|
|
11.01.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
У нас склалась наступна ситуація.
Ми проводили закупівлю Навчання з питань ПББЕ посудин, що працюють під тиском; Навчання з безпечних методів і прийомів виконання робіт на висоті; Навчання з виконання робіт на висоті з робочої платформи підйомника; Навчання безпечним методам виконання робіт в колодязях, шурфах, траншеях, бункерах, камерах і колекторах за процедурою відкриті торги UA-2016-11-10-001127-a.
Кінцева дата укладення договору була 03.01.2017 року, однак в цей строк ми договір не уклали.
Яким чином необхідно завершити процедуру, коли договір не було укладено?
Як таке рішення можна розмістити в системі?
Замовник має прийняти рішення про відміну торгів, визнання їх такими, що не відбулися чи завершення процедури без укладення договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
У свою чергу, перелік підстав відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 Закону та є вичерпним. Зокрема відповідно до абзацу третього частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
|
|
|
04.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Планується проведення відкритих торгів щодо закупівлі за кодом CPV за ДК 021:2015- 50300000-8 – Ремонт, технічне обслуговування персональних комп»ютерів, офісного, телекомунікаційного та аудіовізуального обладнання, а також супутні послуги (послуги по відновленню та заправці картриджів, ремонту комп»ютерної техніки). Кількість обслуговуємої техніки: 480-одиниць комп’ютерів; 567- одиниць принтерів; 93- одиниці копіювальних апаратів та багатофункціональних пристроїв; 28- одиниць систем відеоконференцзв’язку, 97 - одиниць технічних засобів фіксації судового процесу.
На початку року практично неможливо передбачити яка саме техніка(її деталь) і скільки разів вийде з ладу і буде ремонтуватися. У разі закупівлі визначеної кількості ремонту конкретних вузлів техніки, кількості заправок і регенерації конкретних картриджів, корегувати проведення ремонтів в процесі виконання договору не буде можливим.
Питання:
1. Чи можливо в тендерній документації зазначити, щоб учасники надали пропозиції на вартість всіх найменувань послуг згідно з переліком зазначеним в тендерній документації за одиницю , а договір укласти на очікувану вартість закупівлі, що відповідає річній сумі кошторисних призначень? (при цьому б договір містив вартість всіх найменувань послуг за одиницю, що відповідало б пропозиції учасника та ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі»).
2. Якщо це можливо, то в яких формах документів у сфері публічних закупівель, що підлягають оприлюдненню необхідно зазначити інформацію щодо загальної суми договору(яка б відповідала річним кошторисним призначенням), для наступного її відображення у звіті про результати проведення процедури закупівлі?(Оскільки органи ДКС України перевіряють інформацію зазначену у звіті про результати проведення процедури закупівлі при реєстрації договору).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Так, тендерна документація повинна містити, зокрема:
- місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;
- проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
При цьому зазначаємо, що обсяг закупівлі може включати в себе як кількісне, так і вартісне вираження.
Таким чином, у разі необхідності закупівлі послуг замовник самостійно з дотриманням законодавства визначає їх обсяг.
У свою чергу, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Щодо питання 2
Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” затверджено форми документів, зокрема форму повідомлення про намір укласти договір (далі – Повідомлення) та форму звіту про результати проведення процедури закупівлі (далі – Звіт).
Так, в пункті 10 Повідомлення зазначається інформація про ціну пропозиції.
Разом з тим, в пункті 20 Звіту зазначається сума, визначена в договорі про закупівлю.
При цьому Повідомлення та Звіт заповнюються електронною системою закупівель автоматично.
|
|
|
30.12.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (далі – Замовник) було оголошено проведення тендеру із закупівлі Код ДК 016-2010 33.15.1 «Ремонтування та технічне обслуговування суден і човнів» (код СРV ДК021:2015 50241000-6 Послуги з ремонту і технічного обслуговування суден) (Послуги з ремонту м/б "Могучий") (номер тендеру у ЦБД: UA-2016-09-30-000913-b).
За результатами проведення процедури було укладено договір про закупівлю з переможцем торгів та оприлюднено його скан-копію у електронній системі закупівель у строки, передбачені Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон).
Частина 1 статті 10 Закону містить імперативну вимогу про необхідність також оприлюднення Замовником й повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін.
Так, при публікації відповідного повідомлення через інтерфейс авторизованого електронного майданчика Zakupki.Prom.ua (далі – Оператор), розташованого за адресою в мережі Інтернет: https://zakupki.prom.ua/, ДП «Одеський порт» зіткнувся із наступною ситуацією.
Функціональні можливості майданчика Zakupki.Prom.ua дозволяють оприлюднити повідомлення про внесення змін до договору, завантажити скановану копію додаткової угоди, а також зазначити інформацію про завантажений документ, а саме: номер завантаженого документа та причину внесення змін у відповідності до ч.4 ст.36 Закону. Втім, оприлюднити повідомлення про внесення інших змін до договору з причин, не освітлених ч. 4 ст.36 Закону, однак передбачених чинним законодавством, можливості майданчика Zakupki.Prom.ua не дозволяють.
Так, до зазначеного договору про закупівлю були внесені зміни в частині банківських реквізитів сторін. ДП «Одеський порт», як Замовник, згідно чинного законодавства, зобов’язаний оприлюднити відповідне повідомлення про внесення змін до договору. Однак при публікації відповідних даних ДП «Одеський порт» був змушений в будь-якому разі обрати одну із причин відповідно до ч.4 ст. 36 Закону. Інакше, система не дозволить оприлюднити таке повідомлення (що було підтверджено й співпрацівниками майданчика Zakupki.Prom.ua у телефонному режимі).
Між тим, статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність, зокрема за неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства.
Також, відповідно до положень абз. 6 п.п. 1 п. 8 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №166, Оператор авторизованого електронного майданчика, окрім іншого, повинен надавати замовникам можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог, встановлених у Законі.
На підставі вищевикладеного, з метою належного виконання Замовником норм чинного законодавства України в сфері публічних закупівель, просимо у найкоротший термін розглянути можливість щодо здійснення заходів по приведенню функціоналу Оператора у відповідність до норм чинного законодавства шляхом його доповнення можливістю, при публікації повідомлення про внесення змін до договору та завантаженні додаткової угоди, зазначати й інші причини внесення змін (не передбачені статтею 36 Закону, однак передбачені чинним законодавством).
Заздалегідь вдячні за Вашу оперативність та плідну співпрацю
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Ураховуючи вимоги статті 10 Закону, замовники самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, повідомлення про внесення змін до договору та звіт про виконання договору.
Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 5 частини першої статті 1 Закону, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатами проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону. Тому, форма повідомлення про внесення змін до договору, яка затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, передбачає зазначення випадків для внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною четвертою статті 36 Закону.
Ураховуючи викладене, повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю у розумінні Закону оприлюднюється відповідно до статті 10 Закону замовником саме у разі внесення змін до істотних умов такого договору у випадках, передбачених частиною четвертою статті 36 Закону.
Додатково інформуємо, що наразі Міністерством ведеться робота щодо виявлення неточностей у Законі для їх подальшого опрацювання під час підготовки законопроекту щодо внесення відповідних змін. У зв”язку із цим повідомляємо, що інформація, зазначена у зверненні взята до відома.
|
|
|
26.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Харківським апеляційним господарським судом 02.12.2016 року було оголошено закупівлю природного газу № UA-2016-12-02-001694-а у встановленому Законом порядку через авторизований електронний майданчик Smarttender.biz на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.
За результатами проведеного аукціону було визначено тендерну пропозицію з найменшою ціною.
Проте після розгляду тендерних пропозицій учасників аукціону згідно вимог частини 1 статті 30 Закону Харківський апеляційний господарський суд вимушений був відхилити всі пропозиції через невідповідність їх кваліфікаційним критеріям та умовам тендерної документації.
Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України замовник відміняє торги в разі відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.
Однак, технічні можливості електронного майданчика не надають можливості замовникові самостійно відмінити торги. Просимо надати роз’яснення, яким чином нам, як замовнику відмінити тоги, та виконати вимоги частини 1 статті 31 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що інформація із зазначеного питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
|
14.12.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
У державному підприємства, що знаходиться у стані ліквідації відсутні штатні працівники. Але на сьогоднішній день виникла нагальна потреба здійснити закупівлі з метою збереження державного майна.
Чи належить до сфери застосування ЗУ "Про публічні закупівлі" закупівлі юридичної особи (замовника), яка не має штатних працівників; як оранізувати юридичній особі (замовнику), яка не має штатних працівників, проведення закупівель та за якими процедурами; чи правомірно здійснювати закупівлі за результатами моніторингу цін на товари та послуги, що визначаються у загальнодоступній електронній сістемі закупівель без проведення процедур, визначених ЗУ "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Визначення поняття “замовники” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”.
Таким чином, якщо підприємство є замовником у розумінні Закону, такий суб’єкт повинен дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 2 Закону.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
При цьому повноваження та функції тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб) визначені у статті 11 Закону. Водночас Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) ”.
При цьому повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”.
|