|
|
28.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Аномально низька ціна тендерної пропозиції – це ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка є меншою на 40 % або більше від середньоарифметичного значення ціни (приведеної ціни) тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону, та/або є меншою на 30 % або більше від наступної ціни (приведеної ціни) тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону. Аномально низька ціна автоматично визначається електронною системою закупівель, за наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота) (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, якщо учасник не надав належного обґрунтування зазначеної в ній ціни або вартості та відхиляє аномально низьку тендерну пропозицію в разі ненадходження такого обґрунтування протягом строку, визначеного Законом (абзац другий ч. 14 ст. 29 Закону). ЕСЗ автоматично розраховує аномально низькі ціни тендерних пропозицій на всіх етапах електронного аукціону та інформує про це учасника процедури закупівлі та замовника (ч. 5 ст. 30 Закону).
Учасник, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, повинен надати протягом одного робочого дня із дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг пропозиції (абзац перший ч. 14 ст. 29 Закону)
Наразі в ЕСЗ (https://prozorro.gov.ua/roadmap) даний функціонал в розробці.
Зважаючи на вищезазначене виникають наступні запитання:
1. Якщо Замовник виявив аномальну низьку ціну, а учасник не надав протягом одного робочого дня із дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі (інформацію про аномальну ціну учасник процедури закупівлі та замовник не отримував). Чи зобов’язаний Замовник в даному випадку відхилите тендерну пропозицію?
2. Які дії Замовника у разі виявлення аномально низької ціни тендерної пропозиції?
3. Чи діють зазначені норми Закону в цієї частині, якщо даний функціонал в розробці?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Закон набрав чинності 20.10.2019 та введений в дію 19.04.2020.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону аномально низька ціна тендерної пропозиції (далі – аномально низька ціна) – ціна/приведена ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка є меншою на 40 або більше відсотків від середньоарифметичного значення ціни/приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону, та/або є меншою на 30 або більше відсотків від наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону. Аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично за умови наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота)
Електронна система закупівель автоматично розраховує аномально низькі ціни/приведені ціни тендерних пропозицій на всіх етапах електронного аукціону та інформує про це учасника процедури закупівлі та замовника.
Частиною чотирнадцятою статті 29 Закону визначено, що учасник, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, повинен надати протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг пропозиції.
Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, у разі якщо учасник не надав належного обґрунтування вказаної у ній ціни або вартості, та відхиляє аномально низьку тендерну пропозицію у разі ненадходження такого обґрунтування протягом строку, визначеного абзацом першим цієї частини.
При цьому, оскільки аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично, з технічних питань щодо реалізації вимог законодавства у електронній системі закупівель необхідно звертатись до ДП Прозорро, як адміністратора.
|
|
|
09.04.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наша компанія, як представник учасника публічної закупівлі, звертається до вас з проханням надати розгорнуту відповідь стосовного наступного.
Відповідно до пункту 21 ст. 18 Закону України “Про публічні закупівлі” № 922-VIII (надалі – Закон), протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб’єкту оскарження та замовнику.
Відповідно до пункту 22 ст. 18 Закону, рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Пунктом 21 ст. 18 Закону передбачено, що рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб’єкту оскарження та замовнику.
У зв’язку із чим постає ряд питань:
1) З якого саме моменту починається відлік зазначених 30 днів - з дати засідання колегії АМКУ (тобто, дати прийняття рішення) або ж з дати публікації рішення в системі?;
2) Якщо відлік починається з дати прийняття рішення - яким чином Замовник може його втілити до моменту його повної публікації у системі, адже Замовник не має можливості ознайомитися з детальним змістом, викладеним у такому рішенні в повному обсязі, доки воно не буде опубліковане?;
3) Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, було оскаржене до суду, підтвердженням чого є ухвала про відкриття провадження у справі – яким чином замовник буде виконувати дане рішення та які будуть наслідки для даної процедури закупівлі?.
Будемо вдячні за надання вичерпної відповіді.
Контактні дані для зворотньої відповіді – [email protected]
З повагою,
Директор Кучеренко Леонід
м.Київ
09.04.2021
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Так, порядок оскарження процедур закупівель установлений статтею 18 Закону.
Виходячи з частини 21 статті 18 Закону, протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб’єкту оскарження та замовнику.
Згідно з частиною 22 статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
При цьому відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”
Водночас на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06 розміщено лист від 07.08.2020 №3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”.
|
|
|
27.01.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абзацу 2 пункту 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, що введена в дію 19.04.2020 року, якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Пунктом 2 частини другої ст. 41 Закону визначено, що Переможець процедури під час укладення договору повинен надати копію ліцензії або документа дозвільного характеру, якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи під час переговорів. Якщо переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є об’єднання учасників, то копія ліцензії або дозволу надається одним з учасників такого об’єднання учасників.
Чи має право Учасник у випадку часткової або повної відсутності власних ліцензії або документа дозвільного характеру на провадження певного виду діяльності, залучати до надання робіт/послуг субпідрядників/співвиконавців, у яких наявні такі дозвільні документи, що вимагаються у тендерній документації і, відповідно, надавати під час укладення договору ліцензії або документи дозвільного характеру субпідрядників/співвиконавців.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах №№ 2026/2020 і 1216/2020 за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=61e12689-619e-4da6-948a-c30fe3eba91b
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=9e7854f8-60b6-4301-b742-3c2070ef76b4
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 19.04.2020 р вступили в силу зміни до Закону України «Про державні закупівлі» від 25.12.2015 р № 922-VIII (далі - Закон), згідно з якими прямо передбачена можливість участі в державних закупівлях об'єднань юридичних осіб, до яких, згідно з пунктом 37 частини 1 статті 1 Закону, відносяться:
- окрема юридична особа, створена шляхом об'єднання юридичних осіб - резидентів;
- окрема юридична особа, створена шляхом об'єднання юридичних осіб (резидентів і нерезидентів);
- об'єднання юридичних осіб - нерезидентів зі створенням або без створення окремої юридичної особи.
У той же час дані норми Закону не дають однозначної відповіді на питання про можливість участі в процедурах державних закупівель в будівництві об'єднань юридичних осіб, що включають в себе одночасно резидентів і нерезидентів України.
Так, пункт 2 статті 1130 Цивільного кодексу України передбачає можливість здійснення спільної діяльності декількома учасниками без створення юридичної особи на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників за умови постановки такого договору про спільну діяльність на облік в Фіскальної службі України.
Цивільне законодавство України не встановлює заборон на одночасне участь в названих видах спільної діяльності резидентів і нерезидентів України та їх участь в здійсненні підприємницької діяльності.
У зв'язку з цим просимо роз'яснити, чи має право об'єднання юридичних осіб, створене на основі договору про спільну діяльність без об'єднання вкладів учасників якэ включає в себе резидентів і нерезидентів України, брати участь в процедурах державних закупівель, зокрема, що проводяться в дорожньо-будівельній сфері , з урахуванням положень пункту 37 частини 1 статті 1 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Отже, пунктом 37 частини першої статті 1 Закону установлено перелік випадків, у разі яких об'єднання учасників належать до учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
|
|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.
Вимога встановлена до Учасника, та підлягає розгляду до визначення результатів розгляду пропозиції.
Інформація про наявність/ відсутність податкового боргу змінюється щоденно, у зв’язку з цим постає питання:
1. на яку дату у учасника не повинно бути боргу -–на дату складання пропозиції, або на дату подання пропозиції, або на дату оцінки пропозиції?
2. який ресурс відкритих даних є офіційним та актуальним для перевірки суб’єктів господарювання, які мають податковий борг? Тобто такий, де інформація оновлюється щоденно.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, від 16.01.2020 № 3304-04/2361-06 “Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним”, в якому міститься лист Державної податкової служби України від 24.12.2019 № 4158/5/99-00-02-10-02-16 щодо перевірки податкового боргу, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3483
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F2361-06
|