|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 22 частини 1 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі», предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
В зв’язку з набранням чинності з 19.06.2020 року наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» №708 від 15.04.2020 року (далі – наказ №708), виник ряд питань щодо формування назви предмета закупівлі, а саме:
1. Яке значення має поняття «назва предмету закупівлі»? Чи це поняття є тотожним з поняттями: «конкретна назва предмету закупівлі» або «назва коду за Єдиним закупівельним словником»?
2. В наказі №708 в жодному пункті нічого не сказано про «конкретну назву предмета закупівлі» (раніше конкретна назва зазначалась в дужках). Чи потрібно зараз зазначати конкретну назву в назві предмета закупівлі?
2.1. Наприклад, ст. 4 передбачено, що Річний план повинен містити «назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності)». При цьому при заповненні форми Річного плану через електронний майданчик є два окремих поля «Конкретна назва предмета закупівлі» та «Коди відповідних класифікаторів предмета закупівлі ДК 021:2015». Виходячи з норм Наказу №708 назва предмету закупівлі для товарів та послуг зводиться лише до коду ДК 021:2015, яку інформацію вказувати в графі «Конкретна назва предмета закупівлі»?
3. Щодо визначення назви предмету закупівлі для робіт. Пунктом 4 Розділу І наказу №708 визначено, що визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року N 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року N 301. При цьому взагалі нічого не вказано про код ДК 021:2015. Як формувати назву предмета закупівлі для робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах №№ 1520/2020, 1545/2020 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dc5ccf38-7706-4bd2-a445-9eb5103de35f&lang=uk-UA
ttps://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bedd49af-a16e-4eff-a786-fc50fbd8cf3b&lang=uk-UA
|
|
21.05.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Тендерний комітет Державної установи «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я» звертається до Вас з проханням надати роз’яснення.
Листом – роз’ясненням від 28.12.2017 №3304-06/48844-06 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України зазначено, що згідно статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану закупівель.
При цьому розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі не регулюється Законом і здійснюється замовником самостійно.
Разом з тим, за результатами проведення процедури закупівлі укладається договір між замовником та учасником-переможцем.
Водночас умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції учасника-переможця за результатами аукціону, крім випадків визначених у підпунктах частини 4 статті 36 Закону. Підпунктом 1 частини 4 статті 36 Закону встановлено можливість зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.
Отже, яким чином замовник зменшує обсяг закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, якщо закупівля проводилась під очікувану вартість?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307 розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, в якому зокрема розглянуто питання зменшення обсягів закупівлі, у випадку передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 36 Закону.
|
|
01.03.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
На авторизованому електронному майданчику (smarttender.biz) Павлоградським механічним заводом ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова» (ЄДРПОУ – 14310170) була оголошена закупівля послуг у сфері рослинництва за 12 лотами. Код ДК 021:2015 -77300000-3.
Для участі в процедурі закупівлі пропозиції надали 7 учасників.
27 лютого 2019 року відбувся електронний аукціон. За результатами аукціону за всіма 12 лотами найбільш економічно вигідними виявилися пропозиції учасників, які не тільки не відповідають рівню ринкових цін, а й заздалегідь унеможливлюють надання послуг, внаслідок чого державне підприємство понесе збитки та недоотримає заплановані прибутки.
Наразі мінімальна обгрунтована ціна за обробку 1 га по Павлоградському району складає не менше 6500,00 грн. Складається враження, що запропоновані ціни – частина схеми, направленої на зрив торгів.
Враховуючи сезонність закупівлі, підприємство обмежене в часі щодо вирішення питання закупівлі послуг у сфері рослинництва.
Просимо надати роз’яснення щодо подальших дій тендерного комітету Павлоградського механічного заводу ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 10/2016, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=262edc8b-df9b-41c9-b8c1-405fcaed357c&lang=uk-UA
Поряд з цим зазначаємо, що питання виконання договору про закупівлю розглянуто в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560
|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день, прошу надати консультацію з наступних питань: 1.Яку пропозицію учасників тендеру вважати більш економічно вигідною, з пдв чи без, якщо ми (замовники торгів) є платниками пдв та маємо пряму економію в розмірі пдв, якщо визнаєм переможцем пропозицію з пдв? 2. Яке наше рішення по вибору переможця відповідатимуть принципу здійснення публічних закупівель "максимальна економія"? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Поряд з цим згідно з частиною першою статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником).
Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону.
Отже, замовник самостійно встановлює перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій в тендерній документації з дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Поряд з цим повідомляємо, що питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv
Крім того, з довідковою інформацією щодо реалізації в електронній системі закупівель функціоналу щодо внесення замовником інформації про наявність/відсутність ПДВ на етапі укладання договору про закупівлю можна ознайомитись за посиланням https://www.prozorro.gov.ua/news/novij-funkcional-prozorro-elektronne-pole-pdv-v-dogovori
Щодо питання 2
Повідомляємо, що питання дотримання принципів закупівель замовниками розглянуто в листі від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 "Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13647-06
|
|
31.03.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
23 березня 2020 року Чопською міською радою, за наслідками проведення відкритих торгів, було укладено Договір підряду №119 по об’єкту: «Будівництво водозабору на підземних свердловинах по вулиці Миру в м. Чоп. (Коригування») (ідентифікатор закупівлі UA-2020-02-19-003037-b). Предмет закупівлі - роботи. Очікувана вартість сформована на підставі зведеного кошторису на будівництво об’єкту та становить – 6 759,12 гривень з ПДВ. Строк дії договору – до 31.10.2020 року.
Зміст підписаного договору, відповідає змісту проекту договору, який було затвердженого протоколом Уповноваженої особи Замовника під час затвердження тендерної документації до закупівлі та оголошення відкритих торгів.
Під час реєстрації зазначеного Договору в органах Казначейства, працівниками Казначейства відмовлено Чопській міській раді у реєстрації казначейського зобов’язання, оскільки згідно затвердженого кошторису видатків розпорядника бюджетних коштів, сума в 6 627 444 гривень відсутня (тендерна пропозиція учасника).
Запропоновано Казначейством внести зміни до строку дії договору шляхом викладення пункту 19.1. розділу 19, підпункту 3.1.1. пункту 3.1. розділу 3 Договору в новій редакції наступного змісту:
«Пункт 19.1. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.10.2021 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим Договором. Строк дії договору може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.».
«Підпункт 3.1.1. Вартість договору на 2020 рік за рахунок коштів місцевого бюджету складає 2 926 000 (два мільйони дев’ятсот двадцять шість тисяч гривень нуль копійок) з ПДВ.
Вартість договору на 2021 рік за рахунок коштів місцевого бюджету складає 3 701 444 (три мільйони сімсот одна тисяча чотириста сорок чотири гривні нуль копійок) з ПДВ».
Тендерною документацією до закупівлі по об’єкту: «Будівництво водозабору на підземних свердловинах по вулиці Миру в м. Чоп. (Коригування») було встановлено, що істотними умовами договору є:
1. Предмет договору.
2. Ціна договору.
3. Гарантійний строк експлуатації.
4. Оперативно-господарські санкції.
5. За взаємною згодою Сторін до Договору можуть вноситися зміни, крім істотних умов договору відповідно до вимог статей 36 і 37 Закону України «Про публічні закупівлі».
Отже, постає питання, чи має право Чопська міська рада внести зміни до договору, який укладено в наслідок проведених відкритих торгів шляхом внесення змін до строку дії договору та передбачити його дію не на рік, а на два?
В разі неможливості здійснити такі дії Замовником, просимо допомогти у вирішенні зазначеної ситуації та надати відповідні рекомендації.
З повагою,
Міський голова Валерій САМАРДАК
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю − договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
У свою чергу, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону.
Таким чином, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, в якому розглянуто питання дотримання вимог бюджетного законодавства у разі планування та проведення закупівель, що передбачають взяття бюджетних зобов’язань.
Поряд з цим питання зміни істотних умов договору розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06%20
|