|
12.02.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Додрого дня! Замовником укладеного договір з Учасником процедури закупівлі. На той час Учасник не є платником ПДВ, через деякий час Учасник стає платником ПДВ. Які дії Замовника: застосувати п. 6 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі"шляхом укладенння додаткової угоди на суму ПДВ при цоьму збільшуючи суму договору чи розірвати договір та оголосити нову процедуру закупівлі???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 17.01.2017 № 3302-06/1340-06 “Щодо зміни системи оподаткування”, від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=1340-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560-06
|
|
14.05.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можна відмінити процедуру закупівлі після виконання рішення АМКУ про скасування рішення замовника щодо визнання пропозиції учасника переможцем?
Процедура - відкриті торги.
Три учасника процедури. Критерій оцінки - ціна. Перші два відхилені за невідповідністю прозицій умовам тендерної документації. Третій визнаний переможцем. Рішенням АМКУ зобов'зано замовника скасувати рішення про визнання переможця. Після виконання рішення АМКУ з'явилась можливість повторної кваліфікації всіх трьох учасників з наданням їм можливостей усунення недоліків (24 години).
ЗАПИТАННЯ: Чи можна на цьому етапі повністю відмінити процедуру? Які умови?
P.S. Під час проведення процедури у замовника з'явилась уточнена модель кошторису (двостадійне проектування, першого разу процедура проводилась по стадії "П", станом на сьогодні є стадія "Р").
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Водночас статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися.
Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. При цьому згідно частини першої статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Водночас повідомляємо, що питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
|
|
16.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати пояснення щодо Інформації щодо електронних підписів яку опубліковано 04 березня 2021 року о 11:37 на офіційному веб-порталі Антимонопольного комітету України за посиланням https://amcu.gov.ua/napryami/oskarzhennya-publichnih-zakupivel/informaciya-shchodo-lektronnih-pidpisiv.
виходячи з Листа від 16.02.2021 № 1/06-3-1587 Міністерства цифрової трансформації України у учасників тендерів є можливість до 31.12.2021 використовувати удосконалені електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, з дотриманням вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» і інформація щодо електронних підписів яку опубліковано 04 березня 2021 року о 11:37 на офіційному веб-порталі Антимонопольного комітету України за посиланням https://amcu.gov.ua/napryami/oskarzhennya-publichnih-zakupivel/informaciya-shchodo-lektronnih-pidpisiv є не до кінця зрозумілою та не враховує терміни дії удосконалених електронних підписів та печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.
Як можна користуватися даними роз'ясненнями, які полягають в тлумачені того, що удосконалений електронний підпис не є кваліфікованим електронним підписом, коли у Законі України "Про електронні довірчі послуги" у пункті 23 частини 1 статті 1 чітко прописано, що кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. З огляду на тлумачення Закону УЕП це той самий КЕП. Єдина відмінність кваліфікованого електронного підпису від удосконаленого електронного підпису — зберігання на захищеному носії — токені чи у хмарі. Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови, з 7 листопада 2020 року по 31 грудня 2021 року приватний бізнес має право використовувати Удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів. Згідно з існуючим законодавством з 1 січня 2022 року приватні суб'єкти господарювання зобов'язані будуть використовувати КЕП виключно на захищених носіях особистих ключів. Тобто учасники публічних закупівель можуть наразі підписувати свої пропозиції удосконаленими електронними підписами, якщо інше не передбачено тендерною документацією Замовника. А виходячи з вищевикладеного тлумачення п.23 ст.1 Закону: "кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний.
Тож виходячи з вище викладеного просимо надати роз’яснення щодо участі нашої компанії у закупівлях в системі Прозоро з приводу виконання вимоги накласти КЕП / УЕП на пропозицію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запитах № 671/2020 і № 1619/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463
Водночас відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон) Антимонопольний комітет України (далі - АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Повноваження АМКУ визначені статтею 7 Закону.
Тому з питання щодо роз'яснень, які опубліковані на офіційному веб-порталі АМКУ слід звертатися до АМКУ.
Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації.
Тому, з питання щодо відмінностей між удосконаленим електронним підписом та кваліфікованим електронним підписом пропонуємо звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади.
Поряд з цим повідомляємо, що Мінекономіки звернулось до Міністерства цифрової трансформації України листом від 18.11.2021 №3301-04/68865-03 щодо надання роз’яснення, за якими ознаками під час перевірки замовниками електронного підпису учасника закупівлі такий підпис може бути визнаний як такий, що відповідає вимогам стосовно накладення кваліфікованого електронного підпису. Відповідь Міністерства цифрової трансформації України від 26.11.2020 № 03-109686/-20 додається у вкладені.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
11.02.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Dідділом освіти у грудні 2020 року проведено процедуру закупівлі відкритих торгів за предметом - послуги з організації гарячого харчування та застосовано ДК 021:2015-55520000-1-Кейтерингові послуги за КЕКВ 2230, оскільки даний клас включає в себе послуги з організації шкільного харчування, що найбільш є прийнятним для послуг, які надаються підприємцем та включають в себе приготування гарячих обідів саме в орендованих ним шкільних їдальнях з шкільним посудом та обладнанням для харчоблоків. У зв’язку з неоднозначним трактуванням змін до наказу Міністерства фінансів України від 12.03.2012 року №333 виникає питання чи є правомірним визначення КЕКВ 2230 при проведеній процедурі відкритих торгів за предметом – послуги з організації гарячого харчування із застосуванням ДК 021:2015-55520000-1-Кейтерингові послуги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас зазначаємо, що питання стосовно застосування економічної класифікації видатків бюджету не є предметом регулювання Закону України "Про публічні закупівлі".
Питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333).
Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.
Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу.
При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.
|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Є в наявності проектно-кошторисна документація на проведення поточного ремонту дорожнього покриття на допорогову суму. Комунальне підприємство, яке в даному випадку є замовником і виконавцем робіт, закупає матеріали на суму 20 тис.грн., а роботи проводить субпідрядник на суму 49 тис.грн. В даному випадку аукціон не проводиться.
На який нормативний документ ми посилаємося не проводячи аукціон. Дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Визначення термінів “роботи” та “товари” передбачено пунктами 27 і 34 частини першої статті 1 Закону.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника.
Згідно з пунктом 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301
Водночас відповідно до абзацу другого частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами для робіт і товарів окремо.
|