|
|
05.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно ч. 7 ст. 17 Закону «По публічні закупівлі» (далі – Закон) у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у ч. 1 ст. 17 Закону.
Чи вірно ми розуміємо, що замовник може в тендерній документації встановити вимогу до учасника про надання в довільній формі підтвердження відсутності підстав передбачених ч. 1 ст. 17 Закону для кожного суб’єкта господарювання, які залучатимутися учасником як субпідрядники/співвиконавці в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону? А чи повинні замовники вимагати документальне підтвердження відсутності підстав передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 ч. 1 ст. 17 Закону, щодо кожного субпідрядника/співвиконавця. якщо учасник стане переможцем закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06, який містить інформацію про субпідрядників/співвиконавців.
|
|
|
12.07.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Надайте будь-ласка відповідь на питання. Чи може Учасник закупівлі звернутись до АМКУ із повторною скаргою, щодо оскарження умов тендерної документації, у разі якщо попередня скарга була ним одразу відкликана після її подачі? Копію рішення АМКУ, щодо припинення розгляду скарги, у звязку із її відкликанням, додатково надаємо для огляду. Ідентифікатор закупівлі UA-2018-06-19-002287-a.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною п’ятою статті 18 Закону орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, якщо скаргу відкликано суб’єктом оскарження.
Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, якщо зокрема суб’єкт оскарження подає скаргу щодо того самого порушення, у тій самій процедурі закупівлі та з тих самих підстав, що вже були предметом розгляду органу оскарження і щодо яких органом оскарження було прийнято відповідне рішення.
Таким чином, суб’єкт оскарження може подати повторно скаргу щодо того самого порушення у разі, якщо попередню скаргу ним було відкликано та органом оскарження не було прийнято відповідних рішень щодо того самого порушення, у тій самій процедурі закупівлі та з тих самих підстав, що вже були предметом розгляду органу оскарження.
|
|
|
09.09.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати роз'яснення з питання, що виникло. Оголошено процедуру відкритих торгів на подовження терміну вже існуючої ліцензії антивірусного програмного забезпечення (один виробник). В тендерній документації відповідно до Закону зазначено "або еквівалент". Дану послугу з подовження може надати, як найменше 100 офіційний дистриб'юторів. Питання, чи правомірно визначений тип процедури закупівлі, а саме Відкриті торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених цією статтею. Відповідно до частини першої статі 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06 розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі”.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
Разом з тим, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Міністерства як Уповноваженого органу у сфері закупівель не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
12.07.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Головне управління Держгеокадастру у Сумській області згідно Земельного кодексу України та Положення по Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердженого наказом №308 від 17.11.2016 відповідно покладених до на нього завдань розпоряджається землями сільськогосподарського призначення державної власності в порядку, визначеному чинним законодавством. Одним із напрямків реалізації цих повноважень є організація підготовки лотів для продажу права оренди земельних ділянок та земельних торгів. Згідно ч.4 статті 136 Земельного кодексу підготовка лотів до проведення земельних торгів включає в тому числі: виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку документації із землеустрою, формування земельних ділянок, реєстрацію права держави на нерухоме майно (земельну ділянку), визначення виконавця земельних торгів та ін.
Відповідно до статей 135-136 Земельного кодексу України, фінансування підготовки лотів до проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору між ними, у тому числі за рахунок внесків учасників земельних торгів. Витрати (видатки), здійснені організатором земельних торгів або виконавцем земельних торгів на підготовку лотів та проведення земельних торгів, відшкодовуються йому переможцем земельних торгів за кожним лотом. Закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель у процесі підготовки лотів до продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на земельних торгах та визначення виконавця земельних торгів організатором земельних торгів здійснюється у порядку, визначеному законодавством про здійснення державних закупівель.
Головне управління Держгеокадастру у Сумській області укладає договори на підготовку лотів та проведення земельних торгів з виконавцями послуг, при цьому фінансування організації та проведення земельних торгів здійснюється виконавцем земельних торгів з послідуючим відшкодуванням йому витрат переможцем торгів.
Тобто, закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою та визначення виконавця земельних торгів проводиться без використання бюджетних коштів.
Питання: Чи застосовується законодавство про публічні закупівлі для закупівлі органом виконавчої влади послуг з підготовки лотів до проведення земельних торгів, а саме виконання робіт із землеустрою, оцінки земель та визначення виконавця земельних торгів за умови відсутності бюджетних призначень, та коли виконавцю цих послуг витрати компенсуються за результатами проведення земельних торгів за рахунок коштів покупця лота (переможця)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 172/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0c5b5112-6234-4b41-81da-3b6a4c3fc4f8&lang=uk-UA
|
|
|
06.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
30.09.2021 року відбувся Конгрес місцевих та регіональних влад за участю Президента України та, на якуму було підписано "Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання горячої води в опалювальному періоді 2021/2022рр.", згідно якого встановлено, що ціна на природний газ на опалювальний період 2021/2022рр. для бюджетних організацій, які фінансуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, та використовують газ для забезпеченнявсіх своїх потреб, становить 13659,43 грн. за 1000м.куб. (без ПДВ та та без урахування вартості трансортування).
Просимо надати розяснення, стосовно механізму закупівлі прродного газу за ціною, затверденою Меморандумом, адже в процесі закупівлі виникають питання: 1) За якою процедурою закуповувати газ?,; 2) Хто є постачальником даного газу? 3) В разі застосування переговорної процедури закупівля, які підстави її застосування? 4) Як уникнути оскаржень від учасників, при застосуванні процедури Відкритих торгів, щодо низької очікавої ціни, по відношенню до ринкової, та підлаштування під певного учасника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Щодо питань 1-3
Придбання замовником товарів, робіт і послуг здійснюється у порядку, встановленому Законом, шляхом застосування однієї із процедур, визначених статтею 13 Закону.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
При цьому замовник самостійно здійснює вибір умови для застосування переговорної процедури закупівлі з вичерпного переліку умов, визначених частиною другою статті 40 Закону, з урахуванням наявних у нього обґрунтувань для застосування такої процедури.
Докладніше з умовами для застосування переговорної процедури закупівлі можна ознайомитися в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Щодо питання 4
Одним із принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, є максимальна економія і ефективність. Запорукою ефективного та успішного проведення процедур закупівель є їх оптимальне планування. Важливий етап планування закупівель - визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, заниження очікуваної вартості закупівлі може призводити до відсутності інтересу до закупівлі з боку учасників ринку і, як наслідок, неуспішності такої закупівлі. Встановлення ж очікуваної вартості завищеного розміру може нівелювати принцип максимальної економії.
Разом з тим замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися Примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженою наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами).
|