|
01.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Скажіть будь-ласка, у нас з монополістом ПАТ Дніпрогаз укладено прямий Договір про приєднання до газорозподільної системи без використання електронної системи закупівель. В Договорі була відсутня загальна сума Договору, тільки було вказано вартість послуг з видачі Технічних умов приєднання на суму 1652, 75 грн. Стосовно вартості послуг за цим Договором в п.1 Розділу 4 прописано: що вартість послуг визначається окремою додатковою угодою після погодження сторонами проекту зовнішнього газопостачання і його кошторисної частини. От ми погодили проект зовнішнього газопостачання та отримали Додаткову угоду на сумму 48 000 грн.
Питання: чи можемо ми укладати додаткову угоду на суму 48000 без використання електронної системи. І чи не буде це порушенням чинного законодавства.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону (передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель), регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України (далі - ЦК, ГК України).
При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Поряд з цим виходячи зі змісту частини третьої статті 3 Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити таку інформацію, зокрема ціну, зазначену в договорі про закупівлю/документі (документах), що підтверджує (підтверджують) придбання товару (товарів), робіт чи послуги (послуг), та строк виконання договору.
|
|
23.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі" та національному класифікаторі України ДК 009:2010 Класифікація видів економічної діяльності (далі - ДК 009:2010).
Згідно з ДК 009:2010:
- "аутсорсинг - угода, згідно з якою замовник доручає підряднику виконати певні завдання, зокрема, частину виробничого процесу або повний виробничий процес, надання послуг щодо підбирання персоналу допоміжні функції";
- "термін "аутсорсинг" також використовують, якщо підрядник здійснює допоміжну діяльність, і не залежить від того, чи виконують такі завдання на ринкових умовах. Замовник і підрядник можуть бути розташовані в межах однієї економічної території чи в різних економічних територіях. Фактичне місцезнаходження не впливає на класифікацію цих суб'єктів".
У пункті 6 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що "договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару".
ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ, чи слід розглядати як аутсорсинг будь-які договори на закупівлю робіт та послуг, які укладаються органами державної влади з учасниками процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (не залежно від того чи виконували раніше органи державної влади ці роботи чи послуги власними силами).
З повагою,
Віталій Редько
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Сфера застосування КВЕД (ДК 009:2010) установлена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 та не стосується визначення замовником предмета закупівлі згідно з ДК 021:2015.
При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.
|
|
24.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Ч. 9 ст. 26 передбачає, що Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Питання 1: Учасником в квалфікаційних критеріях подано документ в тендерній пропозиції не в повному обсязі (тобто відсутня його частина - сторінка(ки), додаток (який є його невід'ємною частиною) тощо. В цьому випадку треба застосовувати можливість виправлення невідповідностей протягом 24 годин, чи відхиляти пропозицію, оскільки документ не подано або подано не в повному обсязі?
Питання 2: чи є роз'яснення терміну "невідповідності" в рамках Закону України "Про публічні закупівлі"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Водночас аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 800/2020 (питання 1) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону.
При цьому замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах : 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Отже, виходячи зі специфіки предмета закупівлі та вимог, встановлених в тендерній документації, керуючись принципами здійснення закупівель, визначеними у статті 5 Закону та переліком інформації та/або документів, передбачених частиною шістнадцятою статті 29 Закону, визначення невідповідностей в документах, поданих у складі тендерної прозиції учасника, здійснюється замовником самостійно.
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник у ТД викладає вимогу щодо підтвердження відповідної кваліфікації працівників Учасника - наявність диплому та курсів підвищення кваліфікації.
Закупівля - бюджетне фінансування.
1.Чи має Учасник змогу подава покументи про освіту та документ підвищення кваліфікації не державного зразку?
2.Робітник не має відповідної кваліфікації, є тільки початкова освіта. Для підтвердження його кваліфікації чи достатньо буде подати тільки довідку про підвищення кваліфікації вільного зразку (не державного зразку)?
З повагою, Вікторія
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.
Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
У свою чергу, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.
Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
|
|
20.02.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
У разі закупівлі Товару до 50 тисяч гривень на виконання вимог частини 3 ст.3 Нової редакції Закону Замовник обов’язково повинен оприлюднити звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівлі. Підпунктом 6 ч. 1ст.1 Нової редакції Закону визначено, що «Договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. В той же час в ч.3 ст.3 Нової редакції Закону зазначено, що звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівлі (надалі – Звіт) повинен зокрема містити інформацію про дату укладання та номер договору/документа (документів), що підтверджують придбання товару (товарів).
Питання:
Якщо сума непередбачуваної закупівлі складає 50-1000 грн. (або іншу суму до 50 тис.грн.), чи Замовник зобов’язаний укладати договір про закупівлю, чи все ж таки з метою уникнення бюрократизації дрібних закупівель можлива закупівля такого Товару за рахунком – фактурою?
Якщо під формулюванням «документ (документи), що підтверджують придбання товару (товарів)» мається на увазі будь-який платіжний документ, а не лише договір, то тоді як зазначати у звіті закупівлю за рахунком (як приклад) господарських товарів на суму 2000 грн. , де у рахунку можуть бути:
39830000-9 Продукція для чищення:
Мило господарське
Порошок пральний
Мило рідке
33760000-5 Туалетний папір, носові хустинки, рушники для рук і серветки:
Папір туалетний
Рушники целулозні
39220000-0 Кухонне приладдя, товари для дому та господарства і приладдя для закладів громадського харчування:
Губка для миття посуду
Пакети для сміття
Більшість постачальників за дрібними закупівлями відмовлятимуться виписувати безліч рахунків за дріб’язковими сумами. Крім того, звітування по них потребуватиме введення в штат підприємств додаткових одиниць, які тільки і займатимуться нікому не потрібним звітуванням.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах 206/2020 та 157/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bd93aa12-de52-4d17-86e1-10a49e4754de&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76cb2f2f-d7f4-4b84-ae94-723702efeaae&lang=uk-UA
|