|
|
29.01.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Надайте будь ласка роз'яснення/відповідь. Чи потрібно обов'язково оприлюднювати скан-копію договору при публікації Звіту про укладений договір? Якщо так, то надайте будь ласка посилання на нормативну базу. Чи Замовник повинен внести тільки інформацію про Учасника, номер договору, дату договору, сума договору, адреса Учасника, місце його реестрації?
Заздалегідь вдячні за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформуємо, що подібне питання розглянуто у запиті № 61/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3488dbfa-a76b-4400-b8ba-c3dd58df91cd&lang=uk-UA
Таким чином, відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ).
При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації.
Разом з тим, слід зазначити, що оскільки в системі електронних закупівель реалізована можливість розміщення копії договору разом зі звітом про укладений договір, замовник у разі розміщення такого договору може у пункті 14 форми звіту про укладений договір указати, що інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг зазначена у договорі.
У свою чергу, ураховуючи вимоги Цивільного та Господарського кодексів України, які регулюють договірні відносини сторін, у разі заповнення форми звіту про укладений договір без прикріплення копії договору замовнику необхідно указати інформацію про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг, які визначені у такому договорі.
|
|
|
06.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
30.09.2021 року відбувся Конгрес місцевих та регіональних влад за участю Президента України та, на якуму було підписано "Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання горячої води в опалювальному періоді 2021/2022рр.", згідно якого встановлено, що ціна на природний газ на опалювальний період 2021/2022рр. для бюджетних організацій, які фінансуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, та використовують газ для забезпеченнявсіх своїх потреб, становить 13659,43 грн. за 1000м.куб. (без ПДВ та та без урахування вартості трансортування).
Просимо надати розяснення, стосовно механізму закупівлі прродного газу за ціною, затверденою Меморандумом, адже в процесі закупівлі виникають питання: 1) За якою процедурою закуповувати газ?,; 2) Хто є постачальником даного газу? 3) В разі застосування переговорної процедури закупівля, які підстави її застосування? 4) Як уникнути оскаржень від учасників, при застосуванні процедури Відкритих торгів, щодо низької очікавої ціни, по відношенню до ринкової, та підлаштування під певного учасника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Щодо питань 1-3
Придбання замовником товарів, робіт і послуг здійснюється у порядку, встановленому Законом, шляхом застосування однієї із процедур, визначених статтею 13 Закону.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
При цьому замовник самостійно здійснює вибір умови для застосування переговорної процедури закупівлі з вичерпного переліку умов, визначених частиною другою статті 40 Закону, з урахуванням наявних у нього обґрунтувань для застосування такої процедури.
Докладніше з умовами для застосування переговорної процедури закупівлі можна ознайомитися в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Щодо питання 4
Одним із принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, є максимальна економія і ефективність. Запорукою ефективного та успішного проведення процедур закупівель є їх оптимальне планування. Важливий етап планування закупівель - визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, заниження очікуваної вартості закупівлі може призводити до відсутності інтересу до закупівлі з боку учасників ринку і, як наслідок, неуспішності такої закупівлі. Встановлення ж очікуваної вартості завищеного розміру може нівелювати принцип максимальної економії.
Разом з тим замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися Примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженою наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами).
|
|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;
Питання: Якщо постачальник перебуває в стадіїї банкрутства.
Чи може замовник посилатися на вищевказану норму закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06, який містить інформацію щодо відхилення тендерної пропозиції.
При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема з питань банкрутства.
Тому, з питання порушеного у запиті пропонуємо звернутися до Мін’юсту.
|
|
|
15.03.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
11 червня 2017 року набрав чинності Закону України «Про ринок електричної енергії».Законом запроваджено нову більш конкурентну модель ринку електроенергетики, яка передбачає функціонування відразу кількох сегментів: ринку двосторонніх договорів, ринку «на добу вперед», внутрішньодобового ринку, балансуючого ринку і ринку допоміжних послуг.
Учасниками Нового ринку є: виробники електроенергії, електропостачальник, оператор ринку, трейдер, споживач, гарантований покупець (на даний час ДП «Енергоринок»), оператор системи передачі (на даний час це ДП «НЕК «Укренерго») та оператор системи розподілу.
ДП «НЕК «Укренерго», як Оператор системи передачі, звертається до Вас з ініціативою щодо внесення змін до національного класифікатора ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 №1749, в частині доповнення словника наступними видами послуг:
– врегулювання небалансів;
– передача електричної енергії;
– надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;
– участь у балансуючому ринку;
– регулювання напруги та реактивної потужності в режимі синхронного компенсатора;
– надання допоміжних послуг із забезпечення відновлення функціонування ОЕС України після системних аварій;
– надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності;
– надання послуги з підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії;
– надання послуги для забезпечення загальносуспільних інтересів.
Відповідно до листа Мінекономрозвитку від 07.02.2017 № 3302-06/3816-16, якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного коду, у електронній системі закупівель технічно реалізовано можливість обрання замовником показника «99999999–9 — Не визначено» із можливістю введення предмета закупівлі вручну в текстовому полі.
Проте такий підхід до визначення назви предмета закупівлі не забезпечує прозорості проведення процедур закупівель та не сприяє створюванню ефективного конкурентного середовища.
З огляду на викладене, просимо розглянути питання щодо внесення відповідних змін до національного класифікатора ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», що надасть можливість зробити ринок електричної енергії відкритим і створить нові можливості працювати за європейською моделлю.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь Мінекономрозвитку з порушеного у запиті питання надана листом від 25.03.2019 № 3301-04/12678-07 (копія додається).
|
|
|
06.07.2018
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може замовник прийняти рішення про відхилення тендерної пропозиції учасника, у разі коли тендерною документацією вимагалося надання Учасником у складі тендерної пропозиції - документа-погодження з проектом Договору (в довільній формі), а Учасник надав на підтвердження цього у складі пропозиції: проект договору ( з підписом та печаткою підпримства на кожній сторінці) та у формі "тендерна пропозиція" з підписом та печаткою учасника прописано наступне: "Якщо нас буде визначено переможцем торгів, ми беремо на себе зобов’язання виконати всі умови, передбачені тендерною документацією та підписати Договір із Замовником, відповідно до проекту договору до тендерної документації протягом строку дії нашої пропозиції".
Водночас тендерної документацією встановлено приклади формальних несуттєвих помилок та викладено наступне: "Під формальними (несуттєвими) розумітимуться помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на суть змісту пропозиції, а саме: описки, орфографічні та граматичні помилки, незначні текстуальні помилки допущені Учасником, або помилково вказана інформація з певних питань, відповідність якої можна встановити з інших документів пропозиції учасника, технічні, механічні та інші помилки допущені учасниками в документах, що подані ними в складі тендерної пропозиції та такі, що не нівелюють технічний потенціал та конкурентоздатність учасника..
Приклади:
- недотримання форми документу, що встановлена тендерною документацією, у разі якщо зміст такого документа повністю відповідає вимогам цієї документації (наприклад: замість вимоги надати Довідку в табличній формі учасник надав лист в довільній формі);
- зазначення неповного переліку інформації в певному документі, надання якої передбачено вимогами тендерної документації, у разі якщо така інформація в повній мірі відображена у складі іншого документа тендерної пропозиції;"
Чи є така пропозиція учасника такою, яка не відповідає умовам тендерної документації замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 606/2017 та 660/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9913b15-8ebb-48dd-a7d0-a5c753fc97f2&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19bae207-3168-4ded-9dac-0527f9503410&lang=uk-UA
|