|
03.01.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами проведеного розгляду тендерної пропозиції ТОВ „СК „Бізнесбудмонтажˮ , керуючись ст. 28 Закону України „Про публічні закупівліˮ, тендерний комітет Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради прийняв рішення про визначення переможця та намір укласти договір. Вказані обставини підтверджуються протоколом засідання тендерного комітету Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради від 20.06.2017 р.
Відповідно до ст. 32 Закону України „Про публічні закупівліˮ договір повинен був укладений не пізніше 10.07.2017 р.
Договір № 78 від 10.07.2017 року між Виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради та ТОВ „СК„Бізнесбудмонтажˮ за основною помилкою відповідальної особи та недбалістю його сторін було підписано 12.07.2017 року та вказаний договір було оприлюднено в електронній системі закупівель (http:///prozorro.gov.ua.
Того ж дня, 12.07.2017 р. до Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради звернувся позивач, та вказуючи на виявлену помилку просив вжити заходів та внести необхідні коригування на сторінку закупівлі.
Вбачаючи хибність під час розрахунку дати підписання договору Засіданням тендерного комітету Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради 12.07.2017 р. було прийнято рішення виправити дану помилку шляхом укладення нового договору з новою датою, а саме 10.07.2017 р та виправити помилку у відповідності до договору в електронній системі закупівель.
Проте, після звернення до адміністратора вказаного сайту (http:///prozorro.gov.ua) виявилося, що жодних технічних виправлень до документів внести неможливо, а отже, Виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради, як Замовником, укладено договір з порушенням терміну, визначеним ч. 2 ст. 32 Закону України „Про публічні закупівліˮ від 25.12.2015 р. № 922.
Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про публічні закупівліˮ, у разі укладання договору з порушенням строків, передбачених ч. 2 ст. 32 цього Закону, договір про закупівлю є нікчемним.
Таким чином, у діях як учасника, так і Замовника вбачаються ознаки порушення вимог принципів публічних закупівель, які закріплені у ч. 2 ст. 32 Закону України „Про публічні закупівліˮ.
ТОВ „СК „Бізнесбудмонтажˮ звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради про визнання датою укладення договору № 78 - 10.07.2017 року, зобов̕ язання відповідача виконувати умови договору № 78.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2017 р., посилаючись на відсутність спору в частині визнання датою укладення договору 10.07.2017 р. та не доведеність ухилення відповідача від виконання умов договору № 78, в задоволення позову ТОВ „СК „Бізнесбудмонтажˮ відмовлено повністю.
Оскільки, учасник ТОВ „СК „Бізнесбудмонтажˮ наполягає на виконанні умов договору, незважаючи на порушення терміну укладання, а замовник вбачає ознаки нікчемності даного договору відповідно до ст. 32 Закону України „Про публічні закупівліˮ,
просимо надати роз’яснення:
1) чи повинен Замовник відмінити торги через неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель з підстав, вказаних вище?
При цьому, перелік підстав для відміни торгів є визначеним ст. 31 Закону та наведений в тендерній документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Так, відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
При цьому перелік підстав для відміни торгів зазначений у статті 31 Закону та є вичерпним.
У свою чергу, відповідно до частини другої статті 19 Закону звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.
Таким чином, виходячи зі змісту статті 19 Закону, звіт про результати проведення процедури закупівлі є підсумковим документом, який фіксує завершення процедури закупівлі та містить інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю або, у разі якщо в результаті проведення торгів не було укладено договір про закупівлю, підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю.
|
|
16.08.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 454 від 17.03.2016р. «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» розділ 2 част.1 абзац 2 "Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги."
Відповідно до пункту 12 частини 1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» з метою недопущення порушень у сфері державних закупівель просимо Вас надати роз’яснення з таких питань:
1) Чи правильно буде визначити предмет закупівлі за таким кодом - ДК 021-2015- 71240000-2 - Архітектурні, інженерні та планувальні послуги, якщо послуга, що надається відповідно до договору буде прописана так: "Адаптація електронної карти для містобудівних потреб"?
2) Чи існують нормативні акти та/або роз'яснення стосовно правильності визначення коду ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, для тієї чи іншої послуги?
3) Чи може договір, в якому код ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” не відповідає назві конкретної послуги і умовам договору щодо її надання, бути визнаним недійсним?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1-2
Зазначаємо, що питання визначення замовником предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Щодо питання 3
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Поряд з цим, статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
У свою чергу підстави визнання договору про закупівлю нікчемним визначені статтею 37 Закону.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).
|
|
24.07.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
На початку 2017 року установою проведено відкриті торги на закупівлю ліків та укладено договір до кінця року.
З 01.07.2017 р. набула чинності постанова КМУ від 16.03.2017 р. №180 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою затверджено в новій редакції Національний перелік основних лікарських засобів.
Чи має право установа після набуття чинності цієї постанови закуповувати ліки, якщо вони є в специфікації до діючого договору але їх з 1 вересня не буде в національному переліку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України.
У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Отже, якщо договір не припинив дію та зобов’язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов’язань має здійснюватись відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
12.07.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
1. Чи повертається забезпечення виконання договору при розірванні договору за згодою сторін?
2. Чи повертається забезпечення виконання договору при зменшенні видатків Замовника на всю суму договору, якщо поставок по договору не було?
3. Чи повертається забезпечення виконання договору при розірванні договору через суд при істотній зміні обставин?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених Законом (частина перша статті 36 Закону).
Статтею 26 Закону передбачено можливість встановлення у договорі вимоги щодо забезпечення виконання договору про закупівлю.
У свою чергу, відповідно до пунктів 7 та 15 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов та інформацію про розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати).
Крім того, частиною першою статті 26 Закону встановлено, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Поряд з цим поняття забезпечення виконання зобов'язання (забезпечення виконання господарських зобов'язань) визначено у Главі 49 ЦК України та Главі 22 ГК України.
Таким чином, оскільки договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця, виконання такого договору здійснюється згідно з умовами, зазначеними в договорі, укладеному за результатами проведення процедури закупівлі.
|
|
04.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Планується проведення відкритих торгів щодо закупівлі за кодом CPV за ДК 021:2015- 50300000-8 – Ремонт, технічне обслуговування персональних комп»ютерів, офісного, телекомунікаційного та аудіовізуального обладнання, а також супутні послуги (послуги по відновленню та заправці картриджів, ремонту комп»ютерної техніки). Кількість обслуговуємої техніки: 480-одиниць комп’ютерів; 567- одиниць принтерів; 93- одиниці копіювальних апаратів та багатофункціональних пристроїв; 28- одиниць систем відеоконференцзв’язку, 97 - одиниць технічних засобів фіксації судового процесу.
На початку року практично неможливо передбачити яка саме техніка(її деталь) і скільки разів вийде з ладу і буде ремонтуватися. У разі закупівлі визначеної кількості ремонту конкретних вузлів техніки, кількості заправок і регенерації конкретних картриджів, корегувати проведення ремонтів в процесі виконання договору не буде можливим.
Питання:
1. Чи можливо в тендерній документації зазначити, щоб учасники надали пропозиції на вартість всіх найменувань послуг згідно з переліком зазначеним в тендерній документації за одиницю , а договір укласти на очікувану вартість закупівлі, що відповідає річній сумі кошторисних призначень? (при цьому б договір містив вартість всіх найменувань послуг за одиницю, що відповідало б пропозиції учасника та ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі»).
2. Якщо це можливо, то в яких формах документів у сфері публічних закупівель, що підлягають оприлюдненню необхідно зазначити інформацію щодо загальної суми договору(яка б відповідала річним кошторисним призначенням), для наступного її відображення у звіті про результати проведення процедури закупівлі?(Оскільки органи ДКС України перевіряють інформацію зазначену у звіті про результати проведення процедури закупівлі при реєстрації договору).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Так, тендерна документація повинна містити, зокрема:
- місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;
- проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
При цьому зазначаємо, що обсяг закупівлі може включати в себе як кількісне, так і вартісне вираження.
Таким чином, у разі необхідності закупівлі послуг замовник самостійно з дотриманням законодавства визначає їх обсяг.
У свою чергу, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Щодо питання 2
Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” затверджено форми документів, зокрема форму повідомлення про намір укласти договір (далі – Повідомлення) та форму звіту про результати проведення процедури закупівлі (далі – Звіт).
Так, в пункті 10 Повідомлення зазначається інформація про ціну пропозиції.
Разом з тим, в пункті 20 Звіту зазначається сума, визначена в договорі про закупівлю.
При цьому Повідомлення та Звіт заповнюються електронною системою закупівель автоматично.
|