|
|
29.03.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Документи на участь у відкритих торгах подаються посадовою особою, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі. Всі документи підписує уповноважена особа та накладає власний КЕП. До тендерної документації також додаються документи, що свідчать про право підпису тендерної пропозиції уповноваженою особою (наказ на призначення, довіреність). Договір за результатами відкритих торгів підписує керівник підприємства - ДИРЕКТОР.
Відповідно до ст.17 ЗУ "Про публічні закупівлі" для участі у відкритих торгах учасник надає відомості про те що:
" 3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією;
6) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), не була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;
12) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми."
Після оголошення замовником переможця учасник торгів надає протягом 10 календарних днів документи по ст.17 та повинен надати оригінал довідки про несудимість з МВС про керівника підприємства та/або особу, що підписувала тендерну пропозицію (якщо підписував не керівник, а інша уповноважена на це особа).
1) Чи правомірне підписання договору за результатами торгів не уповноваженою особою учасника, яка підписала тендерну пропозицію, а директором підприємства?
2) На етапі подання тендерної пропозиції документів на участь у відкритих торгах по ст.17 ЗУ "Про публічні закупівлі" всім вимогам має відповідати лише службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі? Чи на керівника підприємства (директора), який буде підписувати договір за результатами проведення відкритих торгів, учасник теж подає документи про відповідність вимогам по ст.17 ЗУ "Про публічні закупівлі"? Чи вказувати в довідці обох осіб, і уповноважену особу, яка підписала тендерну пропозицію і на керівника підприємства(директора), який підписує договір за результатами торгів?
3) Документи про право підпису договору керівником підприємства (директором) за результатами проведених торгів надаються на етапі подання тендерної пропозиції на участь у відкритих торгах чи протягом 10 календарних днів після визначення замовником переможця?
4) На кого учасник надає оригінал довідки про несудимість з МВС за результатами проведення відкритих торгів, протягом 10 календарних днів, після оголошення замовником переможця? На керівника підприємства (директора), який підписуватиме договір за результатами відкритих торгів? Чи на уповноважену особу учасника, яка підписала тендерну пропозицію учасника? Чи на обох?
5) Під час подання тендерної пропозиції учасником відкритих торгів хто має візувати (погоджуватися) з проектом договору про закупівлю? Безпосередньо керівник підприємства(директор), який буде підписувати договір за результатами проведення торгів? Чи проект договору може завізувати уповноважена особа, яка подає тендерну пропозицію на участь у відкритих торгах?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 839/2017 за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=792651a6-1d2e-49dc-87a2-3258fa744f08&lang=uk-UA
|
|
|
17.06.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, в п.3 ч.2 наказу від 15.04.2020 №708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» не зазначена інформація щодо визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) під час закупівлі послуг з поточного ремонту. Чи це означає це що поділ на лоти при закупівлі послуг з поточного ремонту не передбачений?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 5 розділу І Загальні положення Порядку визначення предмета закупівлі (далі – Порядок), затвердженого Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Отже, визначення окремих частин предмета закупівлі, у тому числі послуг з поточного ремонту, здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону, пункту 5 розділу І Загальних положень Порядку.
|
|
|
27.01.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абзацу 2 пункту 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, що введена в дію 19.04.2020 року, якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Пунктом 2 частини другої ст. 41 Закону визначено, що Переможець процедури під час укладення договору повинен надати копію ліцензії або документа дозвільного характеру, якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи під час переговорів. Якщо переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є об’єднання учасників, то копія ліцензії або дозволу надається одним з учасників такого об’єднання учасників.
Чи має право Учасник у випадку часткової або повної відсутності власних ліцензії або документа дозвільного характеру на провадження певного виду діяльності, залучати до надання робіт/послуг субпідрядників/співвиконавців, у яких наявні такі дозвільні документи, що вимагаються у тендерній документації і, відповідно, надавати під час укладення договору ліцензії або документи дозвільного характеру субпідрядників/співвиконавців.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах №№ 2026/2020 і 1216/2020 за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=61e12689-619e-4da6-948a-c30fe3eba91b
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=9e7854f8-60b6-4301-b742-3c2070ef76b4
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.
Вимога встановлена до Учасника, та підлягає розгляду до визначення результатів розгляду пропозиції.
Інформація про наявність/ відсутність податкового боргу змінюється щоденно, у зв’язку з цим постає питання:
1. на яку дату у учасника не повинно бути боргу -–на дату складання пропозиції, або на дату подання пропозиції, або на дату оцінки пропозиції?
2. який ресурс відкритих даних є офіційним та актуальним для перевірки суб’єктів господарювання, які мають податковий борг? Тобто такий, де інформація оновлюється щоденно.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, від 16.01.2020 № 3304-04/2361-06 “Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним”, в якому міститься лист Державної податкової служби України від 24.12.2019 № 4158/5/99-00-02-10-02-16 щодо перевірки податкового боргу, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3483
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F2361-06
|
|
|
19.10.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 22 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
В свою чергу, у вищезазначеному пункті відсутня інформація щодо стану процедури Закупівлі у випадку якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження було оскаржене у суді.
З огляду на вищевикладене, прошу надати консультацію з питань закупівель, а саме: «Чи зупиняється процедура закупівлі у випадку, якщо учасник оскаржить у суді рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження?»
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною двадцять другою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Поряд з цим повідомляємо, що питання оскарження у судовому порядку рішень органу оскарження розглянуто у запитах 67/2018 та 593/2019, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ccc81bc5-f0d8-4bb9-91f6-4b789e19cd6a&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3c0efd30-191f-4cc8-8245-22c5d5f5e107&lang=uk-UA
При цьому відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
|