|
|
15.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Замовник проведено торги на очікувану вартість 10 млн. грн. Тендерною документацією вимагалось забезпечення виконання договору у вигляді банківської гарантії в сумі 300 тис. грн., хоч при затверджені тендерної документації членами тендерного комітету було вирішено вимагати банківську гарантію в сумі 3 відсотка ,але сталася помилка секретаря тендерного комітету та в тендерній документації приписано 300 тис. грн. Відмінити торги замовник немає можливості, оскільки не можна допустити зрив ремонтної компанії при підготовці до опалювального сезону. Чи може учасник надати банківську гарантію у розмірі три відсотки від вартості договору для не порушеня законодавства та відповідно рішеня, яке було ухвалено тендерним комітетом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Так, відповідно до пункту 16 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зокрема зазначаються відомості про розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати).
У свою чергу, частиною третьою статті 27 Закону визначено, що розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору про закупівлю.
Отже, у разі встановлення замовником вимоги щодо надання забезпечення виконання договору про закупівлю, замовник зазначає в тендерній документації вимоги щодо розміру такого забезпечення з врахуванням вимог Закону.
Разом з тим, статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся.
Так, відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.
|
|
|
03.05.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати консультацію у відповідності до п. 13 частини першої ст. 9 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VІІІ (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 року №114-ІХ), (далі – нова редакція Закону), щодо наступного.
Замовником у 2019 році за результатами проведення відкритих торгів у порядку, що діяв до введення в дію нової редакції Закону, було укладено договір про закупівлю робіт з реконструкції будівлі навчально-виховного комплексу. Термін виконання робіт – до 20.12.2021 року. На теперішній час в результаті коригування проекту виникає потреба у проведенні додаткових будівельних робіт, які не були передбачені початковим проектом. Очікувана вартість таких додаткових робіт перевищує вартісні межі, встановлені пунктом 1 частини першої статті 3 Закону в новій редакції, але є меншою за 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, та складає 7,0 млн. грн..
У відповідності до п. 5 частини другої ст. 40 нової редакції Закону замовником як виняток може бути застосована переговорна процедура закупівлі у разі, «якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових АНАЛОГІЧНИХ робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових АНАЛОГІЧНИХ робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера».
Чи має право замовник провести переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 5 частини другої ст. 40 нової редакції Закону у зв’язку з виникненням необхідності у закупівлі в того самого учасника додаткових робіт, які не були передбачені у початковому проекті на реконструкцію будівлі навчально-виховного комплексу, якщо вартість таких робіт не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера згідно попередньої редакції Закону України «Про публічні закупівлі»?
Чи вважаються «АНАЛОГІЧНИМИ» в розумінні нової редакції Закону додаткові будівельні роботи, не зазначені у початковому проекті, але які стали необхідними у зв’язку з коригуванням проекту та технічно і економічно пов’язані з основним договором про закупівлю?
Заздалегідь вдячні за консультацію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 738/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA
При цьому замовник може застосувати переговорну закупівлю робіт чи послуг, у разі якщо протягом трьох років після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у додаткових аналогічних роботах чи послугах, які є тотожними конкретним видам робіт та послуг, що містяться у договорі про закупівлю, і вартість яких не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю та за умови обґрунтування такої підстави.
|
|
|
18.12.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ "ЦЕНТР-А" (м. Київ, ІПН 34353768, код 80.10 за КВЕД-2010) заснований Громадською організацією "Українська Федерація професіоналів безпеки - ІК 20064798). Члени ГО "УФПБ" - керівники самостійних регіональних недержавних охоронних підприємств. ТОВ "ЦЕНТР-А" на умовах субпідряду використовує технічні можливості одного з членів ГО УФПБ - центр моніторингу. У даний час за умовами кількох централізованих договорів ТОВ "ЦЕНТРу - А" із корпоративними міжрегіональними замовниками (недержавний сектор) на підставі договорів субпідряду між ТОВ "ЦЕНТР-А" та регіональними недержавними охоронними підприємствами здійснюється дистанційне спостережння (централізована охорона) відповідно по кільком сот стаціонарних об'єктів та мобільних об'єктів (моніторинг особистого транспорту та автомобільні перевезення цінних вантажів) по всій території України. ТОВ "ЦЕНТР-А" за згодою учасників ГО має узагальнені відомості про їх матеріально-технічні можливості, персонал охорони та територію (зони) обслуговування та використовує означені відомості з метою раціонального (територіального) використання ресурсів охорони, зокрема як міжрегіональну охоронну послугу під знаком № 209677 для товарів і послуг "Національна мережа" згідно із Свідоцтвом Державної служби інтелектуальної власності України від 10 березня 2016 року. До відома, на національному ринку охоронних послуг, крім централізованої системи органів поліції охорони у складі Національної поліції, кількість самостійних недержавних охоронних підприємств з обмеменою міжрегіональною мережею (зоною) діяльності є мінімальною. Практика укладення договорів з корпоративними замовниками послуг охорони недержавного сектору на умовах виконання договорів частково самим підприємством, частково - іншими охоронними підприємства на підставі договорів субпідряду з головним виконавцем договору є поширеною.
Питання : чи вимогам чинного Закону України "Про публічні закупівлі" та Главі 8 Державні закупівлі Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС організація виконання договорів охорони об'єктів корпоративних замовників - суб'єктів державної та комунальної власності, на умовах укладення централізованого договору з головним виконавцем - суб'єктом охоронної діяльності, шляхом укладення та виконання субпідрядних договорів ?
Директор ТОВ "ЦЕНТР-А" В.БОРЕЦЬКИЙ
044-227-23-10
066-608-30-61
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас інформація стосовно залучення субпідрядних організацій міститься в розділі “Щодо встановлення замовником в тендерній документації вимоги про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації про субпідрядника” листа від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3812
|
|
|
07.10.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 28 ст. 1 Закону «Про публічні закупівлі», в редакції прийнятій Верховною радою України 19.09.2019 (далі – Закон в новій редакції), спрощена закупівля, це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону;
При цьому ч. 10 ст. 3 Закону в новій редакції визначає, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.
Частиною 6 розділ 10 Закону в новій редакції (прикінцеві та перехідні положення) передбачено, що договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.
Водночас Законом в новій редакції встановлено, що договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Схоже визначення міститься в поточній редакції Закону з чого випливає, що прикінцеві та перехідні положення застосовуються лише до договорів укладених за одною із процедур визначених Законом.
Керуючись нормами Закону в поточній редакції, АТ «Укрпошта», як Замовник, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, укладає прямі договори з постачальниками на закупівлю товарів і послуг, якщо вартість предмета закупівлі за такими договорами не дорівнює та не перевищує 1 мільйон гривень. При цьому строк дії таких договорів може становити декілька років з моменту його укладення.
У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення чи правомірні дії замовника після набрання чинності Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції прийнятій Верховною радою України 19.09.2019 щодо придбання товарів та послуг (фактичне отримання товарів і послуг та набуття права власності на них), якщо таке придбання здійснюється на підставі господарських договорів укладених без процедур закупівель визначених Законом, до набрання чинності нової редакції Закону, якщо укладення таких договорів відповідало вимогами законодавства та Закону на момент його укладення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас Верховною Радою України 19.09.2019 прийнято проект Закону України № 1076 “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” (далі – Законопроект № 1076).
Разом з тим, відповідно до статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Так, відповідно до частини першої Розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Законопроекту № 1076 цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через шість місяців після дня його опублікування, крім розділу VI, який вводиться в дію через 12 місяців після дня його опублікування.
З огляду на викладене, після набрання чинності та введення в дію Законопроекту № 1076, Уповноважений орган буде виконувати функції відповідно до статті 8 Закону, зокрема надавати узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування норм цього законопроекту.
|
|
|
21.09.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Підкажіть будь ласка чи існує інформація за 2016-2017 рр. стосовно розподілу коштів публічних закупівель за галузями економіки? Якщо так, як отримати до неї доступ.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Принагідно інформуємо, що на сайті Мінекономрозвитку у рубриці “Політика” підрубці “Звіти сфери публічних закупівель” розміщений за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=86f9b4de-bb4c-4004-a563-cd4fe4fa4773&title=ZvitSferiPublichnikhZakupivelZa2017-Rik звіт сфери публічних закупівель за 2017 рік, який містить інформацію щодо аналізу основних показників діяльності сфери публічних закупівель. В даному звіті проаналізовано закупівлі, що регулюються Законом та закупівлі, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону в розрізі закупівель проведених із використанням електронної системи закупівель та без використання електронної системи, шляхом укладання прямих договорів із звітуванням про такі договори.
Водночас для отримання інформації щодо закупівель можна скористатись модулем аналітики за посиланням https://bi.prozorro.org (далі – модуль аналітики). Завдяки модулю аналітики є змога аналізувати в режимі онлайн усі закупівлі, що проводяться через електронну систему закупівель. Модуль аналітики має широкий функціонал та дає можливість здійснювати глибокий аналіз та моніторинг публічних закупівель. Зокрема, в модулі аналітики відображається інформація про замовників, учасників та переможців закупівель (їх коди ЄДРПОУ та контактна інформація), предмет закупівлі, суми договорів та інше. Крім того, в модулі аналітики завдяки фільтру можна відсортувати предмети закупівлі по групам товарів, надання послуг або виконання робіт.
Разом з тим, згідно Положення про Державну Казначейську службу України (далі – Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює розподіл бюджетних коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, між місцевими бюджетами, а також між загальним та спеціальним фондами бюджету відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і їх перерахування відповідно до законодавства.
При цьому згідно Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, основними завданнями якого є, зокрема здійснення перерозподілу бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету - щодо надання кредитів з бюджету, затверджує разом з головними розпорядниками бюджетних коштів паспорти бюджетних програм; проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, стосовно його відповідності меті, пріоритетності та ефективності використання бюджетних коштів; затверджує лімітні довідки про бюджетні асигнування, що містять бюджетні призначення та їх помісячний розподіл.
Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо додатково звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.
|