|
|
22.12.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Підкажіть будь-ласка, чи може робити так замовник? Коли є необхідність закупити різні предмети закупівлі на початку наступного року, думаємо внести зміни згідно ч. 5 та ч.6 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» та укласти додаткові угоди на продовження строку по двом договорам, укладеним за результатами відкритих торгів (договора укладені за одним кодом ДК) та збільшити суму договорів, яка б не перевищувала 20 відсотків суми, визначеному в одному з початкових договорів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
24.11.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником проведено процедуру закупівель відкритих торгів за результатами яких укладено договір на закупівлю послуг, строк дії договору в частині надання послуг до 31 грудня 2020 року. Відповідно частини 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Крім того, 25 грудня 2020 року замовник планує укласти додаткову угоду з виконавцем щодо зменшення ціни договору на закупівлю послуг.
Прошу надати роз'яснення щодо того, що є «початковий договір» в розумінні частини 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"? Це ціна початкової першої редакції договору про закупівлю послуг, укладеного в результаті проведеної процедури закупівель відкритих торгів? Також питання стосовно ситуації, коли укладена додаткова угода на виконання частини 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" укладена раніше ніж укладена додаткова угода щодо зменшення ціни договору, яка ціна договору вважатиметься визначальною для початкового договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
|
|
|
26.10.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII зі змінами від 19.09.2019 № 114-IХ (далі – Закон) замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі, як виняток, та відповідно до умов, визначених у ч. 2 ст. 40 Закону. Згідно з п. 3. ч. 2. ст. 40 Закону замовник має право застосувати переговорну процедуру закупівлі якщо виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону у разі, якщо оголошення про проведення торгів оприлюднюється відповідно до норм ч. 3 ст. 10 Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з Законом. Згідно з ч. 8 ст. 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону.
Просимо надати роз’яснення щодо можливості застосування переговорної процедури згідно з абз. 5 п. 3. ч. 2. ст. 40 Закону під час оскарження торгів, оприлюднених відповідно до норм ч. 3 ст. 10 Закону, на стадії прекваліфікації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 розміщено лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівель”.
|
|
|
24.09.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз'яснення з приводу наступного.
За результатами відкритих торгів відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Замовником в кінці 2018 року було укладено договір про закупівлю зі строком дії до 31.12.20 (замовник не є розпорядником бюджетних коштів).
Чи є правомірним продовження дії згаданого вище договору В КІНЦІ 2020 РОКУ із застосування норм частини шостої статті 41 Закону, а саме: дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, УКЛАДЕНОМУ В ПОПЕРЕДНЬОМУ РОЦІ, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 8 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Відповідно до частини шостої статті 41 Закону дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
При цьому необхідно зазначити, що ця норма Закону розповсюджується на договори про закупівлю, укладені з дотриманням вимог Закону.
Крім того, ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку.
Своєю чергою, 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності).
Разом з тим, оскільки правовим підґрунтям терміну “видатки” є бюджетне законодавство, зокрема Бюджетний кодекс України, обмеження частини шостої статті 41 Закону в контексті наявності затверджених в установленому порядку видатків стосуються розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів, які враховуються ними під час укладання відповідних додаткових угод в частині умов щодо виникнення платіжних зобов’язань замовника.
Отже, норма частини шостої статті 41 Закону щодо продовження строку дії договору про закупівлю, укладеного в попередньому році, застосовується замовником саме у разі необхідності проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, достатньому для забезпечення потреби замовника на час проведення такої процедури закупівлі, який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
У разі якщо замовником застосовано частину шосту статті 41 Закону, складання та затвердження річного плану щодо закупівель здійснюється без урахування обсягів, за якими виникли зобов’язання у зв’язку із продовженням строку дії договору про закупівлю у зазначеному випадку.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
23.09.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Частиною 1 статті 19 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено вичерпний перелік інформації, яка зазначається у Звіті:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
3) кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг відповідно до укладеного договору про закупівлю, у тому числі відповідні коди за Єдиним закупівельним словником. У разі поділу договору про закупівлю на лоти такі відомості повинні надаватися стосовно кожного лота;
4) вид закупівлі;
5) застосовані критерії оцінки;
6) кількість учасників закупівлі та найменування і місцезнаходження учасника, з яким укладено договір про закупівлю;
7) ціни тендерних пропозицій/пропозицій учасників (ціна пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі) та сума, визначена в договорі про закупівлю;
8) дата оприлюднення оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду, за якою укладено договір про закупівлю (у разі проведення закупівлі за рамковими угодами), оприлюдненого в електронній системі закупівлі відповідно до статті 10 цього Закону;
9) дата оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, оприлюдненого в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону;
10) дата оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону;
11) підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю, у разі якщо в результаті проведення тендеру/спрощеної закупівлі не було укладено договір про закупівлю;
12) дата укладення договору про закупівлю;
13) наявність/відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону (у разі проведення процедур закупівель);
14) зведена інформація про наявність і відповідність установленим законодавством вимогам документів, що підтверджують відповідність учасників кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону (у разі проведення процедур закупівель);
15) повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Відповідно до частини 2 статті 19 Закону "Звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель... ".
В той же час, на Веб-порталі Уповноваженого органу електронною системою розміщуються Звіти, які містять інформацію, яка не передбачена статтею 19 закону, зокрема інформацію щодо умов оплати. Прошу роз'яснити на підставі яких документів інформація, яка не передбачена Законом України "Про публічні закупівлі" (статтею 19) міститься у Звітах про результати проведення закупівлі, що формуються та розміщуються автоматично електронною системою ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 3 Наказу Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 "Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі" розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю.
Водночас виходячи зі змісту частини другої статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію щодо умови оплати.
Згідно з частиною другою статті 19 Закону звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель або відміни тендеру/спрощеної закупівлі, або визнання тендеру таким, що не відбувся.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|