Шановний користувачу, повідомляємо, що  відповідь на питання міститься у запиті №495/2018, розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=e9d191f5-4ffe-4794-b764-a682702b608d

Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06

Водночас повідомляємо, відносини, що виникають у процесі добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об'єднаних територіальних громад регулює Закон України “Про добровільне об'єднання (далі – Закон про ОТГ). 

Частиною третьою статті 8 територіальних громад” Закону про ОТГ визначено, що об’єднана територіальна громада (далі – ОТГ) є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою.

Відповідні норми стосовно регулювання відносин, що виникають під час змін в адміністративно-територіальному устрої України, також передбачені Законом України “Про місцеве самоврядування” (далі – Закон про місцеве самоврядування), зокрема пунктами 61 та 62 розділу V “Прикінцеві та перехідні положення” Закону про місцеве самоврядування.

Отже, у контексті Закону про публічні закупівлі органи місцевого самоврядування, які забезпечують потреби держави або територіальної громади та є замовниками, можуть застосовувати механізм правонаступництва, що регулюється Цивільним кодексом України. 

У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. 

ОТГ як правонаступник замовника може як завершувати процедури закупівлі, розпочаті юридичною особою, яка припиняється в результаті реорганізації, так і  виконувати укладений такою юридичною особою договір про закупівлю у встановленому законодавством порядку. 

Поряд з цим, для здійснення нових процедур закупівель ОТГ як замовник має керуватися вартісними межами, встановленими статтею 3 Закону про публічні закупівлі, а саме:

у разі, якщо очікувана вартість закупівлі становить менше 50 тисяч гривень, то можливо укласти прямий договір і  оприлюднити в  електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю;

у разі, якщо вартість закупівлі перевищує 50 тисяч гривень та є меншою  200 тисяч гривень (для товарів і послуг) та 1,5 мільйона гривень (для робіт), така закупівля здійснюється шляхом застосування спрощених закупівель; 

у разі, якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень, таку закупівлю необхідно  здійснювати шляхом проведення процедур закупівель, визначених Законом про публічні закупівлі.

При цьому однією із таких процедур є переговорна процедура закупівлі, що може використовуватись замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Вичерпний перелік випадків застосування переговорної процедури закупівлі визначено частиною другою статті 40  Закону про публічні закупівлі. Зокрема, одним із таких випадків є укладення договору з постачальником “останньої надії” на постачання електричної енергії або природного газу.

Крім того, Закон про публічні закупівлі не містить заборон щодо проведення закупівель до набрання чинності Закону про Державний бюджет України або рішення про відповідний місцевий бюджет, затвердження кошторису, плану використання бюджетних коштів. 

Для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році, замовник може наприкінці поточного року (або на початку наступного року) розпочати закупівлю за відповідним предметом закупівлі, ураховуючи при цьому вимоги бюджетного законодавства.

Додатково інформуємо, що у зв’язку з децентралізацією та створенням ОТГ до Мінекономіки надходили запити від замовників стосовно того, хто і як має забезпечувати потреби ОТГ, а також завершувати розпочаті процедури закупівлі та виконувати укладені договори про закупівлю. Зазначені запити та відповіді на них доступні за посиланнями: 

https://cutt.ly/rjemedC

https://cutt.ly/Pjemi0W

https://cutt.ly/Ojemahj

https://cutt.ly/UjemdMs

https://cutt.ly/CjemjjA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з частиною шостою статті 17 Закону переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.

Водночас відповідно до частини сімнадцятої статті 18 Закону після подання суб'єктом оскарження скарги до органу оскарження електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі. Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі.

Разом з тим згідно з абзацом другим частини шостої статті 33 Закону у разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладання договору про закупівлю призупиняється.

Крім того, Законом встановлено заборону замовнику вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі під час оскарження процедури закупівлі.

Тому, переможець процедури закупівлі надає замовнику через електронну систему закупівель документи у спосіб та строки, передбачені частиною шостою статті 17 Закону. 

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.

Відповідно до частини першої статті 11 нової редакції Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів:

1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;

2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);

3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.

Згідно з абзацом другим частини сьомої статті 11 нової редакції Закону не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради.

Разом з тим, відповідно до статті 4 Закону України "Про запобігання корупції" Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Згідно із статтею 11 Закону № 1700-VII до повноважень Національного агентства належить, зокрема надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.

Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо додатково звернутися до Національного агентства.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листі від  03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06

Разом з тим, ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).

Отже, технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити відповідність пропонованих ним товарів, послуг чи робіт таким характеристикам, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі.