Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
04.07.2022 Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі Розширений перегляд
3610 / 3660
замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі в не залежності від підстав її проведення, після їх виникнення. Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону), тому різниці між ними немає. Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель . Таким чином з моменту винекнення у Замовника підстав для проведення переговорної процедури останній керуємся Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює саме їх. Однак, останній абзац вищезазначеної відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016). Відповідь на запит 1413/2021 на мій погляд дає більш чітку картину. Тим паче, що інформація щодо можливості оскарження та умов договору ніяким чином не обмежують переговорну процедуру в не залежності від того з якої підстави вона проводиться. Якщо припустити, що замовник із 631 ЦКУ укладає договір по п. 2, без підстав на такий, знайдеться інший субєкт який може це зробити, про якого замовник не знав.... получиться і тут не можна??? тоді де Ваша логіка. п.1.ч.2.ст.40 Закону чітко вказуює які умови попередніх відкритих торгів не повинні мінятися "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації;" між цим обмеження немає заборони щодо внесення змін до договору, тим паче що в усіх 100% випадків змінюються навіть істотні умови такі як кількість, або ціна або строки або що кому в голову прийде. Замовник має повне право укласти договір в абсолютно новій редакції.
Відповідь
26.05.2021 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3609 / 3581
Харківський національний медичний університет є бюджетною організацією та Юридичною особою, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади і у закупівлях виступав у ролі "Замовника". Зараз в університеті є можливість виконати послуги з мед.оглядів, брати участь у закупівлях та виступати у ролі "Учасника". Питання: Які нормативні акти є для цього? Хто є представником для участі у закупівлях ? Тендернитй комітет ? Уповноважена особа? В примірному Положенні про тендерний комітет та уповноважену особу немає функцій "Учасника" закупівель.
Відповідь
16.05.2018 Запитання      Тема: Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись Розширений перегляд
3609 / 3654
Доброго дня! У мене виникло питання з приводу можливості повторного розміщення закупівлі на електронному майданчику. Наш заклад провів закупівлю, в результаті якої було відхило всіх учасників у зв'язку з невідповідністю умовам тендерної документації. З якого часу ми маємо право повторно рощміщувати оголошення на закупівлю, який у нає має бути статус на електроному майданчику? І існує термін оскарження після відхилення всіх пропозицій, якщо так, то яким нормативним актом це регламентується?
Відповідь
07.05.2020 Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю Розширений перегляд
3608 / 3723
Доброго дня! Велике прохання надати роз'яснення щодо порядку проведення чи не проведення наступних закупівель: 1. Чи потрібно відображати у річному плані телекомунікаційні послуги за безстроковим договором, укладеним з Укртелекомом ще у 2015 році, якщо оплати здійснюється щомісяця за рахунками фактури. Така ж ситуація з мобільним оператором (договір безстроковий укладений у 2017 році, рахунки виставляються щомісяця). Якщо потрібно відображати як закупівлю, то яким чином? 2. Чи являється закупівлею відшкодування оплати за комунальні послуги (водопостачання, електроенергія, теплоенергія та ін) балансоутримувачу? 3. Чи вваажається закупівлею, якщо закуповуються марки та конверти працівником підприємства, а підприємство компенсує йому витрати за авансовими звітами. Якщо так, то який повинен бути порядок проведення закупівлі та який документ повинен розміщуватись у звіті? 4. Чи є закупівлею розрахунково-касове обслуговування? 5. Чи є закупівлею судові витрати (судовий збір)? Усі витрати, на зазначені вище послуги (на кожну окрему), не перевищують 50 тис. грн. за рік (за приблизними розрахунками). Будемо дуже вдячні за роз'яснення!
Відповідь
21.07.2020 Запитання      Тема: Оскарження процедур закупівель Розширений перегляд
3606 / 3702
Доброго дня! п. 5 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» - Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису. Я правильно розумію, відтепер можна не ставити в Довідках печатки і підпис Директора (уповноваженної особи), якщо комплект Документів Учасника надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП/ЕЦП) ??? Тендер ID UA-2020-06-26-000931-b
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2