|
01.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу надати відповідь на такі питання.
Питання 1.
Чи має право замовник (в особі тендерного комітету/уповноваженої особи) при проведенні відкритих торгів в обґрунтованих випадках (допущення помилки, нововиявлені обставини тощо) самостійно скасувати прийняте ним же рішення про відхилення тендерної пропозиції учасника, яке оприлюднене в електронній системі закупівель (повернувши учасника на етап кваліфікації – розгляду пропозиції)?
Адже технічно система закупівель дозволяє це зробити, а Законом про публічні закупівлі це не заборонено (хоча сам закон передбачає можливість скасування замовником прийнятих ним же рішень лише у ст. 18 Закону (вчинення дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі або виконання рішення органу оскарження). Якщо так, що чи необхідно прописувати таку можливість у тендерній документації.
Питання 2
Чи має право замовник при проведенні відкритих торгів в обґрунтованих випадках самостійно скасувати рішення про визначення переможця процедури закупівлі та про намір укласти з ним договір про закупівлю ? Зокрема у випадку отримання достовірної інформації про невідповідність учасника вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, яка із запізненням (після прийняття відповідного рішення про переможця) надійшла замовнику на його запит в поряду ч. 7 ст. 28 Закону.
Як і в попередньому питанні, система закупівель дозволяє зробити це технічно, а Законом прямо не заборонено замовнику ухвалювати відповідні рішення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможцем процедури закупівлі є учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір.
Таким чином, договір про закупівлю за результатами процедури закупівлі укладається з переможцем, тендерна пропозиція якого була визначена найбільш економічно вигідною та яку не було відхилено.
При цьому перелік підстав відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.
Поряд з цим строки, протягом яких замовник розглядає тендерні пропозиції та укладає договір про закупівлю, визначені статтями 28 та 32 Закону.
У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 11 Закону об'єктивний та чесний вибір переможця належить до обов’язків тендерного комітету або уповноваженої особи.
При цьому, виходячи зі змісту частини другої статті 38 Закону, відповідальність в частині прийнятих рішень несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Таким чином, тендерний комітет (уповноважена особа) замовника самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням вимог Закону.
|
|
31.07.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз"яснення, щодо створення комісії з відповідальних осіб, які проводять процедури закупівлі замість тендерного комітету або уповноваженої особи.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 "Щодо визначення Уповноваженої особи", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
28.07.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ст.4 Закону України «Про публічні закупівлі» річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» визначено, що додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель. Одним із таких полів в електронній системі закупівель є поле «процедура закупівлі».
Замовником прийнято рішення про здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель з обов’язковим оприлюдненням звіту про укладені договори, оскільки вартість закупівлі перевищує 50,0 тис. грн. однак не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Інформація про таку закупівлю вноситься в додаток до річного плану закупівель відповідно до Закону.
Під час складання додатку до річного плану закупівель шляхом внесення інформації про закупівлю, очікувана вартість якої не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, але перевищує 50,0 тис. грн., при заповнення поля в електронній системі закупівель «процедура закупівлі» електронним майданчиком пропонується обрати одну з наступних процедур для такої закупівлі: «Без застосування електронної системи», «Допорогові закупівлі», «Звіт про укладений договір».
Зважаючи на наведене, прошу надати роз’яснення щодо наступного: чи правомірними будуть дії замовника щодо зазначення «Без застосування електронної системи» у додатку до річного плану закупівель у полі «процедура закупівлі» при умові подальшого оприлюднення Звіту про укладений договір зважаючи на те, що Законом не визначено такої процедури закупівлі, як «Звіт про укладений договір»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 740/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c04f60dc-0cdb-4f8e-a72a-eb5ccc015883&lang=uk-UA
|
|
24.07.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
На початку 2017 року установою проведено відкриті торги на закупівлю ліків та укладено договір до кінця року.
З 01.07.2017 р. набула чинності постанова КМУ від 16.03.2017 р. №180 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою затверджено в новій редакції Національний перелік основних лікарських засобів.
Чи має право установа після набуття чинності цієї постанови закуповувати ліки, якщо вони є в специфікації до діючого договору але їх з 1 вересня не буде в національному переліку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України.
У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Отже, якщо договір не припинив дію та зобов’язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов’язань має здійснюватись відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
24.07.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Звертаюсь до Вас з запитанням щодо визначення предметів закупівлі. Класифікатор ДК 021:2015 не дає однозначної відповіді на вибір предмету закупівлі, а саме: деззасоби. Запитую у системі PROZORRO процедури закупівлі з кодом 24455000=8 – відповідь – 2519 процедур, з кодом 33631600-8 – відповідь – 980 процедур. Я чекаю офіційної відповіді від Вас: за яким кодом лікарням закуповувати деззасоби (АХД-2000, бланідас та інші): за 24455000-8 чи за 33631600-8.
Така не визначеність при закупівлі системних блоків: запит до системи PROZORRO: процедури за кодом 30210000-4, системний блок – відповідь – 286 процедур; процедури за кодом 30230000-0, системний блок – відповідь – 598 процедур. За яким кодом закуповувати системні блоки: за 30210000-4 чи за 30230000-0?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|