|
02.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Учасник за результатами торгів запропонквав пропозицію, що підпадає під аномально низьку ціну. Протягом наступної доби учасник не надав обгрунтування аномально низької ціни, і як наслідок його пропозицію було відхилено Замовником. Чи повертається в такому випадку тендерне забезпечення учаснику?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 10 статті 1 Закону забезпечення тендерної пропозицїї/пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. У разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі повинні бути зазначені умови його надання, зокрема, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається учаснику.
При цьому перелік випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається, визначений частиною третьою статті 25 Закону.
|
|
17.08.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Ситуація наступна: закуповуються лікарські засоби комунальним некомерційним підприємством за рахунок коштів, отриманих в результаті виконання договорів, укладених з Національною службою здоров’я.
Відповідно до статті 1. «Визначення термінів» Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21 червня 2012 року № 5007-VI:
1). ціна - виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару;
2).гранична ціна - максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб’єктом господарювання;
3). постачальницько-збутова надбавка (постачальницька винагорода) - сума витрат суб’єкта господарювання, що пов’язані з обігом товару та здійснюються в процесі його продажу (реалізації) під час надходження від виробника (постачальника) на відповідний товарний ринок, та прибутку. Гранична постачальницько-збутова надбавка є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб’єктом господарювання, що здійснює оптову торгівлю, під час встановлення ціни товару.
При формуванні ціни враховується норма Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року № 955 « Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби»: установити на лікарські засоби, включені до Національного переліку основних лікарських засобів (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів), граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів.
В ціновій пропозиції є колонка ціна за одиницю товару, без ПДВ грн.. яка вже повинна враховувати 10 % надбавку. Одиниці виміру товару – ампули.
Замовник рахує:
Вартість 1 ампули з надбавкою 10 % магнію сульфат= 38,48 грн. за уп. / 10 ампул в упаковці*1,1 (10% макс. надбавка) = 4,2328 грн., округлюємо = 4,23 грн.
Учасник рахує:
Вартість 1 ампули магнію сульфат = 38,48 грн./ 10 ампул= 3, 848 грн. за ампулу без ПДВ, округлюють одразу = 3,85 грн. за од. без ПДВ
Вартість 1 ампули магнію сульфат з надбавкою 10 % = 3,85 грн. *1,1 (10% макс.надбавка) = 4,235 грн = 4,24 грн.
Тобто, Учасник, для заповнення колонки з назвою: «Ціна за одиницю товару, грн., без ПДВ» провів округлення ціни двічі.
Питання:
1. Хто порахував вірно Замовник чи Учасник, враховуючи вимоги цінової пропозиції?
2. Який нормативно-правовий документ регламентує математичні правила/правила нарахування надбавок – алгоритм?
3. Чи є нормативно-правовий документ, в якому зазначено яким чином, скільки разів відбувається заокруглення ціни ? Якщо так-зазначте.
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Водночас відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (із змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Отже, з питання щодо обчислення ціни на лікарські засоби пропонуємо звертатися до МОЗ.
|
|
11.01.2022
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день.Чи повинен Замовник відхилити тендерну пропозицію Учасника,який у Специфікації до Проекту Договору вказав невірні дані,які не співпадають з кількісними характеристиками предмету закупівлі..,але кінцева сума Специфіквції співпадає з Проектом Договору та Тендерною пропозицією.Тобто Замовник вказав що по даному лоту треба надати послугу щодо 15 учнів (харчування) протягом 175 днів у році,а Учасник у Специфікації до Проекту Договору вказав 2 робочі дні на 175 дітей.Замовник на це не звернув увагу у акцептував пропозицію.Дякую на перед.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені частиною другою статті 22 Закону.
Поряд з цим розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону. Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій зазначені у статті 31 Закону.
Рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
При цьому згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
|
|
06.07.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
У зв’язку з технічними роботами, спрямованими на максимальне посилення захисту в умовах воєнного стану вільний публічний доступ до реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (за посиланням: https://nazk.gov.ua/uk/reyestr-koruptsioneriv/ та реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (за посиланням: https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search) – відсутній. Яким чином замовнику здійснити перевірку учасників? Чи має право замовник перевіряти інформацію на інших ресурсах, на приклад youcontrol?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 23.06.2022 № 3323-04/40967-06 “Щодо застосування статті 17 Закону у зв'язку із введенням воєнного стану”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F40967-06%20
|
|
03.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п.37) п.1 Ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що учасником закупівлі може бути об’єднання учасників та до об’єднання учасників належать об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи;
Питання:
Чи може бути учасником закупівлі об’єднання юридичних осіб - нерезидентів (двох нерезидентів зареєстрованих у Респібліці Польща)?
Яким документом повинно підтверджуватися існування такого учасника закупівлі - об’єднання юридичних осіб - нерезидентів (двох нерезидентів зареєстрованих у Респібліці Польща)?
Чи є документ під назвою Договір Консорціуму достатнім підтвердженням існування такого учасника закупівлі - об’єднання юридичних осіб - нерезидентів (двох нерезидентів зареєстрованих у Респібліці Польща) у якому визначено права та обов'язки таких учасників ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою.
Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців.
Тому, з питання порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до Мін’юсту.
|