лоту, і якщо так – чи можливо буде здійснити закупівлю за переговорною процедурою, якщо повторні торги не відбудуться? Чи внесення зміни очікуваної вартості вважається новою закупівлею?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь зазначена у запитах 35/2016, 156/2017, 224/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
|
|
|
24.01.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
У 2015 році ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»), яке виконує функції Національного органу стандартизації, були видані відповідні накази про скасування ГОСТів із втратою чинності протягом 2016-2018 років та з повною відмовою від них, починаючи з 1 січня 2019 року. Отже, відповідно до Наказу ДП «УкрНДНЦ» «Про скасування міждержавних стандартів в Україні, що розроблені до 1992 року» з 01.01.2019 року ряд ГОСТів втратили чинність, серед яких: ГОСТ 16442-80, 1508-78, 6323-79, 839-80, 15150-69, 18410-73, 2990-78, 22483, 10348-80, 24641-81.
ГОСТ, який скасовано національним органом стандартизації не має статусу нормативного документу. Тому виробники не можуть в свої документах посилатись на ГОСТи, оскільки вони не є чинними та не визнані органом стандартизації.
На сьогоднішній день більшість замовників, які оголошують закупівлі в системі ProZorro посилаються в тендерній документації на вищезазначені скасовані ГОСТи та вимагають, щоб продукція їм відповідала. Просимо надати роз’яснення чи законні вимоги замовників, щодо посилання на недіючі ГОСТИ в тендерній документації, адже Учасник чи виробник не може посилатись в документах на нечинні стандарти. Також, просимо надати роз’яснення щодо того, які стандарти використовувати та на які посилатись при виробництві кабельно-провідникової продукції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
При цьому порядок оскарження процедур закупівель встановлений у статті 18 Закону. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
|
|
|
14.01.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо дати роз'яснення щодо можливості застосування переговорної процедури відповідно до п.4 ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про публічні закупівлі" у разі, коли відкриті торги були двічі відмінені внаслідок того, що пропозиція лише одного учасника була допущена до аукціону, а пропозиції ще двох учасників були відхилені через невідповідність кваліфікаційним критеріям, встановленим тендерною документацією,а саме - відсутність матеріально-техніченої бази та працівників відповідної кваліфікації (персоналу, необхідного для надання послуги, що закуповується).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого оргнау за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA у запиті № 224/2017.
|