|
|
01.07.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Чи можна вважати учасника переможцем, який завантажив тендерну пропозицію з ст. 17, де зазначено, що особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію, не була засуджена засуджена за злочин з корисливих мотивів, (зокрема пов'язаних з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), а не за текстом, що викладений нижче: службова (посадова) особа нашого підприємства процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), не була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку., порушуючи зміни до Закону України "Про публічні закупівлі" внесені Законом України «Про внесення змін до статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень”» від 3 листопада 2020 року № 954-IX. Згідно із вказаним Законом, у пунктах 5 і 6 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 45, ст. 289) слова "злочин, учинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний", "злочин, вчинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний" замінено словами "кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
|
|
|
22.06.2021
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день, підкажіть, будь ласка, які наші подальші дії щодо даного висновку, чи можемо ми надати інформацію або документи про усунення порушення/аргументовані заперечення, чи потрібно відміняти торги, якщо так, то як це законодавчо правильно зробити. Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону. Так, згідно з частиною шостою статті 8 Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Водночас згідно з частиною восьмою статті 8 Закону Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку. Протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Поряд з цим відповідно до частини дев’ятої статті 8 Закону у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
Своєю чергою, частиною дев’ятою статті Закону передбачено право замовника оскаржити висновок до суду. Так, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Отже, з питань, пов’язаних з роз'ясненням змісту висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та його зобов'язань, слід звертатися до Держаудитслужби.
|
|
|
07.06.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Яка стаття закону захищає замовника, якщо він підписав договір з переможцем, як того вимагає ЗАКОН УКРАЇНИ Про публічні закупівлі (далі - ЗАКОН), на суму результату аукціону, але виникла потреба зменшити суму договору згідно п.1 ч.5 ст. 41 ЗАКОНУ. Переможець відмовляється підписати додаткову угоду на зменшення суми, тобто по ЗАКОНУ замовник змушений допустити повторне витрачення держвних коштів за час оскарження.
1. Прошу повідомити порядок дій замовника в ситуації, що склалася, щоб не допустити неефективне витрачення державних коштів.
2. Додатково прошу повідомити, яку відповідальність несе переможець за відмову від підпису доп.угоди на виконання п.1.ч.5.ст.41 ЗАКОНУ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Крім цього, зазначаємо, що справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності вирішуються у судовому порядку.
|
|
|
04.06.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Мене призначено уповноваженою особою з прямим підпорядкуванням генеральному директору. Керівництво переглядає штатний розпис, у зв'язку із зміною прожиткового мінімуму з 1 липня 2021 року і штучно створюється відділ для конкретної особи "Відділ економіки, маркетингу, кадрової роботи та закупівель". У даному відділу зібрані "все і вся". Тут і начальник, і заступник, і секретар, і кадровик і уповноважена особа (додам, що на нашому підприємстві вона лише одна). Відповідно до наказу Міністерство економічного розвитку і торгівлі україни №557 від 30.03.2016 "Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)" п.3.8. визначено, що у разі визначення ДВОХ і БІЛЬШЕ уповноважених осіб замовник може прийняти рішення щодо створення відповідного окремого структурного підрозділу та визначити керівника, який організовує роботу такого підрозділу. Тобто лише у разі визначення двох і більше уповноважених осіб та створення ВІДПОВІДНОГО відділу. Проте керівництво свідомо ігнорує цю норму і склало штатний розпис підприємтва на власний розсуд. Прошу Вас надати мені відповідь та визначити законність такого переведення. Дуже вам вдячна. Вірю у справедливість.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі -Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
Замовник визначає уповноважену особу у спосіб, передбачений у частині першій статті 11 Закону.
При цьому незалежно від способів, зазначених у частині першій статті 11 Закону, замовник призначає уповноважену особу, на яку буде покладено відповідні обов’язки та функції, власним розпорядчим рішенням.
Поряд з цим на виконання пункту 11 частини першої статті 9 та частини дев'ятої статті 11 Закону затверджений наказ Мінекономіки від 08.06.2021 № 40 “Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу” (далі – Положення).
Водночас оскільки Положення є примірним та носить рекомендаційний характер, замовники можуть використовувати його положення або на їх основі затвердити власне положення про уповноважену особу.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
02.06.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник під час проведення закупівлі UA-2021-05-24-001650-b у тендерній документаціїї «Додаток 4 «4. Довідку про наявність досвіду у виконанні договорів з бюджетними установам у табличному вигляді (таб. №1). Для підтвердження інформації необхідно додати копію договору (-ів) про виконання робіт, надати скан-копію оригіналу відгуку від замовника про досвід роботи з учасником .», нами було подано Вимогу на внесення змін до тендерної документації з посиланням "Є роз’яснення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з яким Ви можете ознайомитись за посиланням -https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f6ba9fe2-054a-4755-a01a-6cdf689e20b6&lang=uk-UA - Відповідь на запит 564/2021 -me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6 - Відповідь на запит 1064/2020." На що замовник відповів "Доброго дня! Уважно вивчивши Вашу вимогу стосовно аналогічного договору з бюджетними установам, повідомляємо наступне. Поняття «тендерна процедура (тендер)» має відношення до процедури – Відкриті торги, а в нашому випадку закупівля здійснюється за спрощеною процедурою закупівлі, тому в цій частині Ваша вимога не є актуальною. Закон України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Текст закону не визначає ні перелік документів ні їх формулювання, зміст та обсяг, які підтверджують відповідність встановленим кваліфікаційним критеріям та технічні якісні показники предмету закупівлі. Слід зазначити, що Замовник встановлює один або декілька кваліфікаційних критеріїв та зазначає опис предмету закупівлі, а також зміст та спосіб подання відповідних документів самостійно, з урахуванням особливостей предмету закупівлі. Всі вимоги спрощеної процедури закупівлі, в тому числі технічний опис предмету закупівлі та вимоги до нього були розроблені з урахуванням специфіки робіт, дослідження відповідного ринку та практики проведення аналогічних процедур закупівель в електронній системі «ПРОЗОРО». Відмінність між договором заключеним із бюджетною установою (іншими словами – Замовником в розумінні Закону) та приватною установою є здійснення оплати в органах казначейства України, а також є можливість перевірити достовірність наданої інформації через електронну систему закупівель. Дані документи потрібні для гарантії виконання, вчасно та якісно, робіт, що є предметом даної закупівлі. Обставина відсутність досвіду співпраці із бюджетною установою не залежить від Замовника даної закупівлі, отримуйте відповідний досвід та при умові що будуть надані всі інші документи, що передбачені в даній закупівлі (чи в майбутніх) ми будемо раді з Вами співпрацювати. Підсумовуючи розгляд Вашого звернення, на думку Замовника не має потреби вносити зміни до умов даної закупівлі в цій частині. Дякуємо за звернення."
Чи правомірне рішення Замовника щодо відмови внесеня змін до тендерої документації? Чи буде правомірна дискваліфікація з причин відсутності аналогічного договору з "бюджетною установою" ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок проведення спрощених закупівель встановлений статтею 14 Закону.
Оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі не передбачає розроблення та затвердження замовником тендерної документації, проте вимоги до предмета закупівлі, визначені замовником, можуть зазначатися шляхом завантаження окремих файлів до оголошення про проведення спрощеної закупівлі або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель.
Своєю чергою, виходячи з частини третьої статті 14 Закону, умови про проведення спрощеної закупівлі, що містяться в оголошенні, встановлюються замовником самостійно та з дотриманням вимог чинного законодавства.
Поряд з цим частиною тринадцятою статті 14 Закону встановлено обов'язок замовника відхилити пропозицію у разі якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Таким чином, пропозиція подається відповідно до вимог, установлених замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Поряд з цим відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
При цьому замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, зокрема недискримінації учасників та рівного ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного або формального обмеження потенційного кола учасників.
Разом з тим, відповідно до частини двадцятої статті 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
Крім цього, рекомендуємо ознайомитися з листом від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|