|
|
03.08.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
1. На який орган в Україні покладено обов’язок по визначенню примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі?
2. Чи має право Замовник скористатись Примірною методикою затвердженою наказом МЕРТ від 18.02.2020 року за № 275 та обрати для визначення очікуваної вартості метод порівняння ринкових цін способом направлення не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій з послідуючим обранням для визначення очікуваної вартості найнижчої цінової пропозиції ?
3. Чи існує в законодавстві спосіб перевірки визначення Замовником очікуваної вартості предмета закупівлі і який орган відповідає за таку перевірку?
4. Чи може невірне визначення очікуваної вартості предмета закупівлі призвести до отримання завищених цін на товар за результатами аукціону?
5. Які установи, підприємства, організації в Україні наділені повноваженнями щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі на умовах, що визначаються Замовником до предмета закупівлі (доставка до місця поставки за рахунок Постачальника, відстрочення платежу, банківська гарантія, забезпечення договору тощо)?
6. Які організації, установи та/або підприємства в Україні мають право видавати офіційні документи щодо рівня ринкових цін на товар і чи може їх застосовувати Замовник при визначенні очікуваної вартості закупівлі, якщо вони не містять інформації про умови конкретного замовника (порівняні комерційні умови), наприклад, Державної служби статистики?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 1, 2
Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, зокрема методу порівняння ринкових цін. Ця методика має рекомендаційний характер.
Щодо питання 3
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. При цьому стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає вжиття адміністративних заходів (стягнень), пов'язаних з визначенням очікуваної вартості предмета закупівлі.
Щодо питання 4
Одним із принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, є максимальна економія і ефективність. Запорукою ефективного та успішного проведення процедур закупівель є їх оптимальне планування. Важливий етап планування закупівель - визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, заниження очікуваної вартості закупівлі може призводити до відсутності інтересу до закупівлі з боку учасників ринку і, як наслідок, неуспішності такої закупівлі. Встановлення ж очікуваної вартості завищеного розміру може нівелювати принцип максимальної економії.
Щодо питань 5, 6
Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою.
При цьому Законом не визначено органів, які уповноважені надавати офіційну інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг та переліку документів, якими необхідно керуватись замовнику під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.
|
|
|
05.12.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підкажіть, Замовником встановлена вимога щодо подання у складі тендерної документації учасника довідки про виконання аналогічного договору з копією такого договору. Відповідно до інформації в ЄДР фізичних осіб та підприємців я, як фізична особа підприємець, припиняв свою діяльність на декілька місяців і знову її поновив зареєструвавшись фізичною особою-підприємцем повторно у новому періоді. Відповідно маю аналогічні договори виконані у період попередньої реєстрації підприємцем за попередній рік.
Чи будуть такі аналогічні договори взяті до уваги як досвід учасника і чи не містить Законодавство України обмежень, що договори попередньої реєстрації учасника підприємцем є не дійсними чи не можуть бути взяті як аналогічні і відповідно як учасника закупівлі процедури відкритих торгів буде відхилено, як такого що не надав відповідний аналогічний договір? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо,що відповідь на подібне за змістом питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2aa98731-8389-4dc8-9205-230c13858c71&lang=uk-UA у запиті 345/2019 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fce9e57e-a46c-44bb-83d6-7107a29dc459&lang=uk-UA у запиті 111/2017.
|
|
|
09.07.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
З Закону України “Про публічні закупівлі” та листа МЭРТ від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” нам не зовсім зрозуміло, чи може Замовник торгів, після визначення Переможця торгів, з метою оцінки відповідності технічним вимогам і якісним характеристикам Замовника, перед підписанням договору вимагати від Переможця подання зразків (взирців) товару? Надання таких зразків Замовник передбачає ще в тендерній документації як обов’язкову умову, необхідну для узгодження та підписання договору.
Можемо ми рахувати, що у випадку отримання незадовільних результатів оцінки зразка, його невідповідність прописаним у тендерній документації характеристикам та вимогам, або ненадання зразка (взірця) для оцінки, пропозиція такого Учасника вважається такою, що не відповідає вимогам Замовника і Замовник має право не підписувати з таким Переможцем договір?
Та у разі неукладення договору про закупівлю з вищенаведеної причини з Переможцем, може Замовник визначати далі найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію Участників з тих, строк дії яких ще не минув?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що схожя за змістом питання розглянуто у запиті 513/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c91c0ad3-3516-4cfe-87ec-ef4392c5d161&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
|
|
|
17.09.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ "Міжнародна інноваційна компанія нових технологій" (надалі ТОВ "МІКОНТ") подало тендерну пропозицію на відкриті торги з публікацією англійською мовою UA-2019-07-19-000917-c. Замовником торгів було відхилено пропозицію ТОВ "МІКОНТ", і відповідно останнє не допущено до аукціону.
Відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі": За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Однак, замовником торгів за результатами розгляду пропозицій ТОВ "МІКОНТ" та інших учасників не було оприлюднено протокол розгляду тендерних пропозицій на веб-порталі Уповноваженого органу, що позбавляє права ТОВ "МІКОНТ" та інших учасників зрозуміти чим керувався замовник при відхиленні їх пропозицій, та відповідно оскаржити своє відхилення. Тому, повідомте чи правомірні дії Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, який містить відповідь на питання щодо оскарження процедур закупівель, що здійснюються відповідно до частини четвертої статті 10 Закону.
|
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз'яснення щодо можливості використання в проекті договору надання послуг, в розділі "Оплата", формули розрахунку вартості послуг з привязкою до іноземної валюти на дату здійснення остаточної оплати, керуючись п.7 частини 5 ст.41. ЗУ "Про Публічні закупівлі". Зазначаємо , що предметом закупівлі є послуги з підтримки програмних продуктів.Данний вид послуг передбачає імпортну складову.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Водночас згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону).
Поряд з цим частиною четвертою статті 41 Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Отже, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до вимог, встановлених у тендерній документації (в т. ч. вимог щодо умов оплати) та пропозиції учасника-переможця.
У свою чергу, відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Отже, істотні умови договору можуть змінюватись у випадках, встановлених пунктом 7 частини п’ятої статті 41 Закону, зокрема у випадку зміни курсу іноземної валюти, у разі якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни цін.
Таким чином, проект договору складається замовником самостійно з дотриманням Цивільного та Господарського кодексів України специфіки предмета закупівлі та принципів здійснення закупівлі, визначених в статті 5 Закону.
|