|
|
29.03.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Суть порушення:
Замовник в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі зазначив:
«…в період уточнення Учасник обов’язково повинен відвідати об’єкт. В іншому випадку вважати, що учасник не володіє повною інформацією про стан цього об'єкта, умови виконання робіт та можливі ускладнюючі фактори. За результатами огляду, в період уточнень складається акт за підписом представника замовника з відбитком печатки та представника учасника…».
Даний пункт, суперечить п.7 ст.14 Закону України «Про публічні закупівлі», де зазначено, що «у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право лише звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням щодо інформації, », а не обовязково оглянути обєкт .
Також, така вимога суперечить п.4 ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки вона обмежує Учасників у часі складання акту обстеження – лише в період уточнень, хоча Закон не містить таких обмежень – документи можуть бути складені і подані Учасником до кінцевого терміну подання пропозицій.
Крім того з підстав незалежних від учасника, Замовника може не підписати такий акт, що в подальшому може стати підставою для відхилення тендерної пропозиції такого учасника.
Запитання:
1) Чи відповідає нормам законодавства про публічні закупівлі вимога Замовника щодо обов’язкового обстеження об’єкту із підписанням його Замовником (із врахуванням п.7 ст.14 Закону, де звернення в період уточнення – це право Учасника, а не обов’язок)?
2) Чи відповідає нормам законодавства про публічні закупівлі ВИМОГА Замовника ПРО БЕЗСПОСЕРЕДНІЙ КОНТАКТ Учасника із Замовником поза електронною системою закупівель під час підписання Акту обстеження (із врахуванням п.7 ст.14 Закону, де зазначено, що звернення подаються через електронну систему закупівель)?
3) Чи відповідає нормам законодавства про публічні закупівлі обмеження Замовником в часі обстеження об’єкта і складання комісійного акту (з яких підстав цей час обмежений періодом уточнень, а не кінцевим терміном подання пропозицій)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 507/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0ad82884-cd0c-4b62-9fbb-481418a41653&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
06.11.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі .
Виконавчий комітет Зеленодольської міської ради проводив чергову закупівлю. На стадії кваліфікації з’явилися підозри до учасників, а саме щодо їх пов’язаності. За для підтвердження або спростування цієї інформації та для об’єктивної оцінки учасників ми звернулися з офіційним листом на майданчик «zakupki.prom.ua» з проханням надати IP адреси учасників закупівлі, на що нам відповіли, що IP адреси є конфіденційною інформацією і майданчик нам її не надасть.
Надайте, будь-ласка, роз’яснення: яким чином Замовник може перевірити пов’язаність учасників процедури закупівлі? Та чи є правомірними дії майданчика «zakupki.prom.ua», щодо ненадання інформації Замовнику.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше звернення, надіслане листом Міністерства юстиції України від 13.11.2019 № 41736/К-20544/7.3.1, яке опрацьовано Мінекономіки в порядку розгляду звернення громадян, надана листом від 29.11.2019 № 3304-04/50104-09 (копія у вкладенні додається).
|
|
|
11.06.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами відкритих торгів Замовником, який є органом місцевого самоврядування, у 2020 р. укладено договір на проведення капітального ремонту дорожнього покриття в одному із сел громади. У 2021 р. виникла потреба здійснити закупівлю додаткових аналогічних (тотожних) робіт в іншому населеному пункті громади. При цьому, вартість аналогічних робіт не перевищує вартісні межі, встановлені пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» та є меншою за 50 відсотків ціни договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення відкритих торгів.
Чи є підстави у Замовника придбати такі роботи у того самого учасника без застосування порядку проведення спрощених закупівель у відповідності до пункту 5 частини 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Отже, замовник може здійснити закупівлю робіт чи послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель, у разі якщо: 1) протягом трьох років після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у додаткових аналогічних роботах чи послугах, які є тотожними конкретним видам робіт та послуг, що містяться у договорі про закупівлю; 2) загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
При цьому в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення способів закупівель, визначених Законом, замовник самостійно приймає рішення щодо можливості закупівлі робіт у відповідності до пункту 5 частини сьомої статті 3 Закону.
|
|
|
02.02.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Чи будуть вважатися пов'заними особами в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" учасники торгів на закупівлю послуг з проведення калібрування еталонів та випробувального обладнання, які належать до сфери управління/створені Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства? зокрема мова йде про Національний науковий центр "Інститут метрології", ДП "Укрметртестстандарт".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” та від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 'Щодо делегування здійснення закупівель', розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення пов'язаності осіб та правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
16.11.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Просимо надати відповідь на питання:
1) які докази повинен надати замовник, щоб довести, що інформація, яку надав учасник є недостовірною?
2) Чи має право замовник ссилатися на інформацію, яку він знайшов у інтернеті на якомусь сайті при прийняті рішення?
3) Чи може Замовник прийняти пропозицію учасника, та чи буде це законно, у разі якщо у інформаційному листі та листі від замовника на технічні характеристики відрізняються, проте Замовник, користуючись своїм правом викладеним у статті 29 частиною 15 Закону звернувся до виробника, та отримав письмову відповідь, що надана учасником інформація відповідає дійсності(тобто підтверджує інформацію, що надав учасник у своєму інформаційному листі)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до абзацу другого частини п’ятнадцятої статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
При цьому замовник самостійно визначає установу, організацію, до компетенції якої належить підтвердження інформації, наданої учасником.
Разом з тим виходячи зі змісту частини другої статті 44 Закону за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
У свою чергу, відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
Водночас питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
|