|
27.06.2018
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Нашою установою були проведені Відкриті торги на закупівлю Медичних матеріалів, ідентифікатор закупівлі UA-2018-05-11-001975-a. При завантаженні договору на веб-портал Уповноваженого органу секретарем тендерного комітету була допущена технічна (механічна) помилка при виборі дати укладення договору. Договір був укладений 20 червня 2018 року, а помилково було зазначено, що дата укладення договору 21 червня 2018 року. Враховуючи відповіді МЕРТУ на запити 94/2016 та 82/2017, тендерний комітет прийняв рішення про виправлення цієї помилки шляхом оформлення та розміщення на веб-порталі Уповноваженого органу відповідного протоколу. Але Управління Державної казначейської служби України не приймає договір на реєстрацію, посилаючись на те, що частиною другою статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу, і Законом не передбачено внесення змін до звіту про результати проведення процедури закупівлі. Таким чином, у зв’язку з тим, що у звіті зазначено, що дата укладання договору про закупівлю 21 червня 2018 року, Управління Державної казначейської служби України наполягає на тому, щоб дата укладання договору була змінена на 21 червня 2018 року. Але ж договір був укладений 20 червня 2018 року, відсканований та завантажений на веб-портал Уповноваженого органу, було зазначено, що договір дійсний з 20 червня 2018 року до 31 грудня 2018 року, помилка через неуважність була допущена лише при виборі дати укладення договору. Звертаємося до Вас, як до Уповноваженого органу, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель. Будь-ласка, надайте роз’яснення, як Замовнику діяти в подібних ситуаціях? Чи має Замовник право виправляти технічні (механічні) помилки, які допущені при заповнені форм документів на веб-порталі Уповноваженого органу, які призвели до помилок у звіті про результати проведення процедури закупівлі? Та яким чином це робити? Сподіваємось на чіткі відповіді на задані питання, а не лише на цитування норм чинного законодавства України. Система "Prozorro" не досконала, у Замовників виникає безліч питань та складнощів, розібратися з якими ніхто не допомагає. Заздалегідь вдячні за розуміння та відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь у запитах від 09.11.2016 № 94/2016 та від 20.01.2017 № 82/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA містять відповідь на аналогічне питання.
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі” та є вичерпним.
Разом з тим, згідно з частиною другою статті 37 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
При цьому відповідно до статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
У свою чергу, відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України договір набирає чинності з моменту його укладення.
|
|
26.06.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
20.06.2018р. відбувся розгляд тендерних пропозицій на закупівлю «39710000-2 (тени для стрілочних переводів)» (номер процедури: UA-2018-05-10-000660-b) від учасника ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКА ПРОМИСЛОВА ГРУПА", якому на виконання вимог Вашої тендерної документації була АТ «Укрбудінвестбанк» надана банківська гарантія № BG/UА/03-2-1947від 05.06.2018 року (протокол розгляду додається).
Згідно даного протоколу Учасник надав Тендерному комітету забезпечення тендерної пропозиції у вигляді електронної банківської гарантії, яка не відповідає умовам тендерної документації даної тендерної процедури, а саме:
- в тексті гарантії банку вказано, що Гарант цим безвідклично та безумовно зобов’язується виплатити Бенефіціару суму цієї Гарантії, що складає 32 640.00 (Тридцять двi тисячi шiстсот сорок гривень 00 копiйок), валюта платежу - українська гривня (UAH) протягом п’яти робочих днів після одержання Гарантом викладеної українською мовою та підписаної уповноваженою особою письмової вимоги Бенефіціара (текст гарантії надаеться)
- в тексті тендерний документації Замовника вказано протягом 5 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги від Бенефіціара) (текст тендерний документації додаеться).
З питання відмінності між банківським та робочим днями ми звернулися в НБУ України та АТ «Укрбудінвестбанк», які дали наступну відповідь:
БАНКІВСЬКИЙ день – робочий день, протягом якого банк здійснює банківські операції. у системі електронних платежів національного банку україни б.д. позначається календарною датою як проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов’язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних платежів національного банку україни, за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків (філій) у територіальному управлінні на ту саму дату (Постанова Правління Національного банку України від 29.09.2009 р. № 580. «Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями» та лист АТ «Укрбудінвестбанк» додаються).
Відповідає ли забезпечення тендерної пропозиції у вигляді електронної банківської гарантії АТ «Укрбудінвестбанк» умовам тендерної документації даної тендерної процедури і правомерно ли відхілення нашей пропозіції
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
Водночас, ураховуючи принципи закупівель та мету Закону, члени тендерного комітету або уповноважена особа замовника самостійно приймає відповідні рішення та несе персональну відповідальність згідно статті 38 Закону.
При цьому виходячи зі змісту статті 19 Конституції та норм Закону, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
|
|
19.06.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день,
1. Чи правомірна вимога замовника до переможця закупівлі про надання саме в паперовому вигляді , а не в електронному, довідок про відсутність судимості уповноваженої особи з МВС та відсутності заборгованості з податків і зборів ДФС які надані в електронному вигляді уповноваженими органами і вже розміщенні в пропозиції Учасника на Prozorro
2. Чи правомірна вимога замовника до учасника закупівлі про надання документів в паперовому виглді, які вже розміщенні в пропозиції Учасника на Prozorro та підписані елктронно-цифровим підписом ?
3. Чи є рівнозначими довідки в паперовому вигляді довідкам про відсутність судимості уповноваженої особи з МВС та відсутності заборгованості з податків і зборів ДФС які надані в електронному вигляді уповноваженими органами
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 16.11.2017 № 3304-06/31462-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
18.06.2018
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Виникла наступна ситуація: із підрядником було укладено договір на виконання будівельних робіт. Сума допорогова - трохи більше 1 000 000. Відповідно, скан підписаного договору був оприлюднений на сайті Уповноваженого органу. На наступний день повезли реєструвати договір у Казначействі, але останнє відмовилось, оскільки не влаштовувала редакція договору. Треба укладати новий. Як бути із відсканованим та опублікованим договором: сканувати новий договір і дозавантажувати до попереднього; оприлюднювати новий (як новий предмет закупівлі); розірвати договір ( але це неможливо, адже для цього треба укласти та оприлюднити угоду про розірвання, а це може бути підставою для анулювання дозволу на будівництва).
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”.
Разом з тим, договірні відносин, що виникають при укладенні та виконанні договору між сторонами у разі здійснення допорогової закупівлі, регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Поряд з цим, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений частиною другою статті 7 Закону і є вичерпним.
|
|
08.06.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
ТОВ «Техойл НК» є активним учасником публічних закупівель. В процесі діяльності ТОВ «Техойл НК», в межах виконання договору про закупівлю, укладеного на підставі Закону України: «Про публічні закупівлі», виникли питання, відповідь на які відсутні на сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України у розділі консультації та в інших відкритих джерелах. Внаслідок зазначеного, з метою захисту прав та інтересів ТОВ «Техойл НК» та уникнення порушень як з боку ТОВ «Техойл НК», так і з боку замовника, необхідне надання інформації уповноваженим органом - Міністерством економічного розвитку та торгівлі України.
Питання полягає в наступному:
Між ТОВ «Техойл НК» та замовником, який фінансується 100% за рахунок бюджетних коштів, було укладено договір про закупівлю, на підставі Закону України: «Про публічні закупівлі». ТОВ «Техойл НК» виконало всі свої зобов’язання відповідно до умов цього договору в повному обсязі, замовник, в свою чергу, своєї частини зобов’язань – оплата поставки, не виконав.
ТОВ «Техойл НК» розглядає можливість відступити право вимоги (цесія) грошових коштів за договором третій особі, проте:
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України: «Про публічні закупівлі»: «Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом».
Відповідно до Цивільного кодексу України:
• Ч. 1 ст. 91: «Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині».
• П. 1 ч. 1 ст. 512: «Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)».
Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України: «Про публічні закупівлі»: «У мови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури…».
Враховуючи вищевикладене, відповідно до норм цивільного законодавства, ТОВ «Техойл НК» як кредитор за договором, має право відступити право вимоги (цесія) грошових коштів з замовника третій особі, проте не зрозуміло чи обмежує це цивільне право Закон України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до вище викладеного з метою захисту прав та інтересів ТОВ «Техойл НК» та уникнення порушень як з боку ТОВ «Техойл НК», так і з боку замовника, просимо надати інформацію з наступного питання:
Чи має право ТОВ «Техойл НК», на підставі цивільного законодавства, з врахуванням Закону України «Про публічні закупівлі», здійснити відступити право вимоги (цесія) грошових коштів – оплати за виконання договору про закупівлю, укладеного на підставі Закону України: «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 9 і 35 частини першої статті 1 Закону.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
Таким чином, виходячи зі змісту статті 36 Закону, відповідно до якої, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, а істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених цією частиною цієї статті Закону, заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва, в результаті чого права та обов'язки передаються іншим юридичним особам внаслідок припинення юридичної особи згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, тобто за результатами процедури закупівлі та саме між замовником і учасником.
|