|
|
28.08.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником в тендерній документації однією із вимог вказано - "замовник вимагає від учасника-переможця внесення ним забезпечення виконання договору. Учасник-переможець не пізніше дати укладення договору надає забезпечення виконання договору у розмірі, що відповідає 5 відсоткам вартості договору у формі депозиту безвідсоткового (шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок замовника)."
Вважаємо дану вимогу дискримінаційною, оскільки це досить велика сума коштів, яку потрібно в повному обсязі перерахувати на казначейський рахунок замовника. Існує вид тендерного забезпечення - банківська гарантія, яку можливо зробити в розмірі 0,5% для робіт, 3% для послуг, який значно вигідніший в фінансовому плані для учасника торгів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому статтею 27 Закону врегульоване питання встановлення забезпечення виконання договору про закупівлю. Так, замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору про закупівлю.
Поряд з цим, частиною першою статті 24 Закону встановлено, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
|
|
|
05.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи не заборонено законодавством України участь компанії в тендері на будівництво об'єкту, якщо до цього ця ж компанія виступала в ролі генерального проектувальника по даному об'єкту за окермим тендером на проектування?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі / спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об'єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію / пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Закону недискримінація учасників та рівне ставлення до них визначено одним з принципів здійснення публічних закупівель. Так, учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників (частини друга та третя статті 5 Закону).
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо звернутись до указаного органу виконавчої влади.
|
|
|
22.04.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати розяснення, чи потрібно учаснику накладати КЕП на кожен документ в тендерній пропозиції чи буде достатньо загально КЕП, що може бути накладений в електронному кабінеті? Звертаємо увагу, що формування електронного документу завершується накладанням КЕП конкретно на документ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України “Про публічні закупівлі” у редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 (далі − Закон).
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому пунктом першим частини другої статті 22 Закону визначено, що тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону.
|
|
|
27.12.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Військовою частиною А0215 (далі - Замовник) здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон).
За результатами проведених торгів з учасниками-переможцями укладено договори закупівлі, за якими договірні зобов’язання виконанні у повному обсязі та наданні документи для здійснення оплати за ними.
Управлінням державної казначейської служби України у Вінницькій області платіжні документи за вищезазначеними договорами прийняті та обліковані встановленим порядком з подальшою оплатою при надходженні відповідних бюджетних асигнувань.
Разом з тим, станом на 27.12.2019, по ряду договорів, за якими Управлінням державної казначейської служби України у Вінницькій області зареєстровано фінансові бюджетні зобов’язання (відповідно до доручення Прем’єр Міністра України № 46351/0/1-19 від 17.12.19), оплату не здійснено. Крім того, термін дії цих договорів закінчується 31.12.2019 року.
Відповідно до Закону, Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель інформацію про закупівлю, зокрема звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання.
Оприлюднення такого звіту здійснюється через кабінет Замовника авторизованого електронного майданчика за кожною процедурою окремо (процедура закупівлі – Працювати з договором – Звітувати про виконання або Розірвати договір) із заповненням поля “Оплата за договором” (з урахуванням ПДВ та без урахування ПДВ).
Таким чином, якщо ситуація із оплатою договорів залишиться без змін, то після 31.12.2019 року (закінчення строку дії договору) потрібно протягом трьох днів (не пізніше 03.01.2020 року, відповідно до вимог Закону) оприлюднити звіт. При цьому оплату за договором не здійснено, що не дає можливість заповнити поле “Оплата за договором” при оприлюдненні такого звіту.
Враховуючи вище зазначене, прошу надати роз’яснення щодо оприлюднення звіту про виконання договору у зазначеному вище випадку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 1/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=53f5cd0a-3d6b-4e72-8e81-f3da45d3eb8d&lang=uk-UA
Поряд з цим питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства та обов’язків адміністратора системи розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03
|
|
|
28.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Не можуть визначатися УО народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради, а про сільських депутатів конкретно не зазначено. Як бути в конкретному випадку? Уповноважена особа обов"язково має бути в штаті установи? І якщо у нас в штаті людини з вищою освітою немає, як бути в такому випадку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
Разом з тим згідно з абзацом другим частини сьомої статті 11 Закону не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради.
Отже, уповноваженою особою може бути посадова (службова) особа замовника, крім осіб, визначених у абзаці другому частини сьомої статті 11 Закону.
|