|
|
16.04.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Таке питання - було об'явлено відкриті торги (відмінилися, так як прийшов 1 учасник), об'явилися вдруге, внесли зміни до тендерної документації (тенедр знов відмінився, так як прийшов 1 учасник). Чи можемо мы провести переговорну процедуру по пп.4 ст. 35, чи треба ще раз проводити відкриті торги вже без змін у ТД?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки на аналогічне питання, викладене у запиті № 655/2017, відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0a44c14a-3b09-4df5-ae81-d85ee2e35de5&lang=uk-UA
|
|
|
19.05.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Документацією Замовника передбачено, що у разі, коли учасник до складу своєї пропозиції відкритих торгів включає документи підготовлені не виключно для участі в даних торгах на іноземній мові, він може подавати їх на мові оригіналу, при цьому також додатково надається переклад на українську мову. При розгляді перекладеного документу і документу оригіналу (на російській мові)виявлено, що переклад здійснено з помилками (цифрові дані табличних документів не відповідають оригіналу). Чи є це підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону учасник подає замовнику тендерну пропозицію щодо предмета закупівлі або його частини (лота) відповідно до вимог тендерної документації.
Водночас частиною другою статті 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація.
При цьому наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 № 680 (далі – Наказ) затверджена Примірна тендерна документація, зокрема для процедури закупівлі - відкриті торги.
Відповідно до пунктів першого та дванадцятого частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій та інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції.
Разом з цим пунктом 7 розділу “Загальні положення” порядку заповнення тендерної документації Наказу передбачено, що інформація про мову (мови), якою (якими) повинно бути складено тендерні пропозиції зазначається замовником.
Отже, замовник може самостійно зазначити у тендерній документації вимогу щодо мови тендерної пропозиції, а також конкретизувати, який текст є визначальним, у випадку мовних розбіжностей.
Водночас згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Так, тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Пунктом 1 розділу “ Інструкція з підготовки тендерної пропозиції” порядку заповнення тендерної документації Наказу встановлено, що замовник може передбачити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками в тендерних пропозиціях не призведе до відхилення їх пропозицій.
Таким чином, замовник, дотримуючись законодавства в цілому та принципів здійснення закупівель, встановлених статтею 3 Закону, самостійно описує та наводить приклади формальних (несуттєвих) помилок у документації конкурсних торгів, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій, а також приймає рішення про віднесення допущеної учасником помилки до формальної (несуттєвої) у відповідності до статті 11 Закону.
Водночас рішення щодо відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно.
|
|
|
26.10.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Підскажіть будь-ласка, відповідно до статті 31 Закону України №922-VIII «Про публічні закупівлі», Замовник може на підставі обґрунтованих причин прийняти рішення щодо відміни торгів або визнати їх такими, що не відбулися. Вичерпний перелік підстав для відміни торгів зазначений в ст. 31 Закону, в тому числі у разі відхилення всіх пропозицій згідно із Законом.
Але електронний майданчик, на якому зареєстрований замовник, не наділений технічною можливістю щодо застосування даної функції. Для відміни торгів необхідно дочекатися завершення періоду оскаржень та закупівля буде автоматично переведена у статус "відмінена" після завершення періоду оскаржень (10 календарних днів з моменту оприлюднення інформації про відхилення тендерної пропозиції останнього учасника).
Відповідно до ч.2 ст. 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій. При цьому майданчик не має функціоналу для оприлюднення замовником повідомлення про відміну торгів або визнання такими, що не відбулися відповідно до ст. 31 Закону.
Це суперечить Закону України "Про публічні закупівлі" оскільки частиною 3 ст. 31 Закону передбачено, що повідомлення про відміну торгів оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття рішення та автоматично надсилається всім учасникам електронною системою закупівель.
Чи правильно ми розуміємо, що замовник може разом з останнім протоколом про відхилення пропозиції кріпити повідомлення про відміну торгів і розпочати нову процедури відкритих торгів у разі нагальної потреби в закупівлі товару.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас питання планування закупівель та реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Ураховуючи зазначене, та виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону.
При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону.
|
|
|
25.11.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може Виконавець залучати до надання послуг субпідрядні організації та чи повинен Замовник при закупівлі послуг вимагати від Учасника в тендерній документації інформацію про залучення субпідрядників.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Так, тендерна документація повинна містити, зокрема у разі закупівлі робіт вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
При цьому, частиною третьою статті 22 Закону встановлено, зокрема, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Разом з тим, згідно зі статтею 19 Закону у звіті про результати проведення процедури закупівлі обов’язково зазначається, зокрема у разі закупівлі робіт або послуг – повне найменування та місцезнаходження кожного юридичного суб’єкта господарювання, якого учасник, з яким укладено договір про закупівлю, буде залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю, якщо про це зазначено в договорі про закупівлю.
Таким чином, вимога щодо надання учасником інформації про залучення субпідрядника зазначається замовником у тендерній документації з урахуванням статей 19 та 22 Закону.
|
|
|
07.02.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Заклад орендує приміщення на І поверсі житлових будинків для занять з дітьми гуртковою роботою .З СУБ чи ОСББ наш заклад укладає договір по утриманню будинків та прибудинкової території. В кошторисі до договору прописано перелік робіт та послуг з утримання будинку відповідно до затвердженого рішення сесії міської ради мінімального переліку з утрим-ння будинку, а саме:
обслуг-ння систем диспечеризації;
поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем;
технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем.
Чи є предметом закупівлі, відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", послуги з утримання будинків СУБом чи ОСББ?
Які коди CPV є вірними для відображення послуги з утримання будинку СУБ чи ОСББ (відповідно до вище вказаного переліку послуг з кошторису договору?
Чи можливо послуги з утримання будинку СУБ чи ОСББ, трактувати як видатки з відшкодування витрат та оплачувати дану послугу без внесення її у додаток до річного плану закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником передбачено надання послуг, така закупівля здійснюються відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Поряд з цим, відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі –Порядок).
Визначення предмета закупівлі товарів і послуг здійснюється відповідно до пункту 1 розділу II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку.
Ураховуючи викладене, визначення предмета закупівлі послуг здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами розділу IІ Порядку.
У свою чергу, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Водночас перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, зазначений у частині третій статті 2 Закону. Так, відповідно до частини третьої статті 2 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно.
|