|
14.01.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. В зв’язку з тим, що допорогова закупівля не є процедурою закупілі, наш тендерний комітет оформлює додаток до річного плану закупівель у паперовому вигляді (протокол) наступним чином:
1. …..
…..
7. Процедура закупівлі: - ;
8. Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі: - ;
…..
після чого оприлюднює додаток на веб-портале уповноваженого органу. Оскільки в електронній системі відсутня можливість внесення у відповідні поля пробілу, то замість пробілу вносимо в поле ТИП ПРОЦЕДУРИ: допорогова закупівля, а в поле ОРІЄНТОВНИЙ ПОЧАТОК ПРОВЕДЕННЯ ЗАКУПІВЛІ: січень (наприклад).
1. Чи є порушенням законодавства внесення пробілів до п.7 та 8 додатку до річного плану закупівель?
2. Враховуючи те, що в п.8 додатку до річного плану закупівель (в протоколі) значиться пробіл, чи є порушенням законодавства, якщо додаток до річного плану закупівель був оприлюднений, наприклад, у січні, а закувіля відбулася у липні, при цьому змини до додатку до річного плану закупівель не були оформленні ні в паперовому вигляді ні оприлюдненні на веб-портале уповноваженого органу?
3. Що, відповідно до законодавства, є початком проведення допорогової закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1,2
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу третього пункту 2 наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ), інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, вноситься до додатку до річного плану закупівель, що складається за формою річного плану закупівель.
При цьому частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. Форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель (додатку до річного плану) відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. При цьому протокол складається у довільній формі.
Крім того, інформуємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03%20
Щодо питання 3
У разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, застосовується “Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”” (далі - Інструкція), яка затверджена Наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.
Так, відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції закупівля в електронній системі закупівель передбачає такі етапи:
- оголошення про проведення закупівлі;
- період уточнення інформації, зазначеної в оголошенні про проведення закупівлі;
- подання пропозицій учасниками;
- електронний аукціон;
- розгляд пропозицій учасників;
- визначення переможця закупівлі та завершення закупівлі.
Отже, у разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи, початком проведення закупівлі є оголошення про проведення закупівлі.
|
|
09.09.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Останнім часов, багато замовників в тендерних документаціях по закупівлі газу та електричної енергії (відкриті торги, спрощені закупівлі), вказують формулу, у якості методики розрахунку цінової пропозиції. Обгрунтовують введення цієї формули у тендерній документації за для виключення демпінгу з боку учасників. Сама формула містить показники, які є офіційно встановленими на державному рівні та встановлені нормативно-правовими актами, а також відсоток маржі учасників-постачальників, який може бути закладено при розрахунку. Замовник встановлює фіксований відсоток маржі та вказує, що маржа при розрахунку цінової пропозиції не може бути від'ємною та якщо маржа при розрахунку від'ємна, тендерна пропозиція учасника відхиляється. Питання: чи може Замовник встановлювати таку вимогу у тендерній документації, стосовно від'ємної маржі та чи має право Замовник відхиляти учасників на етапі оцінки тендерних пропозицій, якщо маржа від'ємна.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо ознайомитись з листами від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “Щодо розрахунку ціни на природний газ" та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 "Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства", розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07
При цьому у відповідності до статті 24 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону.
Водночас, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
29.03.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до абзацу четвертого та п’ятого пункту 2 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником; існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності.
В Служби, як замовника, є постійна потреба в отриманні електронних комунікаційних послуг, які відповідно до абзацу четвертого пункту 2 частини другої статті 40 Закону можуть бути надані лише певним суб’єктом господарювання та надавалися ним з 01.01.2022.
Аналогічна ситуація з послугами, пов’язаними з програмним забезпеченням.
Станом на сьогодні між замовником та суб’єктами господарювання договори з надання вищезазначених послуг не укладені, переговорна процедура не розпочата.
28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанова № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (далі – Постанова 169).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови 169 установлено, що в умовах воєнного стану: оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України» та «Про оборонні закупівлі».
Ураховуючи, що у замовника є потреба в отриманні вищезазначених послуг протягом року та отримуються ним з 01.01.2022 прошу надати консультацію (рекомендацію) з наступних питань:
1. Чи може замовник укласти договір відповідно до Постанови 169 на надання послуг з 01.01.2022 по 31.12.2022?
2. Чи може замовник при укладанні договору відповідно до Постанови 169 застосовувати норми частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України та встановити, що умови договору застосовуються до відносин між Сторонами, які виникли з 01.01.2022?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) (далі - постанова № 169) в умовах воєнного стану в Україні оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законом та Законом України “Про оборонні закупівлі”.
При цьому господарські договори укладаються відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України. Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Так, воєнний стан в Україні введений з 24.02.2022 та продовжений до 24.04.2022 у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (зі змінами) (далі – Указ Президента № 64).
З огляду на положення Конституції України, постанови № 169 та Указу Президента № 64, строк дії договору та виконання зобов’язань за ним під час воєнного стану може охоплювати саме період дії воєнного стану і передбачати можливість їх продовження у разі продовження строку воєнного стану.
Водночас до введення дії постанови № 169 закупівлі здійснювалися відповідно до Закону, який передбачав можливість застосування переговорної процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт і послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання.
Поряд з цим, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом.
Ураховуючи норми Закону, можливість застосування у договорі про закупівлю положень частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України є виключно при здійсненні замовником переговорної процедури закупівлі у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, зокрема у випадку відсутності конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником, та які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання за відсутності при цьому альтернативи. У інших випадках (за наявності конкуренції) застосування у договорі про закупівлю положень частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України суперечить вимогам Закону.
Разом з тим, положення постанови № 169 також передбачають дотримання замовником принципів здійснення публічних закупівель, якими згідно із Законом є, зокрема такі як: максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Ураховуючи інформацію, зазначену в запиті, та з огляду на положення вищевказаних нормативно-правових актів, при укладенні договору про закупівлю згідно з постановою № 169 застосування частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України вбачається можливим у тому випадку, якщо до його укладення замовником було розпочато переговорну процедуру закупівлі (проведені переговори) у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, яку не було завершено у зв’язку з настанням воєнного стану.
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
1.Роз’ясніть будь-ласка чи може Замовник застосовувати пункт 16 статті 29 Закону у разі якщо Учасником не було надано у пропозиції на відповідність кваліфікаційним критеріям, документів що вимагалися тендерною документацією, а саме: копій аналогічних договорів та листа-відгуку. Відповідь прошу надати у форматі "так" чи "ні", переписувати положення Закону не потрібно.
2. Абзац 2 частини пункту 1 статті 31 Відхилення тендерних пропозицій визначає підставу відхилення у відповідності до абзацу 1 частини 3 статті 22 , яка в свою чергу визначає що Замовник може зазначити і іншу інформацію та вимоги у тендерній документації. Чи слідує з цього що однією з підстав відхилення є невідповідність умовам тенедерної документації, яка вимагалась пропозиції Учасника. для учасників відхилення. Відповідь прошу надати у форматі "так" чи "ні", переписувати положення Закону не потрібно. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідь міститься у запиті 800/2020 (питання 1) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Перелік підстав для відхилення визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.
Відповідно до абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Отже, якщо замовник встановив в тендерній документації іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та учасник не відповідає таким вимогам, у такому разі замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі на підставі абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону.
|
|
24.11.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Чи повинен участник відкритих торгів Товариство з обмеженою відповідальністю подавати в складі тендерної пропозиції протокол загальних зборів учасників товариства на підписання тендерної пропозиції на виконання вимог статті 44 Закону України "Про товариства з обмеж. і додат.відповідальністю"? Надання довідки про вартість чистих активів ТОВ не передбачено в тендерній документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7a68fa8b-afa6-4b45-bc5c-624615b10347&lang=uk-UA у запиті № 944/2017 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2aa98731-8389-4dc8-9205-230c13858c71&lang=uk-UA у запиті № 345/2019.
|