|
|
01.10.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Частиною четвертою статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1 – 8 частини четвертої статті 36.
При цьому внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим в кожному окремому випадку (Лист Мінекономрозвитку від 27.10.2016 р. № 3302-06/34307-06)
У Листі Мінекономрозвитку від 14.08.2019 р. N 3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії» зазначено, що згідно із частиною шостою статті 67 Закону N 2019 відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку за результатами торгів оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (індикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії.
Оприлюднення результатів торгів на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку відповідно до Закону N 2019 забезпечує ДП "Оператор ринку" на своєму вебсайті (https://www.oree.com.ua). Отже, для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, сторони можуть використовувати інформацію з вищезазначеного сайту. Водночас, перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію, щодо коливання ціни електричної енергії на ринку та перелік підтверджуючих документів не є вичерпним.
Разом з тим, як свідчить практика, у переважній більшості випадків паперові документи (довідки, експертні висновки тощо) щодо коливання ціни електричної енергії на ринку, які оформляються та видаються уповноваженими установами та організаціями, фактично лише відтворюють інформацію (дані) про ціну та обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, яка оприлюднюється Оператором ринку (ДП "Оператор ринку") на офіційному вебсайті (https://www.oree.com.ua).
Виходячи з викладеного, просимо роз’яснити, чи можуть сторони договору про закупівлю електричної енергії у якості документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку використовувати засвідчені роздруківки вебсторінок (Web-скріншоти) із сайту ДП "Оператор ринку" ( https://www.oree.com.ua), які містяться відповідну інформацію, без додаткового оформлення паперових довідок, висновків та інших документів третіми особами (органами, установами, організаціями), а також передбачити у договорі про закупівлю лише такий спосіб документального підтвердження коливання ціни електричної енергії на ринку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F33869-06%20%09 розміщено лист від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії”, в якому зазначено про можливість використання інформації з офіційного веб-сайту для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку.
Так, згідно з пунктом 8 частини третьої статті 51 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор ринку надає учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку електричної енергії, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
У свою чергу, тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону). При цьому згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Поряд з цим істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених у частині четвертій статті 36 Закону. Повідомляємо, що лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06
Ураховуючи зазначене, та оскільки відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, у разі зміни істотних умов договору про закупівлю сторони керуються порядком, передбаченим в договорі, дотримуючись при цьому вимог частини четвертої статті 36 Закону.
|
|
|
25.09.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Ми бюджетна установа спортивного профілю, яка здійснює підготовку спортсменів. У складі нашої установи є медична частина для потреб якої ми періодично закуповуємо лікарські засоби. У зв’язку з тим, що ми не являємося закладом охорони здоров’я, а також виходячи з специфіки підготовки спортсменів, здебільшого ми потребуємо лікарських засобів не включених до Національного переліку основних лікарських засобів.
Питання:
1.Чи маємо ми право здійснити закупівлю лікарських засобів не включених до Національного переліку основних лікарських засобів?
2.Чи можливо шляхом застосування мультилотової закупівлі здійснити в одному тендері (з двома лотами) закупівлю лікарських засобів, як включених до Національного переліку основних лікарських засобів, так і не включених до зазначеного переліку?
Дякуємо за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06%20, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F26774-06%20, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3301-04%2F55905-03%2F01.7%2F33810%20, розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)”, від 19.12.2018 № 3301-04/55905-03/01.7/33810 “Щодо закупівлі лікарських засобів”.
Разом з тим, відповідно до пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333 “Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення” з 1 вересня 2017 року лікарські засоби, що в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та включені до Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого цією постановою, підлягають закупівлі закладами і установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів.
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів.
Тому, з питання щодо здійснення закупівлі лікарських засобів пропонуємо додатково звернутися до МОЗ.
|
|
|
20.09.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
КП «Вінницяоблтеплоенерго» є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі - Закон), який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, так як забезпечує виробництво, транспортування та постачання теплової енергії та застосовує вартісні межі при проведенні закупівель згідно абзацу 2 статті 2 Закону, з дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до статті 3 Закону.
Крім того, у 2020 році КП «Вінницяоблтеплоенерго» планує приймати участь через електронну систему «ProZorro» у закупівлях по проведенню будівельних та ремонтних робіт, а також надання послуг з технічного обслуговування котелень, теплових мереж, енергоаудиту та інших послуг, оскільки має ліцензії, дозвільні документи, відповідну матеріально-технічну базу та висококваліфікованих працівників.
Просимо надати роз’яснення, яким чином можливо передбачити у плані закупівель на 2020 рік придбання товарів необхідних для проведення саме таких робіт і послуг та чи можливо застосувати в даному випадку пункт 3 частини 4 статті 2, а саме: «Дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, що закуповуються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів та інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж за тих самих умов, що і замовник»?
Враховуючи вищевикладене, для забезпечення своєчасного планування закупівель, просимо надати роз’яснення в найстисліші терміни. Дякуємо за розуміння!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 567/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=49341ece-7e89-45e4-96fe-5caee6b0fbd1&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що питання випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, розглянуто в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10639
|
|
|
17.09.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ "Міжнародна інноваційна компанія нових технологій" (надалі ТОВ "МІКОНТ") подало тендерну пропозицію на відкриті торги з публікацією англійською мовою UA-2019-07-19-000917-c. Замовником торгів було відхилено пропозицію ТОВ "МІКОНТ", і відповідно останнє не допущено до аукціону.
Відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі": За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Однак, замовником торгів за результатами розгляду пропозицій ТОВ "МІКОНТ" та інших учасників не було оприлюднено протокол розгляду тендерних пропозицій на веб-порталі Уповноваженого органу, що позбавляє права ТОВ "МІКОНТ" та інших учасників зрозуміти чим керувався замовник при відхиленні їх пропозицій, та відповідно оскаржити своє відхилення. Тому, повідомте чи правомірні дії Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, який містить відповідь на питання щодо оскарження процедур закупівель, що здійснюються відповідно до частини четвертої статті 10 Закону.
|
|
|
15.09.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Стосовно тендеру
https://dozorro.org/tender/UA-2019-04-23-003247-b#reviews
що був здійснений на виконання бюджету
https://obolon.kyivcity.gov.ua/files/2019/5/11/302.PDF
стор. 8
Після ознайомившись з листом "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель"
3304-04/16225-06 від 16.04.2019, посилання: www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?fText=Щодо%20оскарження%2C%20здійснення%20контролю%20та%20моніторингу%20закупівель
лишилися наступні питання.
Питання, коротко:
(1), (2) Який орган (установа) уповноважені проводити безсторонню/офіційну експертизу
якості вищезгаданих робіт. У відповіді (формального) "замовника" на звернення (засобами 1551.gov.ua)
йдеться про відповідність ремонту ДБН В.2.3-4:2015 , однак є обґрунтовані сумніви
щодо відповідності даного ремонту ДБН В.2.3-5 (пункти 5.3.6, 7.3),
ДБН В.2.5-75 (пункти 3.17, 8.10.2) та ДСТУ Б В.2.5-26 (Додаток А, Додаток Б).
Які експерти уповноважені підтвердити чи спростувати сумніви щодо якості робіт?
(Яким чином зацікавлені громадяни можуть ініціювати перевірку / найняти даних експертів?)
(3) Чи розповсюджується на вищезгаданий тендер норма про разову плату за подання
скарги (від 5 до 15 тис грн). До відома - ціна "оскаржуваних матеріалів"
(вартість дощоприймача - до 5 тис грн) в 3-и рази менша за плату за оскарження
робіт (15 тис грн). Також у відгуку на Дозоро:
https://dozorro.org/tender/UA-2019-04-23-003247-b#reviews
доволі детально викладена аргументація суті претензій до виконаних робіт.
(4) прошу надати роз'яснення, яким чином визначений правовий статус громадян, що
є по суті, фактичними "споживачами"(користувачами) послуг що замовляються за
бюджетні кошти ? (Права та обов'язки формального "замовника" та "виконавця" робіт
більш менш зрозумілі, однак не зовсім зрозумілий статус "безпосередньо зацікавлених"
громадян що є фактичними "споживачами" цих закуповуваних робіт/послуг)
Питання, більш детально:
[повний текст питання доданий у файлі "Повний-текст-питання.pdf"]
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1, 2
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04. 2014 N 197, Мінрегіон відповідно до покладених на нього завдань затверджує: державні будівельні норми, в тому числі з питань реставрації, консервації, ремонту і пристосування пам'яток архітектури і містобудування, планування їх територій, порядок консервації та розконсервації об'єктів будівництва, кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування при здійсненні будівництва із залученням державних коштів; положення про Атестаційну архітектурно-будівельну комісію та її склад; положення про експериментальне будівництво; типове положення про Архітектурно-містобудівну раду та типову форму будівельного паспорта; правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації будинків і споруд; склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць; методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів цивільного і промислового призначення, інженерно-транспортної інфраструктури у звичайних і складних інженерно-геологічних умовах тощо.
Тому, з питань, зазначених у запиті, пропонуємо звернутись до вищевказаного органу виконавчої влади.
Щодо питання 3
Розмір плати за подання скарги до органу оскарження встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 291.
Пунктом 1 цієї постанови визначено, що плата справляється в таких розмірах: 5 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг; 15 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі робіт.
Інформація щодо порядку плати за подання скарги до органу оскарження міститься на сайті Антимонопольного комітету України за посиланням http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/123950
Зазначаємо, що плата стягується за скарги саме щодо процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, застосування яких є обов'язковим для замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Щодо питання 4
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту регулюється Законом України "Про захист прав споживачів".
При цьому Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
При цьому стаття 5 Закону України "Про інформацію" встановлює, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Разом з тим Конституцією України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
|