Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
15.08.2022 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
2548 / 2546
У Листі «Щодо змiни цiни у договорах постачання електричної енергії» № 3304-04_33869-06 від 14.08.2019 р. Мінекономрозвитку надало наступне роз’яснення: «Згiдно iз частиною шостою статтi 67 Закону № 2019 вiдповiдно до правил ринку "на добу наперед" та внутрiшньодобового ринку за результатами торгiв оприлюднюються ціна та обсяги купiвлi-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (iндикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергiї на ринку електричної енергiї.». Проте станом на момент цього звернення частина шоста статтi 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» перебуває в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 та містить наступні положення: «6. За результатами торгів відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники.». Так, бачимо, що норма про використання РДН та ВДР як орієнтиру (iндикатору) для укладення правочинів відсутня. Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам. Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють закупiвлю електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку "на добу наперед", внутрiшньодобовому ринку i на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту. Так, «ринок електричної енергії» не обмежується певним одним ринком та постачальники зі свого боку вільні у виборі ринку, на якому можуть здійснювати купівлю-продаж електричної енергії. Варто зауважити, що ціни на різних ринках електричної енергії можуть суттєво відрізнятися, що може створювати високий рівень фінансового навантаження на постачальника електричної енергії. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Беручи до уваги вищеозначене, положення Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо кількості ринків електричної енергії, що функціонують в Україні, їх специфіку та правила купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках, та в цілому волатильність ціни на енергоресурси в Україні (зокрема в період триваючої війни), постачальники стикаються з питанням правильної та обґрунтованої зміни ціни у договорах постачання електричної енергії відповідно до норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». А саме постає наступна проблема: «який ринок електричної енергії можна вважати орієнтиром (індикатором) для укладення правочинів (укладення Договорів про постачання електричної енергії, зміни ціна за одиницю товару у таких договорах відповідно до норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» тощо) щодо купівлі-продажу електричної енергiї ?». Просимо надати роз’яснення щодо порушених у цьому зверненні питань відповідно до чинних нормативно-правових актів щодо звернення громадян.
Відповідь
11.01.2022 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
2546 / 2649
Чи вважаються частиною тендерної пропозиції документи, які надані в складі усунення невідповідностей на виконання вимоги, та чи потрібно накладати КЕП (в Розділі "1. Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції" Замовником зазначено, що "Відповідно до ч.3 ст. 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".), якщо Замовником в Розділі "Інша інформація", що стосується означеного питання виклав вимогу наступним чином: "1. Усунення невідповідностей учасником. Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити наступну інформацію: 1) перелік виявлених невідповідностей; 2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо яких виявлені невідповідності; 3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей. Замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції. Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням виправлення або не виправлення учасниками виявлених невідповідностей.".
Відповідь
08.08.2022 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
2544 / 2481
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. У свою чергу, згідно з пунктом 2 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Ознайомившись з Планом швидкого відновлення України (Fast Recovery план) (https://www.president.gov.ua/news/plan-shvidkogo-vidnovlennya-ukrayini-peredbachatime-operativ-76433), що передбачатиме оперативну відбудову об’єктів соціальної інфраструктури, зруйнованих унаслідок повномасштабного російського вторгнення, для можливості виконання ще більшого портфелю замовлень з будівництва споруд наша компанія А (що має великий досвід реалізаціїї інфраструктурних об’єктів) для досягнення комерційного результату розглядає можливість об’єднання з юридичними особами Б та В (які самостійно приймають участь у тендерах через електронну систему закупівель і також мають досвід втілення інфраструктурних об’єктів іншої специфіки ніж компанія А). Однією з вимог у відповідності до діючого законодавства до потенційного виконавця робіт є наявність в учасника досвіду виконання аналогічних договорів. Відповідно постає питання «Чи збережеться такий досвід Компанії А після об’єднання з компаніями Б і В» та «Чи можна подавати на підтвердження досвіду в складі тендерної пропозиції як загальний досвід Компанії Х /Х= А+Б+В) або А'=А+Б+В/»? Згідно із Законом, до об’єднання учасників належать: - окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів; - окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); - об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи. Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою. Тому, ми змушені звернутись до Вас з проханням розтлумачити норми діючого законодавства таким чином, щоби усі без винятку добросовісні суб’єкти господарювання, і наше підприємство зокрема, мали змогу з найменшим ступенем ризику приймати участь в процедурах закупівель на однаковому рівні з великими представниками національного та міжнародного будівельного бізнесу з користю для Держави та власного прибутку. Статтею 8 Закону передбачено, що Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом Основними функціями Уповноваженого органу є розроблення і затвердження нормативно-правових актів, необхідних для виконання цього Закону та регулювання державної політики у сфері закупівель; узагальнення практики здійснення закупівель, у тому числі міжнародної; надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель; надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Тому, просимо Вас надати вичерпну відповідь щодо однозначного тлумачення законодавства з приводу підтвердження: права використання Правонаступником попереднього досвіду юридичних осіб (компаній/ товариств … ) що реорганізуються шляхом приєднання/об’єднання, при проведенні тендерних процедур закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідь
14.11.2022 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
2543 / 2545
Прошу допомогти в наступних питаннях. 1. Закупівля генераторів. Перелік товарів з підтвердженим ступенеи локалізації має містити інформацію про виробника генераторів, а не учасника закупівлі. Тобто при вимозі в тендерній документації надання довідки про включення товару до переліку локалізовани учасник надає інформацію саме про виробника? Відкриті торги не відбулись з причини відсутності учасника. Замовник має право укласти прямий договір з учасником із подальшим оприлюдненням звіту про укладений договір. В такому випадку звіт про виконання договору із калькуляцією по локалізованому товару оприлюднюється? 2. За договорами, укладеними у грудні 2021 - січні 2022 за результатами застосування відкритих торгів згідно ЗУ "Про публічні закупівлі" можна застосовувати норму щодо продовження строку їх дії на 20% на початок 2023 року на час проведення відкритих торгів за Постановою № 1178 (договори містять відповідну норму щодо зміни істотної умови договору)?
Відповідь
24.09.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
2543 / 2542
я є учасником закупівль. А саме на цей час я є переможцем у закупівлях UA-2020-08-14-007463-a , UA-2020-07-28-000072-b та інших. Загальною суммою більше 100 000грн. Однак за помилок у наказах таких як - Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України 17.01.2018 № 37/11 , не дотримання норм закону україни про публічні закупівлі, я не могу укласти договір . Так запит сістеми ППРОЗОРО або відповідь ДФС не відповідає вмимогам законодавства. Так відповідно ст 17 , пп13 закону України про закупівлі) Підставами відмови учаснику процедури закупівлі серед іншого має бути заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). А запит сістеми ПРОЗОРО грунтуєтся на наданному наказу де відсутне уточнення що до боргу стосовно обовїязкових платежів, або відповідна відповідь ДФС грунтуєтся на цьому наказі що не відповідає законодавству а саме Запит від прозоро такий : “надання інформації про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) із сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби, в учасника процедури закупівлі” А повинно бути: "надання інформації про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) із сплати податків, зборів, (обов'язкових платежів), контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби, в учасника процедури закупівлі” Так це зазначаєтся у ст 17 пп13 закону України про публічні закупівлі. За відсутності уточнення, що маєтся на увазі, тільки заборгованість що до обов'язкових платежів та сборів. У додатках є справка відповідь від ДФС на запит сістеми  Прозоро що не відповідає вимогам ст 17 закону україни, у справці зазначаєтся борг але не відомо що а борг з обовїязкових платежів або будь який інший. В мене ФОП Горбенко Б.П. Відсутня заборгованість що до обов'язкових платежів та зборів. Така невідповідність наказу , законодавству має дуже великі наслідки. А саме: звужує коло потенційних постачальників, які могли прийняти участь у закупівлях надати нижчу ціну та які не приймають мають участь або приймают та мають бути відхилені у з'вязку з з будь якою заборгованистю. ТОму , як найшвидше(негайно) потрібно виправити цю сітуацію. Обо надати відповідні інструкції до ДФС з уточненням стосовно надання інформації для сістеми ПРОЗОРО, про наявність боргу стосовно тільки ОБОВ'ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖіВ, тому що тільки такий борг має бути підставою для відмови учаснику відповідно до діючего законодавства. У додатках справка , яка надана ДФС до сістеми прозоро , але там вказан долг , який до обов'язкових платежів не має відношення.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2