|
|
02.04.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Просимо Вас пояснити правомірні чи ні дії замовника, а саме в документації замовника міститься вимога зазначити назву виробника, учасником зазначені та прописані дані відповідно до попередньо отриманої комерційної пропозиції від виробника (форма власності виробника- приватна). Замовник відхиляє пропозицію посилаючись на ч. 7 ст. 28 ЗУ «Про публічні закупівлі», але не на перевірку ст. 17, а на те, що начебто замовником отримано листа від виробника, що він не виготовляє деякі позиції закупівлі, публічно такого листа не опубліковано та його змісту ніхто не бачить, посилаючись на лист з яким не має можливості ознайомитись учаснику закупівлі, замовник відхиляє пропозицію. Просимо Вас оцінити правомірні дії замовника чи ні? Вразі якщо так то яким саме чином можна перевірити такі твердження та посилання замовника на невідомі (не публічні) відповіді від виробників, особливо коли в переліку виробників більше 30-ти іноземних компаній виробників, і замовник на власний розсуд, ні яким чином офіційно не підтверджено, непрофесійно та мабуть з помилками перекладає листи відповіді заводів виробників, а потім робить висновок, що учасника слід дискваліфікувати бо недостовірна інформація. Чи в таких випадках правомірні дії замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 907/2017 за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=02b0208b-a681-4822-bbc9-7b1f1e7a99fb&lang=uk-UA
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випдаках.
|
|
|
02.06.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Філія планує провести три окремі процедури відкритих торгів з наступними конкретними назвами закупівель: 1)послуги з ремонту автотранспорту , 2) послуги шиномонтажу, 3) послуги мийки автотранспорту. Загальна вартість усіх послуг біля 4 млн.грн. Всі закупівлі відносяться до одного коду ДК 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання.
Поняття «предмет закупівлі» зазначено в п.22) ст.1 Закону:
«предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.»
Відповідно до абз. 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі (наказ Мінекономіки від 17.03.2016 № 454) «предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Враховуючи вищевикладене, предмет закупівлі складається з наступних складових:
- цифрового коду за ДК 021:2015
- назви коду за ДК 021:2015
- конкретної назви товару чи послуги у дужках.
Крім того, наявність достатньої матеріально-технічної бази для надання трьох різних по суті послуг у одного учасника не можлива.
Враховуючи вищевикладене, на думку замовника 1)послуги з ремонту автотранспорту , 2) послуги шиномонтажу, 3) послуги мийки автотранспорту є окремими предметами закупівлі у розуміні Закону, але з проведенням відкритих торгів по кожному з них окремо.
Прошу повідомити, чи дійсно 1)послуги з ремонту автотранспорту , 2) послуги шиномонтажу, 3) послуги мийки автотранспорту є окремими предметами закупівлі у розуміні Закону, але з проведенням відкритих торгів по кожному з них окремо?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Визначення поняття “послуги” наведено у пункті 21 частини першої статті 1 Закону.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника.
Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774 розміщено лист від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 "Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)".
При цьому замовник самостійно визначає предмет закупівлі з урахуванням визначення понять, Порядку та вимог Закону.
|
|
|
09.11.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Була виготовлена проектно-кошторисна документація на капітальний ремонт спортивного майданчика зі штучним покриттям, після чого була проведена публічна закупівля на суму 3702106 гривень, у результаті проведеного аукціону Учасник-переможець знизив ціну до 2797168 гривень. Фінансування проводиться за рахунок цільової державної субвенції. Чи можливе проведення коригування проектно-кошторисної документації для використання зекономлених коштів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04. 2014 N 197, Мінрегіон відповідно до покладених на нього завдань затверджує: державні будівельні норми, в тому числі з питань реставрації, консервації, ремонту і пристосування пам'яток архітектури і містобудування, планування їх територій, порядок консервації та розконсервації об'єктів будівництва, кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування при здійсненні будівництва із залученням державних коштів; положення про Атестаційну архітектурно-будівельну комісію та її склад; положення про експериментальне будівництво; типове положення про Архітектурно-містобудівну раду та типову форму будівельного паспорта; правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації будинків і споруд; склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць; методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів цивільного і промислового призначення, інженерно-транспортної інфраструктури у звичайних і складних інженерно-геологічних умовах тощо.
Тому з питання щодо коригування проектно-кошторисної документації слід звертатись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
|
|
02.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня . Допоможіть у вирішені наступної проблеми.Замовником було оголошено відкриті торги на суму понад 1 млн. грн. Після оголошення переможця, (Учасник 2) Учасником 1 було подано скаргу до АМКУ. В своєму рішені АМКУ зобов'язав Замовника скасувати рішення про переможця (учасник 2) та скасувати рішення про дискваліфікацію Учасника 1. Тендерним комітетом Замовника прийнято рішення про скасування рішення про переможця і про дискваліфікацію учасника. З метою виконання рішення АМКУ, було завантажено протокол тендерного комітету на майданчику zakupki.prom.uа, але після цього закупівля перейшла на кваліфікацію лише одного Учасника 2, а не обох учасників, як того вимагало рішення АМКУ. У зв'язку з цим виникла технічна неможливість перейти на перекваліфікацію обох учасників та визначити переможця у відкритих торгах. Тендерним комітетом було прийнято рішення про скасування відкритих торгів керуючись п.2 ч.1. ст.32 ЗУ "Про публічні закупівлі". Чи може ми провести переговорну процедуру з Учасником 1, який після кваліфікації повинен бути визнаний переможцем ( з метою виконання рішення АМКУ, чи необхідно проводити процедуру вікритих торгів заново?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону.
При цьому замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі, керуючись вартісними межами та умовами застосування, визначеними Законом, а у разі застосування переговорної процедури закупівлі також визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі, встановлених Законом.
Водночас питання технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель розглянуто у запиті № 1225/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c33d74a5-7c97-46bb-a560-8259f29e1c77
|
|
|
29.07.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Дуже прошу Вас допомогти з'ясувати питання. Учасник закупівлі подав копії деяких документів, завірені підписом та печаткою, але без напису "згідно з оригіналом". Чи правомірно буде відхилити пропозицію лише із-за цієї технічної помилки? Чи може тендерний комітет колегіальним рішенням визнати її формальною?
Безмежно вдячний Вам за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 660/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19bae207-3168-4ded-9dac-0527f9503410&lang=uk-UA
Крім того, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”. При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=
|