|
|
08.02.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Стаття 3. Сфера застосування Закону України "Про публічні закупівлі" передбачала пункт 3 частини 7 :
якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із:
оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується;
Чи можна застосовувати норми Закону в цій частині (коли йде оскарження післі оцінки пропозицій). Адже Особливостями не передбачені такі випадки здійснення закупівлі коли є оскарження процедури після оцінки пропозицій.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті 96/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=edc0ffca-2578-4b1c-a299-9a7ae73af2c5&lang=uk-UA
|
|
|
02.12.2022
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
На виконання запитів військового командування, які надійшли до облдержадміністрації як документи з обмеженим доступом, відповідно до підпункту 2 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» облдержадміністрацією укладено договір без використання електронної системи закупівель на закупівлю транспортних послуг з перевезення військових вантажів автомобільним транспортом на виконання заходів правового режиму в умовах воєнного стану. За результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, а саме: не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та/або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та/або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг).
В той же час, оприлюднення звіту про укладений договір із зазначенням назви Учасника під час дії правового режиму воєнного стану може призвести до розголошення інформації військового характеру та нанести загрозу національній безпеці.
Виходячи з викладеного, просимо надати роз’яснення щодо обов’язкового оприлюднення звіту відповідно до вимог пункту 3-8 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону з урахуванням Особливостей та дій органів виконавчої влади у таких випадках.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. 19.10.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 No 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічнихзакупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, якою було затверджено зміни до Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. Пунктом 9-1 Порядку передбачено, що у разі оприлюднення в електронній системі закупівель інформації з обмеженим доступом або інформації, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку, за зверненням замовника, що оприлюднив таку інформацію в електронній системі закупівель, адміністратор вчиняє дії в електронній системі закупівель з припинення публічного доступу до такої інформації на підставі рішення Комісії про надання адміністраторові дозволу на припинення публічного доступу до інформації з обмеженим доступом або інформації, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку. Положення про комісію щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель, затверджене наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.11.2019 № 381 “Про затвердження Положення про комісію щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель” (далі – Положення), визначає порядок формування, повноваження, правила та процедури діяльності комісії щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель (далі – Комісія), а також права та обов’язки її членів. Відповідно до пункту 6 розділу І Положення Комісія приймає рішення в межах повноважень, визначених Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 (зі змінами) “Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків”. Основні завдання Комісії визначені пунктом 26 Порядку, зокрема розгляд звернень адміністратора з питань функціонування електронної системи закупівель, у тому числі щодо необхідності здійснення адміністратором припинення публічного доступу до інформації в електронній системі закупівель відповідно до пунктів 9 і 9-1 Порядку, а також розгляд звернень замовника щодо необхідності припинення адміністратором публічного доступу до інформації в електронній системі закупівель відповідно до пункту 9-1 Порядку. Враховуючи зазначене, Комісія може розглядати звернення щодо припинення публічного доступу до інформації в електронній системі закупівель відповідно до пункту 9-1 Порядку виключно у разі оприлюднення такої інформації в електронній системі закупівель.
|
|
|
12.05.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час розгляду пропозиції учасника у відкритих торгах а особливостями було виявлено що учасник недозавантажив декілька документів, а саме: 1-Форма цінова пропозиція, 2-Проект договору. Чи надає замовник 24 години на виправлення помилок, у цьому випадку дозавантаження документів, або одразу відхиляє дану тендерну пропозицію учасника і переходить до наступної тендерної пропозиції іншого учасника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 235/2023 та в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=91e09f3b-de22-4301-8eef-567d81b8a5bd&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523
|
|
|
02.06.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Запит щодо надання інформації:
Добрий день! Дочірнє підприємство «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України» (далі – Підприємство) просить надати роз’яснення з наступного питання:
Статтею 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено 4 категорії замовників, віднесення до однієї з яких зобов’язує відповідний суб’єкт діяти як Замовник в розумінні Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг.
Відповідно до п.4 ч.4 статті 2 Закону Підприємство може відноситися до четвертої категорії, а саме: юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 2 Закону встановлено, що:
юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак:
- органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб’єкта господарювання;
- наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв.
Щодо здійснення діяльності в окремих сферах господарювання Підприємством, то фактично діяльність, визначена частиною другою статті 2 Закону, Підприємством не здійснюється, проте статутом Підприємства, затвердженим рішенням правління акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від 27.10.2022, протокол №335 передбачені види діяльності, які підпадають під частину другу статті 2 Закону, зокрема виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, електричної енергії тощо.
Питання 1: Чи може в такому випадку Підприємство вважатися таким, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, якщо фактично така діяльність не здійснюється?
Також, враховуючи, що вищим органом управління Підприємства є Засновник – акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яке є Замовником у розумінні закону, то Підприємство підпадає під ознаку абзацу другого п.4 ч.1 ст. 2 Закону та що Підприємство є єдиним учасником ТОВ «Нафтогаз Біоенергія – Т», яке є Замовником в розумінні Закону.
Питання 2: Враховуючи все вище перелічене чи вважається Підприємство Замовником в розумінні Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
http://https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
Водночас визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється суб’єктами самостійно та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіють самі суб’єкти та/або їх органи управління.
|
|
|
28.08.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Замовником в Тендерній документації було встановлено кваліфікаційний критерій у вигляді підтвердження фінансової спроможності (при цьому розмір доходу чи відсоток встановлено не було). Учасник надав баланс, розмір якого складає лише 30% від вартості предмету закупівель, після чого був дискваліфікований Замовником через непідтвердження фінансової спроможності. Чи правомірна дискваліфікація? Чи вважається, якщо Замовником не вказано менший відсоток, що "за замовчуванням" мається на увазі, що розмір доходу за балансом повинен становити 100% вартості предмету закупівлі ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Так, згідно з абзацом пункту 28 Особливостей у тендерній документації зазначаються, зокрема один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Виходячи з підпункту 4 частини другої і частини третьої статті 16 Закону, замовник може установити такий кваліфікаційний критерій як наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).
Таким чином, замовник самостійно та з дотриманням законодавства установлює вимоги у тендерній документації, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону.
При цьому пунктом 44 Особливостей визначено вичерпний перелік підствав, через які замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель.
Водночас виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
Про визначення постановою № 1178 особливого підходу до встановлення кваліфікаційних критеріїв до учасника докладніше в узагальненій відповіді, що надана листом від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|