|
18.06.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником було проведно переговорну процедуру закупівлі послуг з цетнралізованого водопостачання. Учасником цієї процедури закупівлі є монополіст КП Компанія Вода Донбасу. Замовник був не згоден з деякими пунктами договору, і підписав договір з зазначенням у ньому позначки "з протоколом розбіжностей". Договір був оприлюднений належним чином, але протокол розбіжностей не підписаний. Чи може Учасник закупівлі який є монополістом не підписувати даний протокол розбіжностей, оскільки зоконом заборонено внесення змін до договору після його укладення? І чи буде взагалі правомірним підписання даного протоколу розбіжностей після завершення переговорної процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
07.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Прошу надати роз'яснення стосовно застосування редакцій Закону України "Про публічні закупівлі" при наступних обставинах:
Були оголошені відкриті торги до 19 квітня 2020 року (тобто по минулій редакції Закону України "Про публічні закупівлі"), розгляд тендерних пропозицій учасників відбувався після 19 квітня 2020 року (тобто після введення в дію нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі"). Державною аудиторською службою України був розпочатий моніторинг закупівлі після 19 квітня 2020 року та за результати моніторингу на думку Державної аудиторської служби України мало місце порушення Закону України "Про публічні закупівлі" під час розгляду тендерних пропозицій, що відбулось після 19 квітня 2020 року в частині невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону.
Прошу надати роз'яснення яка редакція Закону України "Про публічні закупівлі" та яка редакція ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню у випадку накладення штрафу на замовника за невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону у випадку якщо розгляд відповідних тендерних пропозицій відбувався після 19 квітня 2020 року, проте оголошення про проведення вікритих торгів було опубліковано до 19 квітня 2020 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас в листі від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 "Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06 надано відповідь та рекомендації щодо завершення процедур закупівель відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону.
Крім цього, згідно з статтею 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання, що стосується порушення законодавства про закупівлі пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, що діє з 19.04.2020 (далі – Закон), проведено закупівлю послуг за переговорною процедурою відкритих торгів та укладено договір про закупівлю на основі типового договору, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно ч. 1 ст. 41 Закону Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною четвертою ст. 2 Закону визначені 4 категорії замовників, що використовуються у цьому Законі.
Відповідно до вимог Закону інформація про категорію замовника повинна міститись у річному плані, в оголошеннях конкурентних процедур закупівель/спрощеної закупівлі, в протоколах розкриття тендерних пропозицій/пропозицій, розгляду тендерних пропозицій і кваліфікаційного відбору, повідомленні про намір укласти договір про закупівлю, звітах про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель і про результати проведення процедури закупівлі, у повідомленні про внесення змін до договору та у звіті про виконання договору про закупівлю.
Вимогу щодо наявності інформації про категорію замовника у договорі у Законі відсутня.
Цивільний та Господарський кодекси України також не містять вимог, щодо визначення сторони договору з посиланням на його категорію або іншого використання категорії у договорі.
Враховуючи зазначене просимо надати роз’яснення щодо правомірності укладання договору про закупівлю без зазначення у договорі категорії замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону).
У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Разом з тим Закон не містить вимог щодо обов’язкового зазначення категорії замовника в договорі про закупівлю.
|
|
17.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
У зв’язку із вступом в дію нової редакції ЗУ «Про публічні закупівлі» поясніть будь-ласка наступні питання:
1.Згідно статті 17 Закону визначено 13 підстав відмови учаснику в процедурі закупівлі у першій частині та ще одну в другій, загалом – 14 підстав. Однак в частині 3 статті 17 вказано про подання учасником підтвердження лише п’яти підстав, яким чином в такому випадку замовник повинен отримати інформацію про інші 9 підстав, якщо інформація про них відсутня у відкритих джерелах, зокрема інформацію про наявність в учасника антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми (п.10 част.1 статті 17 Закону)? Чому таке важке та заплутане формулювання в Законі?
2. Згідно част.2 статті 17 Закону визначено можливість замовника відмовити учаснику в участі у закупівлі якщо учасник не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків. Чи може замовник відмовити учаснику який не виконав свої зобов’язання за договором та до якого замовник звернувся із вимогою щодо відшкодування збитків, однак учасник ігнорує або не відповідає/ не виконує цю вимогу замовника? Як скористатись цією підставою для відхилення тендерної пропозиції якщо вона відсутня в статті 31 Закону?
3. Згідно част. 5 статті 22 замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису. Технічно учасник в електронній системі закупівель може подати документи у вигляді їх скан-копій та накласти електронний підпис на тендерну пропозицію лише один раз (що є обов’язковим згідно Закону), то ж чи це і потрібно вважати поданням документів у формі електронного документа із накладанням кваліфікованого електронного підпису, чи накладення один раз КЕП на усі скан-копії тендерної пропозиції не є поданням учасником документів (матеріалів та інформації) у формі електронного документа?
4. Чи відомі Мінеконом розвитку випадки масових псевдомоніторингів закупівель із причини відсутності в оголошеннях про закупівлі інформації, що вимагається Законом, що відбувається не з вини замовників , а через те, що в систему публічних закупівель не вносяться/вносяться із запізненням зміни для відповідності змінам у законодавстві, шляхом додавання необхідних полів для заповнення, зокрема в систему досі не додано графу «джерело фінансування, і т.п.». Чи планує Мінеконом розвитку якось боротись із подібними випадками?
5. Повідомте чи у зв’язку із настільки не якісним викладенням останніх змін до Закону України «Про публічні закупівлі» можна найближчим часом очікувати чергових змін до Закону, які виправлять його численні недоліки, оскільки Закон в існуючій редакції через неоднозначне трактування його норм може бути джерелом численних зловживань.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 1-2
Відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Щодо питання 3
Повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 604/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8a026b85-e3c0-4afa-a213-e51bfd58ea97&lang=uk-UA
Щодо питання 4
Повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 713/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=01ef8431-cea3-4bdf-9b86-388cfb42fc00&lang=uk-UA
Поряд з цим, рекомендації щодо заповнення поля «Джерело фінансування» доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji
У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
Щодо питання 5
За результатами введення дію нової редакції Закону Міністерством буде проведено аналіз стосовно практики застосування законодавства у сфері публічних закупівель та у разі необхідності ініційовано внесення змін до Закону.
|
|
06.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Чи є порушенням з боку замовника вимог п.10 статті 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» (Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону) в частині оголошення декількох, п’яти відкритих торгів на придбання товарів за одним і тим самим предметом закупівлі згідно ДК 016:2010 очікувана вартість кожної окремо закупівлі становить в еквіваленті менше 133 тис. євро. Разом по п’яти торгах очікувана вартість становить більше 133 тис.євро та, відповідного, не оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про закупівлю англійською мовою, як це визначено положеннями частини третьої статті 10 цього Закону?
Аналогічне питання було в запиті 130/2017 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4b7c2f27-204b-4fab-bc7b-96482ec5a116&lang=uk-UA від Антонюк О.А. та надана чітка відповідь, зокрема: «Таким чином, замовник може проводити декілька процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону у поточному році за одним і тим же предметом закупівлі, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону в межах єдиної процедури».
Ми ознайомились з відповіддю на запит 605/2020 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=92593d8c-44e1-4e85-bab2-f58b7079af8f&lang=uk-UA від Укртрансгаз, в якому було задано аналогічне питання (запит) щодо дії цієї норми в ЗУ «Про публічні закупівлі» в новій редакції. Наразі, нам як учаснику, не зрозуміло «чи замовник може проводити декілька процедур закупівель, передбачених статтею 13 Закону у поточному році за одним і тим же предметом закупівлі, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 3 Закону в межах єдиної процедури?
Прохання надати просту відповідь, аналогічно відповіді на запит 130/2017:
може проводити - тому що,
чи не може проводити - тому що,
зважаючи на те, що в відповіді на запит 605/2020 частина учасників закупівель, чітко не отримала розуміння Вашої відповіді., щодо можливості проведення декількох процедур закупівель, передбачених статтею 13 Закону у поточному році за одним і тим же предметом закупівлі, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 3 Закону в межах єдиної процедури. З повагою, дякую за чітку виключну відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель визначаються статтею 4 Закону.
Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план).
Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Отже, оскільки складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель та передує їх проведенню, замовник в залежності від наявної потреби може періодично вносити зміни в річний план.
При цьому Закон не містить обмежень щодо проведення кількох закупівель з однаковим предметом закупівлі протягом року. Водночас плануючи такі закупівлі замовник має дотримуватись положень частини 10 статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
|