|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про нотаріат», нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Разом з тим тією ж ст. 3 Закону України «Про нотаріат» зазначено, що «нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності»
Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою відповідно до ст. 31 Закону України «Про нотаріат».
Ст. 34 Закону України «Про нотаріат» визначено перелік нотаріальних дії, що вчиняють нотаріуси, в тому числі засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них.
Враховуючи вище викладене прошу роз’яснити:
1. Чи відноситься «Нотаріальна дія» вчинена в тому числі приватним нотаріусом до визначення «послуги» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи підпадають під дію та сферу застосування Закону України «Про публічні закупівлі», вчинені нотаріусом нотаріальні дії визначені Законом України «Про нотаріат»?
3. Чи може бути «Нотаріус», учасником процедури закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 208/2020 та 893/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA
|
|
|
26.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Харківський національний медичний університет є бюджетною організацією та Юридичною особою, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади і у закупівлях виступав у ролі "Замовника". Зараз в університеті є можливість виконати послуги з мед.оглядів, брати участь у закупівлях та виступати у ролі "Учасника".
Питання: Які нормативні акти є для цього? Хто є представником для участі у закупівлях ? Тендернитй комітет ? Уповноважена особа? В примірному Положенні про тендерний комітет та уповноважену особу немає функцій "Учасника" закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару..
Водночас статтею 5 Закону встановлено, що учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.
Отже, учасниками процедури закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 37 частини першої статті 1 Закону незалежно від форм власності та організаційно-правових форм.
При цьому Закон не встановлює вимог щодо того, хто може бути представником для участі в закупівлях.
Водночас рішення щодо того, хто буде виконувати функції представника для участі в закупівлях у бюджетній організації визначається розпорядчими рішеннями керівництва організації та посадовими інструкціями працівників.
|
|
|
07.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1). Наше підприємство приймало участь у 2019 р. у конкурсі на визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів і визначене переможцем конкурсу. У конкурсній документації було заявлено про використання 5 од. орендованих сміттєвозів з зазначенням їх технічних характеристик та реєстраційних документів( технічні паспорти, власники). Договори на оренду двох автомобілів були укладені терміном на один рік і в кінці липня 2020 р. термін дії договорів закінчується. Чи потрібно проводити тендер на продовження оренди автомобілів відповідно до вимог ЗУ «Про публічні закупівлі»?.
2). Конкурс на визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів проводився по територіальному принципу, тобто Виконавець визначений для надання послуг для усіх категорій споживачів міста. Чи потрібно щорічно проводити тендер споживачам ( бюджетним установам) щодо визначення виконавця послуг з вивезення відходів? І у разі, коли переможцем тендеру буде визначений інший учасник ніж Виконавець, з яким укладено договір відповідно проведеного Конкурсу, чи не суперечить це Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про відходи», постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1173 « Питання надання послуг з вивезення побутових відходів», постанові Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070 «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
При цьому питання планування закупівель з урахуванням положень Бюджетного кодексу України міститься у листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06%20%09
|
|
|
25.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п.3 ч.1 ст.2 Закону «Про публічні закупівлі» (далі Закон) Комунальне підприємство забезпечує потреби територіальної громади, має на меті одержання прибутку та водночас є одержувачем бюджетних коштів.
Чи виступає комунальне підприємство «Замовником» в розумінні Закону у разі залучення субпідрядної організації для виконання робіт/послуг? Замовником робіт/послуг виступає Департамент інфраструктури та благоустрою міської ради (розпорядник бюджетних коштів), Виконавцем/Підрядником робіт/послуг є Комунальне підприємство (одержувач бюджетних коштів), а Співвиконавець/ Субпідрядник - інше комерційне підприємство.
Чи є обов’язком проводити тендер/спрощену закупівлю між Виконавцем/Підрядником (комунальним підприємством) та Співвиконавцем/Субпідрядником (інше комерційне підприємство) щодо виконання робіт/послуг, якщо між Замовником та Підрядником укладено договір про виконання таких робіт відповідно до проведеної процедури закупівель/спрощеної закупівлі?
Якщо проведення процедури закупівель/спрощеної закупівлі для Виконавця/Підрядника (комунальне підприємство) є обов’язком, яким чином зазначати у тендерній пропозиції інформації щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг, згідно з вимогами п.18. ч.2 ст.22 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, аналогічна відповідь міститься у запиті 1101/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15b7f331-3100-462b-b6ff-e0002424f90f&lang=uk-UA
|
|
|
01.12.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня
Відповідно до правової позиції Нотаріальної палати України від 10.06.2020 (https://npu.ua/news/publ-zakupivli), нотаріус не є суб’єктом процедури публічних закупівель, не надає послуги у сфері права, які є предметом закупівель у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).
Позиція Нотаріальної палати України, ґрунтується на тому, що нотаріус не може займатися підприємницькою діяльністю, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності, а також діяльності у професійному самоврядуванні нотаріусів (абз 4 ст 3 Закону про нотаріат), а відтак не може підписувати договір про закупівлю, що за визначенням п 6 ч. 1 ст. 1 Закону є господарським договором, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Також Нотаріальна палата України зазначає, що Закон регулює порядок закупівлі товарів, робіт та послуг, а нотаріус має право вчиняти нотаріальні дії, які не є послугами, а прийняття пропозиції укладення договору про надання послуг в результаті оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель або оголошення про проведення спрощеної закупівлі є порушенням Закону України «Про нотаріат».
Відповідно до ст. 9 Закону до основних завдань Уповноваженого органу є, зокрема, узагальнення практики здійснення закупівель, у тому числі міжнародної, надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель.
При цьому поточна редакція Закону не визначає закупівлю нотаріальних дій, як виключення з Закону, а відповідні роз’яснення Уповноваженого органу з цього питання відсутні.
У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення, чи підпадає під дію Закону закупівля нотаріальних дій, що вчиняються нотаріусами відповідно до Закону України «Про нотаріат» та інших підзаконних актів, та чи зобов’язаний замовник закуповувати нотаріальні дії нотаріусів з використанням спрощених закупівель або тендерних процедур відповідно до вимог Закону
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 2592/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7599b637-a460-4d2a-b84b-f02cb4c914cc&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|